Рішення № 86020733, 22.11.2019, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/4557/18

Провадження №2/654/448/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Петришак В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Гола Пристань Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в:

11 грудня 2018р. ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_4 , звернувся до Голопристанського районного суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником земельної ділянки, площею 0,0875га., кадастровий номер 6522384300:02:023:0016, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільовим призначенням даної земельної ділянки є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Частина вищевказаної землі забудована, а на іншій частині в сезонний період матір`ю позивача, яка постійно там проживає, вирощуються сільськогосподарські культури, тобто здійснюється фактичне використання її як городу. Оскільки ОСОБА_5 має поважний вік та ряд захворювань, то здійснювати самотужки вручну обробку майже чотирьох соток землі їй доводиться нелегко. Таким чином існує потреба у використанні спеціальної сільськогосподарської техніки для обробки земельної ділянки. Однак, позивач позбавлений можливості використання таких засобів так як заїзд через його ворота не дозволить техніці добратися до городу у зв`язку з розміщенням на шляху об`єктів будівництва. Єдиний можливий проїзд можна здійснити лише зі сторони вул. АДРЕСА_2 розміщена паралельно до АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 було порушено перед відповідачем питання щодо можливості заїзду спецтехніки до його городу через землі комунальної власності, однак позитивного результату досягнуто не було. Новофедорівська с.р. у своєму листі повідомила, що позивач не позбавлений можливості дістатися до свого городу з АДРЕСА_1 . Відтак, позивач не досягнувши консенсусу з органом місцевого самоврядування, звернувся до суду та просив зобов`язати відповідача вчинити дії по наданню йому письмового дозволу на заїзд спецтехніки для обробки городу за адресою: АДРЕСА_12 , на території Новофедорівської сільської ради в межах населеного пункту та зобов`язати відповідача вчинити дії по усуненню перешкод в заїзді спецтехніки.

07.02.2019р. представник Новофедорівської сільської ради Манжура М.І. подала до суду відзив, в якому посилалась на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 . Зокрема вказала, що предметом звернення позивача до сільської ради був курник, а не дозвіл на проїзд спецтехніки, а тому порушення прав позивача з їхнього боку відсутні. Крім цього посилалася на те, що законодавством України не передбачено реалізація права на використання земельної ділянки шляхом надання дозволу, а тому обраний позивачем спосіб захисту не відповідає можливим.

13.02.2019р. ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмету позову в якій просив встановити безоплатний і постійний земельний сервітут шириною чотири метри для проїзду найманої сільгосптехніки з боку вулиці 1-го Травня через земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , територія Новофедорівської сільської ради з метою обробки земельної ділянки кадастровий номер 6522384300:02:023:0016, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

18.02.2019р. представником відповідача було подано новий відзив, яким враховано змінені позовні вимоги ОСОБА_1 . У вказаній заяві по суті справи ОСОБА_6 вказує на те, що ОСОБА_1 не звертався до сільської ради з пропозицією на укладення договору про встановлення земельного сервітуту, а відтак немає права вимагати його встановлення за рішенням суду, оскільки досудове врегулювання даного питання не відбувалося. Також представник зазначає про необхідність для встановлення сервітуту розроблення технічної документації із землеустрою, що передбачено нормами ЗУ «Про землеустрій» та ЗУ «Про державний земельний кадастр». Резюмуючи представник відповідача вважала, що позивачем не виконано обов`язку доказування щодо обґрунтованої площі та межі чужої земельної ділянки, щодо якої ставиться вимога про встановлення сервітуту, не надано проект кадастрового плану, а також не доведено неможливість задоволення своїх потреб в інший спосіб, аніж встановлення обтяження чужої земельної ділянки. На підставі цього, просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.02.2019р. до участі в розгляді справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 15.05.2019р. провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 08.08.2019р. провадження було поновлено.

25.09.2019р. до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_2 .

04.11.2019р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просив суд встановити безплатний і постійний земельний сервітут, шириною 3,85 м. для проїзду найманої сільгосптехніки - трактору МТЗ 1221 Беларус з боку вулиці 1-го Травня через земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_5 землевласник ОСОБА_2 та АДРЕСА_13 з метою обробки земельної ділянки кадастровий номер 6522384300:02:023:0016, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 уточнені позовні вимоги підтримав на тих же підставах та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Новофедорівської сільської ради Манжура М.І. в судовому засіданні позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити з підстав, зазначених нею у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи - Коваленко В.В. в судове засідання не з`явилася. Клопотанням від 22.11.2019р. просила розгляд справи провести за її відсутності. Позовні вимоги не визнає та в їхньому задоволенні просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та оцінивши їхні доводи, суд вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2016р. ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку, площею 0,0875 га. (кадастровий номер 6522384300:02:023:0016), яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 . Цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, склад угідь - прибудинкова територія.

Право власності ОСОБА_1 на вищевказане нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується інформаційною довідкою з вказаного реєстру.

Згідно кадастрового плану, задня частина земельної ділянки позивача, яка виходить на АДРЕСА_4 межує з проїжджою частиною (дорогою) вказаної вулиці, яка належить до земель комунальної власності Новофедорівської сільської ради.

В зверненні представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 до Новофедорівської сільської ради, яке датовано 19.01.2018р. ставилось питання про вихід відповідного спеціаліста сільської ради для перевірки дотримання санітарних норм з експлуатації та законності будівництва курника, розміщеного зі сторони вул. 1-го Травня за адресою: АДРЕСА_9 та сприяти у знесенні зазначеної будови.

Мотивами даного звернення було те, що вказана будова перешкоджає єдиному можливому проїзду спеціальної техніки до городу позивача з метою його обробки.

Реагуючи на дане звернення, представники Новофедорівської сільської ради провели огляд земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , та встановили, що будівля, яка використовувалась як курник, знаходиться в стадії демонтажу та фактично не експлуатується, про що було повідомлено представника позивача листом від 29.01.2018р. № 02-12/7.

Крім цього, в тому ж листі орган місцевого самоврядування вказав, що заїзд на територію земельної ділянки, яка є приватною власністю ОСОБА_1 передбачений з АДРЕСА_1 через його ж землю, а не по ділянці комунальної власності.

Отримавши вказаний лист, як зазначає сам позивач у позовній заяві, він дізнався, що реалізувати своє право на повне та ефективне використання своєї земельної ділянки шляхом отримання дозволу на проїзд через землі комунальної власності він не зможе, що й спонукало його звернутися до суду з вимогами про встановлення сервітуту.

За змістом ч.1, 2 статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Згідно частини третьої статті 98 ЗК України встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Частиною1 ст. 100 ЗК України та ч.1 ст. 402 ЦК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до частини другої та третьої статті 402 ЦК України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. В разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Зважаючи на зміст листа Новофедорівської сільської ради, яким фактично заперечується необхідність потреби у ОСОБА_1 на використання ділянки комунальної власності, суд приходить до висновку про неможливість вирішення питання встановлення сервітуту між сторонами в договірному порядку. Відтак, заперечення представника відповідача з приводу не звернення позивача до сільської ради з пропозицією на укладення договору до уваги суду не приймаються.

За правилами статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Як зазначив позивач, ефективне використання земельної ділянки полягає в належному її обробленні спеціальною технікою, оскільки вручну такий обсяг роботи на належному рівні виконати не представляється можливим.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №015/2019, яка була подана до суду в порядку ст.. 106 ЦПК України вбачається, що заїзд трактором з навісним обладнанням для обробки земельної ділянки, кадастровий номер 6522384300:02:023:0016 станом на дату огляду неможливий. Для забезпечення проїзду на земельну ділянку, а саме частину зайняту городом необхідно виконати заходи, вказані в дослідницькій частині даного висновку.

Так, на аркушах 13, 14 зазначено, що для забезпечення проїзду на земельну ділянку позивача необхідно:

-забезпечити можливість землевласнику ОСОБА_1 користуватися з метою проїзду трактором частиною земельної ділянки комунальнї власності за адресою: АДРЕСА_4 . Площа цієї частини ділянки становить 2,33 кв.м.

-забезпечити можливість землевласнику ОСОБА_1 користуватися з метою проїзду трактором частиною земельної ділянки землевласника ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_5 цієї частини ділянки становить 0,15 кв.м.

-розібрати частину будівлі для утримання птиці на земельній ділянці комунальної власності за адресою: АДРЕСА_4 , зменшивши довжину будівлі на 0,15 метра. Викорчувати дерево, що росте на задній межі земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_4 .

У висновку також вказано, що через вузький заїзд з боку проїзної частини АДРЕСА_1 забезпечити безперешкодний проїзд трактором на земельну ділянку позивача (її частину зайняту під огород) не можливо. Перешкодами на шляху є бордюр та незначні відстані між об`єктами будівництва, розміщення яких не дозволить пройти габаритному транспортному засобу.

Таким чином, вищевказаним письмовим доказом підтверджено неможливість позивача задовольнити свої потреби в інший спосіб, окрім як встановлення земельного сервітуту і тим самим спростовуються заперечення представника відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним вимог.

Крім цього, суд звертає свою уваги на положення ч.4 ст. 98 ЗК України, згідно якого земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

У своєму висновку експерт також зазначив, що вивчивши всю ситуацію на місцевості розташування будівель та споруд, а також зелених насаджень, всі дані були використані при розробці проекту під`їзду сільськогосподарської техніки з мінімальним втручанням та порушенням існуючих об`єктів забудови громадян.

Отже, виходячи з диспозитивності цивільного судочинства за яким, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та встановити безоплатний постійний земельний сервітут, що сприятиме ефективному використанню позивачем всієї площі належної йому земельної ділянки.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 354-355 ЦПК Україниї , суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити безоплатний постійний земельний сервітут шириною 3,85 (три метри вісімдесят п`ять сантиметрів) для проїзду сільгосптехніки з боку вилиці 1-го Травня, через земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_10 , які належать ОСОБА_2 та Новофедорівській сільській раді Голопристанського району Херсонської області, з метою обробки земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 6522384300:02:023:0016, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.12.2019 року

Суддя В. М. Сіянко