Рішення № 86015462, 18.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20970/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Прокопчук Л.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Цвіркун А.С. звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ПрАТ «ПЗУ Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 48119,53 грн. матеріальної шкоди, 3000 грн. моральної шкоди, 1200 грн. витрат на оплату послуг експерта з проведення оцінки збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зменшив позовні вимоги, зазначив, що відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 18271,02 грн. та просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 47118,23 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., 1200 грн. витрат на оплату послуг експерта з проведення оцінки збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу та судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача ПрАТ «ПЗУ Україна», повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. До початку судового засідання представник ПрАТ «ПЗУ Україна» Бугаєнко Ю.М. подав до суду відзив на позовну заяву, просив суд в задоволенні позовних відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши, позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, 06.04.2019 року близько14 год. 00 хв. в м. Рівне по вул. Млинівській, 20 водій ОСОБА_4 керуючи транспортим засобом ГАЗ АС 3309 д.н.з. НОМЕР_1 , зупинивши транспортний засіб, залишив не вжив всіх заходів, щоб не допустити його самовільний рух, в результаті чого автомобіль здійснив самовільний рух та допустив зіткнення з транспортним засобом Mercedes Benz E 200, д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував в нерухомому стані та був припаркований водієм ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27.04.2018 року у справі № 569/7162/18 ОСОБА_4 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Постанова суду набрала законної сили 10 травня 2018 року.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина водія ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, а також обставини цієї ДТП не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.

На момент ДТП між ТзОВ «Міжрегіональні ресурси» та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було укладено поліс № АК/7461164 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.08.2017 року на підставі якого застраховано транспортний засіб ГАЗ АС-G 3309, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 цього Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено правило, згідно якого, при настанні страховог випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка булла заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Під оціненою шкодою розуміється процес визначення вартості майна на дату оцінки за процедурою,встановленою нормативно-правовими актами.

Згідно із статтею 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За наслідками вищевказаного ДТП, на підставі заяви позивача від 10.04.2018 року відповідачем ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» складено страхові акти № UA2018040600029L01/01 від 05.07.2018 року, № UA2018040600029L01/02 від 02.10.2018 року та виплачено 18 271,02 грн. страхового відшкодування.

Будучи незгідним із розрахунком такого відшкодування, за заявою позивача було проведено незалежне дослідження вартості спричиненого збитку.

Згідно із звітом № 418Е про оцінку автомобіля Mercedes-Benz E 200 реєстраційний номер НОМЕР_2 ринкова вартість належного позивачу транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди становить 570009,65 грн, а вартість матеріального збитку - 65389,55 грн.

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі № 6-2969 цс 16 від 31.05.2017 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за законом № 1961-ІУ має сплатити страховик, як страхове відшкодування.

Отже, за мінусом відшкодованої Страховиком страхової суми, витрати становлять 47118,23 грн.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у межах ліміту відповідальності, передбаченої вказаним договором (за шкоду, заподіяну майну 100 000 грн.), виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну ОСОБА_1 внаслідок пошкодження, належного йому транспортного засобу у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідно до вимог закону з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню майнова шкода в розмірі 47118,23 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З врахуванням доведеності бездіяльності відповідача щодо невиплати страхового відшкодування в повному розмірі, суд дійшов висновку, що внаслідок винних дій останнього, позивачу також завдано моральної шкоди, яка виразилася в тому, що неправомірні дії відповідача призвели до душевних страждань позивача та порушення нормальних (звичних) умов проживання останнього у своєму повсякденному житті.

Внаслідок такої неправомірної поведінки відповідача, позивач був вимушений витрачати свій вільний час на організацію усунення наслідків свого порушеного права і був обмежений в можливості проводити свій вільний час іншим чином, ніж звичайно, а також зазнав негативних емоційних хвилювань, які виявились у переживаннях з приводу неможливості користування транспортним засобом, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя та зміни його звичного способу, що потребувало часу і матеріальних витрат та в свою чергу призвело до зайвих хвилювань.

Крім того, по звіту № SOS_-180410-0760844 про оцінку вартості розміру збитків, спричинених пошкодженням трнспортного засобу, виконаного по замовленню ПрАТ СК "ПЗУ Україна" матеріальний збиток завданий автомобілю позивача становить 65202,95 грн., і в той же час ПрАТ СК "ПЗУ Україна" виплачує страхове відшкодування позивачу в значно меньшій сумі.

Виходячи із засад розумності та виваженості, з врахуванням тривалості часу моральних страждань, суд вважає, що моральна шкода підлягає задоволенню з урахуванням обставин, що мають істотне значення для встановлення розміру такої, і на погляд суду, з врахуванням принципу справедливості, в конкретному випадку становить 3000 гривень, що є справедливою сатисфакцією позивачу спричинених відповідачем моральних страждань.

Оцінюючи аргументи, викладені сторонами по справі в судовому засіданні та у заявах по суті справи, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПАТ СК «ПЗУ Україна» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 704, 80 грн. та 1200 грн. витрати за проведення оцінки вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, що підтверджується квитанцією № 18 від 25 липня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Дегтярівська, 62, код ЄДРПОУ 20782312) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 47118,23 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. та витрати понесені позивачем на проведення оцінки вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу в розмірі 1200 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду Бердій М.А.