Вирок № 86016186, 02.12.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3062/19

Номер провадження 1-кп/623/261/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Гузенко І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019220320000566 від 19 червня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, не військовозобов`язаного, судимого:

1) 31 серпня 2005 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 296, стаття 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

2) 19 жовтня 2009 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 309, стаття 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

3) 14 червня 2012 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 190, статті 70, 71, 72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

4) 12 грудня 2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186, стаття 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 12 грудня 2018 року в залі суду із застосуванням частини 5 статті 72 КК України,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 19 червня 2019 року, близько 07 годині 40 хвилин, перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , з дозволу користувача житла ОСОБА_2 , побачив в одній з кімнат вказаної квартири телевізор марки Romsat, моделі 32НМС1720, та цифровий ефірний приймач uClanТ2 HDSE Internet, які належали ОСОБА_3 , після чого у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення вказаного майна. Через деякий час ОСОБА_1 залишив вказану квартиру, після чого, 19 червня 2019 року з метою реалізації свого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, шляхом відкриття дверей, разом з ОСОБА_4 , якій ОСОБА_1 не повідомляв про свої дійсні злочинні наміри, діючи повторно, проник до приміщення вищевказаної квартири, де впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, оскільки користувач квартири ОСОБА_2 спав, таємно, з корисливих мотивів та з метою збагачення викрав телевізор марки «Romsat», модель 32НМС1720, вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №2238/19 від 05 липня 2019 року 3336 гривень 06 копійок, та цифровий ефірний приймач uClanТ2 HDSE Internet вартістю згідно з висновком тієї ж експертизи 267 гривень 90 копійок, після чого залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 3603 гривень 96 копійок.

Крім того, ОСОБА_1 , 22 червня 2019 року, близько 21 години 00 хвилин, знаходячись біля пам`ятнику робітникам приладобудівного заводу, що розташований за адресою: Харківська область , місто Ізюм , проспект Незалежності, будинок №57, після спільного вжиття спиртного з ОСОБА_5 , під час раптово виниклого конфлікту з останнім, наніс ОСОБА_5 один удар рукою в обличчя, не завдавши при цьому тілесних ушкоджень потерпілому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи Ізюмського МРВ ХОБСМЕ № 175 -13/19 від 11 липня 2019 року, від якого ОСОБА_5 впав на землю.

Під час знаходження ОСОБА_5 на землі, ОСОБА_1 помітив у верхній лівій зовнішній кишені сорочки ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Nокіа», моделі «107», після чого у ОСОБА_1 раптово виник прямий умисел на відкрите заволодіння вказаним майном. Далі, ОСОБА_1 , діючи повторно, з метою реалізації свого прямого умислу, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою збагачення, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Nокіа» моделі «107», вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2196/19 від 26 червня 2019 року 365 гривень 00 копійок, після чого залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 365 гривень 00 копійок.

Також, ОСОБА_1 , 23 червня 2019 року, близько 22 години 00 хвилин, знаходячись у загальному відкритому дворі багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_6 , помітив, що з кишені штанів останнього на землю випав його мобільний телефон марки «Nокіа», моделі «1110», після чого у ОСОБА_1 раптово виник прямий умисел на відкрите заволодіння вказаним майном. Далі, ОСОБА_1 , діючи повторно, з метою реалізації свого прямого умислу, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою збагачення, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Nокіа», моделі «1110», вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2394/19 від 12 липня 2019 року 245 гривень 00 копійок, після чого залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 245 гривень 00 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю, не заперечував факт скоєння ним кримінальних правопорушень за обставин, викладених вище, у скоєному розкаявся, просив суворо його не карати.

Захисник Міщенко І.І. просила застосувати при призначенні її підзахисному покарання положення статті 75 КК України.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надали суду заяви про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 3 статті 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за частиною 2 статті 186 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, застосувавши положення частини 1 статті 70 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили обвинуваченому залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Міщенко І.І. та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 3 статті 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, за частиною 2 статті 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого чайна, вчинений повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не працює, розлучений, на обліку в Ізюмському ОМВК перебуває, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, про що свідчать: довідки лікарів, Ізюмського ОМВК, характеристика, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб), є дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачені частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесені до тяжких злочинів.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття.

Обставинами, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є рецидив злочинів та вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілих відсутні вимоги до нього, однак при цьому він судимий за тяжкі злочини, знову вчинив аналогічні злочини проти власності, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на дуже високому рівні ризик повторного вчинення правопорушення, суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання саме у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на положення частини 3 статті 377 КПК України, те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування, негативна репутація вчинення крадіжок, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 30 липня 2019 року до 02 грудня 2019 року.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судових товарознавчих експертиз в сумі 900 гривень 00 копійок, що проводилась експертом Зєлєніною Є.В., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвал слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 червня 2019 року та 05 липня 2019 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілим.

Керуючись статтями 50, 65-67, 70, частиною 3 статті 185, частиною 2 статі 186 КК України, статтями 100, 124, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

-за частиною 3 статті 185 КК України у виді 3 (ТРЬОХ) років позбавлення волі,

-за частиною 2 статті 186 КК України у виді 4 (ЧОТИРЬОХ) років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (ЧОТИРИ) роки.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 30 липня 2019 року по 02 грудня 2019 року в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного взяття під варту з 30 липня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз №2196/19 від 26 червня 2019 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, №2238/19 від 05 липня 2019 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, №2394 від 12 липня 2019 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, всього 900 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 (рахунок НОМЕР_2 ), номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 червня 2019 року на цифровий ефірний приймач uClanТ2 HDSE Internet та мобільний телефон марки «Nokia» модель 107, від 05 липня 2019 року на телевізор марки Romsat моделі 32НМС1720.

Речові докази: цифровий ефірний приймач uClanТ2 HDSE Internet, телевізор марки Romsat моделі 32НМС1720 повернути потерпілому ОСОБА_3 , мобільний телефон марки «Nokia» модель 107, червоного кольору з тильного боку, чорного кольору з лицьового боку IMEI1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов