Рішення № 86022697, 20.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Справа № 160/9030/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 32 від 26 липня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії на пільгових умовах незалежно від віку - визнати протиправним;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію на пільгових умовах незалежно від віку згідно п.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення за призначенням пенсії - з 23 липня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку 23.07.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та підтвердження трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за результатами розгляду якої прийнято рішення № 32 від 26.07.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії на пільгових умовах незалежно від віку. Таке рішення вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 09.10.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 57121), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 23.07.2019 року позивачем було надано заяву на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 статті 114 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.07.2019 р. №№ 208/31, 209/31, виданих АТ "МГЗК", за період з 26.03.2001 р. по 22.07.2019 р., стаж ОСОБА_1 на посаді підземного машиніста електровоза становить - 1 рік 4 місяців 12 днів. За період роботи з 15.11.2002 р. по 22.07.2019 р. з урахуванням періодів простою та періодів, коли ОСОБА_1 не знаходився в шкідливих умовах, стаж на провідній професії (підземний гірничий робітник очисного вибою) становить 15 років 1 місяць 4 дні (кратність при цьому - 3 роки 9 місяців). На момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах, період проходження строкової військової служби - 1 рік 5 місяців, зараховано до пільгового стажу при визначенні права на пенсію згідно пункту 3 ст. 114 Закону № 1058. Період навчання з 01.09.1997 р. по 15.01.2001 р. (3 роки 4 місяці 15 днів) в середньому професійно-технічному училищі № 68 м. Марганець неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки ОСОБА_1 отримав кваліфікацію "машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, електрозварник ручного зварювання", а працевлаштувались на ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" за іншою професією - підземний машиніст електровоза, що суперечить умовам ст. 38 Закону № 103/98-ВР. Таким чином, на підставі наданих позивачем документів та з урахуванням вищезазначеного, до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, можливо зарахувати 21 рік 7 місяців 16 днів, а саме: на 20 років - 15 років 1 місяць 4 дні, на 25 років - 2 роки 9 місяців 12 днів, кратність - 3 роки 9 місяців.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема:

- з 01.09.1997 року по 15.01.2001 року проходив навчання в ПТУ № 68 м.Марганець за спеціальністю «машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту обладнання ; електрозварник ручного зварювання» (диплом № 14280361 від 15.01.2001 р.);

- 26.03.2001 року прийнятий на роботу на шахту № 3/5 в ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» підземним машиністом електровоза (розпорядження № 526);

- 05.05.2001 року звільнений у зв`язку з призивом до армії (розпорядження № 396 від 08.05.2001 р.);

- у період з 22.05.2001 р. по 24.10.2002 р. проходив службу в армії;

- 25.11.2002 року прийнятий на роботу на шахту № 8 в ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» підземним машиністом електровоза (розпорядження № 2276 від 29.11.2002 р.);

- 15.11.2003 року переведений на шахті № 8 підземним гірничоробочим очисного забою (розпорядження № 47 від 11.11.2003 р.).

Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки ОСОБА_1 . НОМЕР_1 .

Також вказана трудова книжка містить запис № 12 - не зараховувати в пільговий стаж роботи по списку № 1 в 2008 році 27 днів простою (наказ № 242/к від 24.06.2009 р.);

запис № 15 - не зараховувати в пільговий стаж роботи по списку № 1 в 2009 році 77 днів простою (наказ № 223/к від 28.05.2010 р.);

запис № 18 - не зараховувати в пільговий стаж роботи по списку № 1 в 2013 році 25 днів простою (наказ № 46/к від 12.02.2014 р.);

запис № 20 - не зараховувати в пільговий стаж роботи по списку № 1 в 2014 році 7 днів простою (наказ № 108 від 31.01.2015 р.);

Довідкою АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.07.2019 року № 208/31 підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею на шахті № 3/5, на шахті № 8, на шахті № 8/2 з добування марганцевої руди за період з 26.03.2001 р. по 05.05.2001 р. за професією «підземний машиніст електровозу», за період з 25.11.2002 р. по 15.01.2003 р. за професією «підземний машиніст електровозу», що передбачена списком № 1 розділ І підрозділ 1а, код КП 1010100а постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 р., за період з 16.01.2003 р. по 14.11.2003 р. за професією «підземний машиніст електровозу», за період з 15.11.2003 р. по 02.08.2016 р. за професією «підземний горноробочий очисного забоя», що передбачена списком № 1 розділ І підрозділ 1а, код КП позиція 1.1а постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 р., з 03.08.2016 р. по 30.06.2019 р. за професією «підземний горноробочий очисного забоя», що передбачена списком № 1 розділ І підрозділ 1а постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 р., також виконував обов`язки підземного машиніста електровоза у період з 21 по 31.01.2004 р. по 01.10 по 31.12.2004 р., за виключенням періодів простою з 05.01 по 22.03.2009 р., з 01 по 05.12.2013 р., з 11 по 30.12.2013, 28, 29.02.2016 р.

Довідкою АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.07.2019 року № 209/31 підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею на шахті № 8 з 01.07.2019 р. по 22.07.2019 р. за професією «підземний горноробочий очисного забоя», що передбачена списком № 1 розділ І підрозділ 1а постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 р.

Судом встановлено, що 23.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 32 від 26.07.2019 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 через відсутність права на пенсію, оскільки загальний стаж становить 21 рік 7 місяців 16 днів. Згідно вказаного рішення, період навчання з 01.09.1997 р. по 15.01.2001 р. (3 роки 4 місяці 15 днів) в середньому професійно-технічному училищі № 68 м. Марганець неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки ОСОБА_1 отримав кваліфікацію "машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, електрозварник ручного зварювання", а працевлаштувались на ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" за іншою професією - підземний машиніст електровоза, що суперечить умовам ст. 38 Закону № 103/98-ВР.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" знижується на 1 рік.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах робітника за професією «підземний машиніст електровозу» та «підземний горноробочий очисного забоя» (код професії розділ ІІ пункти 1.1а, 1.2а, ) передбачено Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Вказані посади також передбачені Списком № 1 розділ 2 підрозділ 1010300а-14399, 1010100а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року.

Таким чином, професії позивача «підземний машиніст електровозу» та «підземний горноробочий очисного забоя», згідно записів у його трудовій книжці, віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: 1) наявність трудового стажу не менше 25 років; 2) віднесення професії до списку робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, відповідно; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Також пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 підтверджено, що позивач у період з 26.03.2001 року по 05.05.2001 року, з 25.11.2002 року по 22.07.2019 року працював в АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" за професіями, що надають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Стосовно тверджень відповідача про неможливість зарахування періоду навчання позивача з 01.09.1997 р. по 15.01.2001 р. (3 роки 4 місяці 15 днів) в середньому професійно-технічному училищі № 68 м. Марганець неможливо зарахувати до пільгового стажу, у зв`язку з невідповідністю отриманої професії та працевлаштування за іншою професією, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.1998 року № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 18 наведеного Закону України "Про професійно-технічну освіту" встановлені типи професійно-технічних навчальних закладів, до яких належать, зокрема, всі типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно статті 3 Закон України "Про професійно-технічну освіту" професійно-технічне навчання - складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг. Тобто, головною ознакою професійно-технічного навчального закладу є формування професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи, а не його назва.

Посилання відповідача на те, що назва професії позивача в його дипломі "машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, електрозварник ручного зварювання" не відповідає посаді, на яку прийнятий позивач після навчання - "підземний машиніст електровоза", судом не приймаються, оскільки фактично вказані посади є однією і тією самою посадою, лише з тією відмінністю, що посада, на яку прийнятий позивач у АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" містить посилання на підземний характер роботи. Суд вказує, що підземний характер роботи характеризує умови праці, а не спеціальність. Право ж на включення періоду професійного навчання до пільгового стажу пов`язується саме із умовами праці за професією після її здобуття.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ПФУ зобов`язане перевірити, зокрема, чи має заявник необхідний стаж роботи - не менше 25 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо права позивача на зарахування до його пільгового стажу періоду навчання в середньому професійно-технічному училищі № 68 м. Марганець з 01.09.1997 р. по 15.01.2001 р. (3 роки 4 місяці 15 днів) із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу та пільгового стажу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 32 від 26.07.2019 року прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу періоду навчання в середньому професійно-технічному училищі № 68 м. Марганець з 01.09.1997 р. по 15.01.2001 р..

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 32 від 26.07.2019 року прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до його пільгового стажу періоду навчання в середньому професійно-технічному училищі № 68 м. Марганець з 01.09.1997 р. по 15.01.2001 р. (3 роки 4 місяці 15 днів), суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2019 року про призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 19 від 10.09.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 384,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 32 від 26.07.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 періоду навчання в середньому професійно-технічному училищі № 68 м. Марганець з 01.09.1997 р. по 15.01.2001 р. із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу та пільгового стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 23.07.2019 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 384,40 грн., сплачені згідно квитанції № 19 від 10.09.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 листопада 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков