Рішення № 86015451, 07.11.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

справа № 570/3142/19

провадження № 2/570/1140/2019

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2019 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю секретаря судового засідання Кмін В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (вул.C.Петлюри, 10 м.Рівне) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Деражненської сільської ради Костопільного району Рівненської області про зміну прізвища малолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

покликаючись на те, що вона та члени її родини, з якими проживає син, мають прізвище ОСОБА_1 , дитина з початку зрозумілого мовлення називає своє прізвище ОСОБА_1 , але відвідує школу під прізвищем ОСОБА_1 , а відповідач не погоджується на зміну прізвища дитини, хоча це відповідає інтересам та бажанням дитини, бо саме з ним вона ототожнює себе з родиною, у якій виховується, оскільки таке прізвище лише в цієї дитини, позивач у поданій до суду 27 червня 2019 року позовній заяві просить змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . Вважає, що розбіжність між її прізвищем та прізвищем дитини в подальшому може ускладнити її відносини у навчальних закладах, спричинити моральну травму.

Стверджує, що з відповідачем у зареєстрованому шлюбі не перебувала, але мають двох неповнолітніх дітей, яка проживають з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач визнав лише свого старшого сина ОСОБА_5 , тому він і носить його прізвище. Відповідач вже довгий час не виконує своїх батьківських обов`язків, не приймає участі у житті дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не виконує обов`язки щодо матеріального утримання дитини.

У поданій заяві позивач позов підтримує.

Відповідач у поданій заяві позов не визнає.

Представник третьої особи не заперечує проти позову.

Учасників справи відповідно до ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи. У поданих до суду заявах просять справу слухати у їх відсутність. Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_5 .

Згідно довідки Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області сім`я ОСОБА_1 складається з п`яти осіб (дітей позивача), яких вона сама виховує і забезпечує усім необхідним. У довідці Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області вказано, що ОСОБА_2 з травня 2016 року не відвідує сина і не приймає участі у його вихованні. Згідно довідки Постійненського дошкільного навчального закладу Постійненської сільської ради Костопільського району Рівненської області "Малятко" у садок дитину приводила і цікавилася навчально-виховним процесом лише мама, а тато не з`являвся. При обстеженні матеріально-побутових умов проживання від 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, участі у вихованні дитини не приймає.

Орган опіки і піклування вважає за доцільне змінити прізвище дитині. Згідно рішення Виконавчого комітету Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 28 березня 2019 року № 23 вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на зміну прізвища малолітній дитині ОСОБА_5 на прізвище матері " ОСОБА_1 ".

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст.8 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованою Україною 27 січня 1991 року, що є основним документом, який визначає правові стандарти у сфері захисту прав дітей, зазначено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку у атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Ст.ст.141, 142 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Відповідно до ст.145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Відповідно до ст.148 СК у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. За заявою батьків, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст.153 СК України). Відповідно до ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до п.71 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року для розв`язання спору, що виник між батьками щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності). Служба у справах дітей з метою вивчення ситуації та підготовки висновку щодо визначення або зміни прізвища, імені та по батькові дитини проводить бесіду з матір`ю, батьком та дитиною, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що при наявності спору між батьками дитини щодо зміни її прізвища, така зміна прізвища можлива за рішенням суду лише тоді, коли вона відповідає безпосередньо інтересам дитини і викликана неналежним виконанням батьками або одним із них своїх батьківських обов`язків щодо дитини, чи їх негативною поведінкою, що шкодить інтересам дитини.

Відповідно до української національної традиції прізвище дитини, за умови, що її батьки не мають спільного прізвища, визначається за прізвищем батька. Прізвище дитині присвоюється під час здійснення запису в акті про народження. Реєстрація здійснюється співробітниками РАЦСу, коли між батьками досягнуто згоди. Незважаючи на те, що прізвище присвоюється на все життя, законодавством передбачена можливість його зміни.

Дитина готується до школи, саме під цим прізвищем відома у своєму середовищі, а тому сама має брати участь у вирішенні питання про його зміну. Ця норма є виявом поваги до дитини, вона співзвучна зі статтею 8 Конвенції про права дитини, якою держави-учасниці зобов`язуютьсмя поважати право дитини на збереження індивідуальності, зокрема її імені. Разом з тим, дитина не досягла передбаченого законом семироічного віку, тому суд вважає за можливе обмежитися фіксуванням її позиції органами опіки за місцем її проживання.

В зв`язку з спільним проживанням саме на матір в більшій мірі покладається обов`язок щодо догляду за дітьми, їх виховання, лікування, звернення до дитячих навчальних шкільних і позашкільних закладів, лікувальних закладів, різних державних органів та установ щодо забезпечення прав дітей. А наявність у дітей прізвища батька за відсутності шлюбних відносин між сторонами, окремого з ним проживання значно ускладнить виконання позивачем таких своїх обов`язків, оскільки в цьому випадку вона буде змушена надавати до відповідних закладів додаткові документи на підтвердження свого материнства та кровної спорідненості з дітьми. При цьому, відповідач категорично заперечує проти зміни прізвище дітей на прізвище батька, що свідчить про суперечності між сторонами щодо прізвища дітей.

Об`єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, відповідач не надав, а судом їх здобуто не було, що вказує на обгрунтованість позову. При таких обставинах суд вважає можливим позов задовольнити і змінити малолітньому прізвище з батькового на материне, враховуючи, що дитина проживає з мамою, бажає мати таке прізвище, і наявність у дитини і матері, які проживають одною сім"єю, однакового прізвища повністю відповідає інтересам дитини.

Разом з тим, позовні вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дитини не підлягають задоволенню, оскільки наявність судового рішення про зміну прізвища дитини є підставою для проведення та внесення відповідних змін в актові записи цивільного стану і не потребує судового рішення із цього питання.

Щодо порядку і строку виконання рішення, то сторонам повідомляємо наступне.

Згідно п.п.2.16.15 п.2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання на підставі рішення органу опіки та піклування, оформленого розпорядженням або рішенням районної державної адміністрації чи виконавчого комітету, при зміні прізвища дитини відповідно до ч.5 ст.148 Сімейного кодексу України виправляється прізвище дитини в актовому записі про її народження.

У зміні прізвища дитини на прізвище матері прослідковуються елементи своєрідного покарання за залишення батьком сім`ї, у якій проживає дитина чи за неналежне виконання ним своїх батьківських обов`язків. З цих міркувань можливість зміни прізвища дитини на прізвище одного з батьків є своєрідним правовим стимулом для другого з батьків, прізвище якого носить дитина, до належного виконання своїх обов`язків. Разом з тим, для уникнення зайвих конфліктних ситуацій і з врахуванням вищенаведеної традиції не слід робити з цього проблему. Варто зважити на те, що дитина, ставши повнолітньою, матиме право змінити прізвище у загальному порядку, встановленому законом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення присуджує стягнення з позивача судового збору в прибуток держави у розмірі, визначеному на день винесення рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити частково цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Деражненської сільської ради Костопільного району Рівненської області про зміну прізвища малолітньої дитини.

Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Постійне Костопільського району Рівненської області прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".

В іншій позовній вимозі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 768 грн. 40 коп. в прибуток Рівненського районного суду Рівненської області (отримувач коштів: УК у Рiвненському районі/Рiвненський район/22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок UA 958999980000031213206017295, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012756, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету : судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому рішення суду не була вручена у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Постійне Костопільського району Рівненської області, паспорт НОМЕР_1 , виданий Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області 15 червня 2001 року, зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Деражненської сільської ради Костопільного району Рівненської області, розташована: вул.Шевченка, 49а, с.Деражне Костопільського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04386166.

Суддя: Кушнір Н.В.