Рішення № 86018331, 26.11.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1846/2019 Справа № 641/5803/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Вовк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, Дільниця № 25 Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодувати витрати пов`язані з відновленням майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради (далі - КП «ХМБТІ» ХМР), Дільниця № 25 Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (далі - Дільниця № 25 КП «Жилкомсервіс»), в якому просить знести перегродку, виконану з сучасного пористого матеріалу - гіпсопенобетону, який самовільно, незаконно встановлений мешканцями квартири АДРЕСА_1 в квартирі АДРЕСА_2 , яка сховала капітальну цегляну стіну товщиною 500 мм, яка раніше розділяла квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, та яка відняла частину єдиної кімнати у квартирі АДРЕСА_2 , приблизно дорівнюючу 2 кв . м., зобов`язати відповідача відшкодувати витрати, пов`язані з відновленням квартири АДРЕСА_2 , а саме шляхом демонтажу перегородки, що встановлена ним у квартирі АДРЕСА_2 , та як наслідок поновити капітальну міжквартирну цегляну стіну, яка пробита відповідачем, для отримання доступу в простінок утворений в результаті встановленої в квартирі АДРЕСА_2 перегородки з гіпсопенобетону.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що у 2008 році нею була придбана спірна квартира, що розташована в будинку, який побудований «Заводом ім. В.О. Малишева» за однотипним проектом. В зв`язку з тим, що квартира знаходилася у нежитловому стані, позивач вимушена була робити капітальний ремонт у квартирі, на час якого вона у квартирі не мешкала. В договорі купівлі-продажу від 09.10.2008 року зазначено, що житлова кімната має площу 16 кв.м., однак пізніше було встановлено, що подібні кімнати в квартирах мають більшу площу. Технічний паспорт на спірну квартиру виготовлений 02.10.2008 року, та відповідно до нього вбачається, що відповідачем було виконано самовільно будівництво стіни, а саме замінена капітальна цегляна стіна товщиною 500 мм, на іншу, у зв`язку з чим було зменшено площу її кімнати на 2 кв.м. Тобто отриманий колишнім власником технічний паспорт має єдиний план квартири з вже внесеними змінами, тобто здійснена самобудова щодо заміни цегляної несучої стіни на бутофорську, зі зменшенням єдиної житлової кімнати. На лицьовій стороні технічного паспорта мається неналежного виду прямокутний штамп з датою 23.10.2008 року про проведену самобудову. Позивач вважає, шо придбати квартиру з самобудовою вона не могла, оскільки при наявності ознак самобудови нотаріальні дії заборонені. Отримані після придбання квартири позивачем документи були викрадені, а на їх місце покладений сфальсіфіковані документи, виготовлений КП «ХМ БТІ» за фактом після знесення несучої стіни, яка поділяла квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Фактичний знос капітальної цегляної несучої стіни та зміна її на іншу зробили квартиру позивача не придатною до проживання.

Крім того, вказала, що в 2016 році зверталася до Комінтернівського районного суду із позовом до відповідача, та по цивільній справі № 641/8894/16-ц суддею Колодяжной І.М. було ухвалено рішення, яким не було поновлено її порушене право.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначила, що дії відповідача скеровані на незаконне заволодіння її нерухомістю, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду із позовом.

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 30.07.2019 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просила їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував в повному обсязі та пояснив, що ніяких перепланувань, в тому числі переміщень, що включали б переміщення міжквартирної перегородки, що розділяє квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ним не здійснювалося.

Представники третіх осіб КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради та Дільниця № 25 КП «Жилкомсервіс» до судового засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.10.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Коссе Л.М. за р. № 3342, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.10.2008 року (а.с. 5,6).

Згідно технічного паспорту виготовленого КП «ХМ БТІ» від 02.10.2008 року, квартира АДРЕСА_2 , розташована на першому поверсі трьох поверхового будинку та складається з 1 кімнати житловою площею 16,0 кв.м., кухні площею 5,0 кв.м., вбиральні площею 0,9 кв.м, коридору площею 3,2 кв.м. Матеріал зовнішній стін цегла, матеріал перекрить з/бетон (а.с. 8-9).

Відповідно до акту КП «Жилкомсервіс» дільниця № 25 від 15.12.2016 року комісією встановлено, що перепланувань та знесення несучих стін в квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не виявлено (а.с. 10).

Як вбачається з акту складеного комісією КП «Жилкомсервіс» дільниця №25 від 18.01.2017 року , ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 09.10.2008 року. На момент обстеження площа квартири відповідала розмірам, вказаним у технічному паспорті № В-1466 від 02.10.2008 року. В квартирі АДРЕСА_2 перепланувань та робіт капітального характеру не виявлено. Капітальна стіна між квартирами №№ 3,4 виконана з (гіпсопенобетонного) матеріалу. У квартирі АДРЕСА_1 перепланувань та робіт капітального характеру не виявлено (а.с. 11).

Згідно до листа Адміністрації Слобідського району ХМР № 164/0/166-17 від 01.02.2017 року ОСОБА_1 роз`яснено, що відповідно до акту обстеження, у квартирі АДРЕСА_1 перепланувань та робіт капітального характеру не виявлено. Площа квартири АДРЕСА_2 відповідає розмірам, вказаних у технічному паспорту КП «Хаківське міське бюро технічної інвентаризації», капітальна стіна між квартирами №№ 3 та 4 вироблена із гіпсопенобетонного матеріалу.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви висновку судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ ім. Бокаріуса №12519 від 22.10.2018 року складеної судовим експертом Кучерено Р.Й., що була проведена в рамках іншої цивільної справи № 641/8894/16-ц, вбачається, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на момент інвентаризації станом на 06.02.1986 року між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 була встановлена вертикальна захисна конструкція з силікатної цегли, обштукатурену товщиною 20 см, що розділяє суміжні приміщення в будинку, має неправильну (не пряму) геометричну форму в плані (вигин), яка відноситься до міжквартирної перегородки. Конфігурація, розміри, конструкція, матеріал перегородки не змінився з моменту інвентаризації з 06.02.1986 по момент проведення обстеження при виконанні даної експертизи.

В житловому будинку АДРЕСА_3 між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 встановлена вертикальна захисна конструкція з силікатної цегли товщиною 20 см., що розділяє суміжні приміщення в будинку, має неправильну геометричну форму в плані (вигин) та відноситься до міжквартирної перегородки. Конфігурація, конструкція, матеріал перегородки не змінився з моменту інвентаризації 06.02.1986 року по момент проведення обстеження при виконанні даної експертизи.

При дослідженні наданих матеріалів та результатів обстеження встановлено, що приміщення вбиральні № 8 у квартирі АДРЕСА_1 не примикає до конструкцій будинку, які огороджують квартиру АДРЕСА_2. Витяжка в приміщенні вбиральні розташована у стіні, що межує зі сходовою клітиною. Знесення витяжки не відбувалось.

Міжквартирну перегородку, що розділяє квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 демонтувати не потрібно (а.с. 13-24).

Також, відповідно до наданої позивачем копії рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 20.05.2019 року встановлено, що раніше позивач зверталася з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи: КП «ХМ «Бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради , КП «Жилкомсервіс», Харківська міська рада про зобов`язання вчинення дій та відшкодування витрат пов`язаних з відновленням майна, в якому просила зобов`язати відповідача знести перегродку, виконану з сучасного легкого пористого матеріалу - гіпсопенобетону, який самовільно, незаконно встановлений мешканцями квартири АДРЕСА_1 в квартирі АДРЕСА_2 , яка скрила капітальну цегляну стіну товщиною 500 мм , що розподіляла квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , та яка відняла частину єдиної кімнати у квартирі АДРЕСА_2 , приблизно рівну 2 кв .м ., та зобов`язати відповідача відшкодувати витрати, пов,язані з відновленням цегляної стаціонарної міжквартирної стіни, яка пробита мешканцями квартири АДРЕСА_1 , для отримання їм доступу в простінок ними утворений, в результаті встановленої в квартирі АДРЕСА_2 перегородки з гіпсопенобетону.

Вищезазначеним рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова у задоволенні позовних вимог позивачеві було відмовлено.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності є непорушним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, обмежений у його здійсненні.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власники майна, мають право вимагати усунення перешкод у праві користування та розпоряджання своїм майном, хоч ці перешкоди не поєднані з позбавленням права володіння.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України, власник кватири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоповерховому житловому будинку та не порушать санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст.100 ЖК України, власник (наймач) який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов`язаний за свій рахунок привести приміщення в попередній стан.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, натомість позивачем жодним доказом у розумінні положень ст. 76 ЦПК України не доведено того, що міжквартирну перегородку, що розділяє квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 було змінено або переміщено в результаті дій відповідача.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Під час судового розгляду позивачу було роз`яснено права, якими наділений учасник судового розгляду, та зокрема право на звернення до суду із клопотанням про призначення повторної, додаткової чи комісійної судової експертизи по вищевказаній справі, однак позивач у судовому засіданні відмовилася від призначення у справі експертизи та зазначеним правом не скористалася.

Наданими позивачем до суду матеріалами, а саме: висновком судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ ім. Бокаріуса №12519 від 22.10.2018 року, листом Адміністрації Слобідського району ХМР № 164/0/166-17 від 01.02.2017 року, актами складеними комісією КП «Жилкомсервіс» дільниця №25 від 15.12.2016 року та 18.01.2017 року підтверджується відсутність факту знесення або переміщення міжквартирної перегородки, що розділяє квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, приходить до висновку, що належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76 ЦПК України під час розгляду справи позивачем ОСОБА_1 надано не було, та не доведено факту самовільного знесення або переміщення міжквартирної перегородки перегородки відповідачем ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, Дільниця № 25 Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодувати витрати пов`язані з відновленням майна - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - в матеріалах справи відсутній.

Третя особа - Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н. Павловський, 4, ЄДРПОУ 03355057.

Третя особа - Дільниця № 25 Комунального підприємства «Жилкомсервіс», адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Пермська, 12/14, ЄДРПОУ в матеріалах справи відсутній.

Суддя: М. Ю. Онупко