Рішення № 86022003, 28.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 листопада 2019 р. Справа № 120/3070/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», скасувати рішення органу Пенсійного фонду №024650001513 від 23 липня 2019 року про відмову в призначенні пенсії та зарахувати до стажу роботи незараховані періоди роботи, а також зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 06 травня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що в кінці травня 2019 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, рішенням №024650001513 від 23 липня 2019 року орган Пенсійного фонду відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з визнанням паспорта заявниці недійсним та відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивачка, не погоджуючись з таким рішенням, оскаржила його в судовому порядку. На її думку, у неї достатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком, а допущені у деяких документах помилки при зазначенні у них її прізвища не можуть бути підставою для відмови в призначенні пенсії.

Ухвалою від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також цією ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії заяви ОСОБА_1 , з якою вона зверталася щодо призначення пенсії, а також доданих до неї документів.

17 жовтня 2019 року позивачкою подано до суду заяву щодо розгляду справи без її участі, у якій також вказала, що позовні вимоги підтримує.

21 жовтня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 виявлено неналежне їх оформлення та розбіжності у прізвищі. Зокрема, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами у трудовій книжці, оскільки належним чином не проведено зміну прізвища власника трудової книжки (відсутній номер та дата свідоцтва про шлюб, відповідно до якого змінено прізвище, а також запис не завірено підписом та печаткою). Зокрема, не зараховано до трудового стажу період догляду за дитиною до трьохрічного віку відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , період навчання згідно із атестатом НОМЕР_6, трудову діяльність відповідно до довідки споживчого товариства «Кооператор» від 10 липня 2019 року №16 та довідки Могилів-Подільської швейної фабрики «Аліса» від 15 липня 2019 року №117/07-01-01, оскільки неможливо прослідкувати зміну прізвищ та їх належність саме ОСОБА_1 . За таких обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для призначення пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи.

В ході судового засідання 23 жовтня 2019 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для огляду в судовому засіданні оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 . У зв`язку із витребуванням додаткових доказів оголошено перерву у судовому засіданні до 05 листопада 2019 року.

24 жовтня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого тотожний тому, що поданий до суду раніше.

28 жовтня 2019 року позивачкою подано до суду заяву щодо розгляду справи без її участі; у заяві також вказала, що позовні вимоги підтримує.

У зв`язку з неявкою у судове засідання, призначене на 05 листопада 2019 року, учасників справи, з урахуванням положень частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Водночас, при ухваленні судового рішення в порядку письмового провадження слід враховувати особливості складення повного тексту судового рішення, постановленого в порядку письмового провадження.

Так, при ухваленні судового рішення суд зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, суд звертає увагу на частину 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статтей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

18 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», долучивши до заяви документи, зазначені у розписці-повідомленні.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №024650001513 від 23 липня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком. Рішення обгрунтоване тим, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (починаючи з 01 січня 2019 року) на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу: зокрема, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 01 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року. За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявниці складає 06 років 11 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Зокрема, до страхового стажу не зараховано періоди роботи, відображені у трудовій книжці, оскільки належним чином не проведені зміни прізвища власника трудової книжки. До стажу не зараховано період догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , період навчання відповідно до атестату НОМЕР_6, трудову діяльність відповідно до довідок від 10 липня 2019 року №16 та 15 липня 2019 року №117/07-01-01, оскільки неможливо прослідкувати зміну прізвища. Так, у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян зазначено дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 », тоді як в атестаті - « ОСОБА_1 ». Після шлюбу 25 травня 1980 року прізвище змінено на « ОСОБА_1 », а після шлюбу 17 червня 1993 року прізвище змінено на « ОСОБА_1 », тоді як в паспорті вказано прізвище «ОСОБА_1». За таких обставин ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з визнанням її паспорта недійсним та відсутністю необхідного страхового стажу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон).

Серед видів пенсійних виплат, що призначаються в солідарній системі, статтею 9 Закону передбачено і пенсію за віком.

Водночас, умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону. Так, відповідно до абзацу 2 частини 1 цієї статті, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим та другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: зокрема й 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відтак, аналіз наведених норм свідчить про те, що, як правило, трудова книжка є тим документом, що підтверджує стаж роботи, і лише за її відсутності або відсутності у ній відповідних записів трудовий стаж може встановлюватися на підставі інших документів, про які йдеться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Зі змісту рішення №024650001513, що оскаржується позивачкою, слідує, що їй відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з незарахуванням до страхового стажу період догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , період навчання відповідно до атестату НОМЕР_6, трудову діяльність відповідно до довідки споживчого товариства «Кооператор» від 10 липня 2019 року №16 та публічного акціонерного товариства «Могилів-Подільська швейна фабрика «Аліса» від 15 липня 2019 року №117/07-01-01, оскільки подані нею документи містять деякі недоліки, пов`язані зі зміною прізвища. Так, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану свідчить про те, що позивачка до шлюбу мала прізвище « ОСОБА_1 », однак, у атестаті НОМЕР_6 зазначено прізвище « ОСОБА_1 »; у зв`язку із укладенням шлюбу 17 червня 1993 року вона змінила прізвище на « ОСОБА_1 », проте в паспорті громадянина України її прізвище вказано як « ОСОБА_1 ».

В ході судового розгляду судом встановлено, що дошлюбне прізвище позивачки було « ОСОБА_1 », про що свідчить витяг № 00023332482 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища. Також про те, що дошлюбне прізвище позивачки було « ОСОБА_1 » свідчить атестат про середню освіту серії НОМЕР_3 .

Водночас, у атестаті НОМЕР_6, що виданий 15 липня 1978 року зазначено те, що він виданий ОСОБА_1 .

Окрім того, витягом № 00023332482 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища підтверджується те, що після укладення шлюбу 25 травня 1980 року з ОСОБА_1 позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Як свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , що видане 24 квітня 1981 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_9 , батьком якого зазначено ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 17 червня 1993 року, підтверджується факт укладення 17 червня 1993 року шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 ; після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».

Зі встановлених обставин слідує, що незарахування позивачці до страхового стажу окремих періодів пов`язане із неточностями, що були допущені в її прізвищах, які неодноразово змінювалися у зв`язку із укладенням шлюбів.

На переконання суду, такі неточності мали місце в зв`язку із зазначенням прізвищ позивачки « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 » на російській мові.

Проте, за загальним правилом, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Окрім того, підпунктом 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Проте, суду не надано доказів того, що відповідачем вживалися заходи, спрямовані на отримання додаткових документів, на підставі яких можливо було б додатково підтвердити трудовий стаж позивачки.

Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області необгрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №024650001513 від 23 липня 2019 року, яким позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З приводу вимоги зобов`язального характеру, то варто врахувати наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Водночас, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

З метою захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 відповідача слід зобов`язати повторно розглянути заяву позивачки від 18 липня 2019 року про призначення пенсії, зарахувавши при цьому до її трудового стажу період догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , період її навчання відповідно до атестату НОМЕР_6, трудову діяльність відповідно до довідки споживчого товариства «Кооператор» від 10 липня 2019 року №16 та публічного акціонерного товариства «Могилів-Подільська швейна фабрика «Аліса» від 15 липня 2019 року №117/07-01-01.

Водночас, позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії не підлягають задоволенню у зв`язку із тим, що задоволення вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача №024650001513 від 23 липня 2019 року, яким позивачці відмовлено у призначенні пенсії, надає повний захист порушених прав та інтересів позивачки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статтей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується частинами 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому на користь позивача слід стягнути сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в розмірі 384,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивачки, суд зважає на те, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 768,40 гривень. А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №024650001513 від 23 липня 2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 18 липня 2019 року з урахуванням оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Рішення суду у повному обсязі складено 28.11.2019

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович Олександрович