Ухвала суду № 86015059, 27.11.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.11.2019 Справа № 554/8163/19

Провадження № 1кс/554/15917/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко Л.І., при секретарі – Гаврись В.В., за участю прокурора – Лисенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 30 серпня 2019 року по кримінальному провадженню № 42019200350000035 від 30.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України, -

в с т а н о в и в :

06 листопада 2019 року адвокат Страшко Є.В. звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова Кононенко Т.О. у справі №643/14009/19 на майно, вилучене під час обшуку 27.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в частині накладення арешту на готівкові кошти у розмірі 14000 доларів США та 10000 Євро, які належать на праві власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що у провадженні Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві знаходиться кримінальне провадження №42019200350000035 від 30.03.2019 року за ч.4 ст.191 КК України. Ухвалою Московського районного суду м.Харкова по справі №643/14009/19 задоволено клопотання прокурора та накладено у кримінальному провадженні арешт на велику кількість документів, вилучених під час обшуку в Державному науково-дослідному інституті хімічних продуктів та в квартирі, де проживає директор вказаної установи ОСОБА_3 , у тому числі арештовано власні кошти дружини директора інституту – ОСОБА_2 у розмірі 14000 доларів США та 10000 Євро. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 03 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно йому відмовлено, тому він вирішив звернутися з повторним клопотанням з додатковими доказами. Зазначає, що в графі 12 «Грошові активи» Е-декларації ОСОБА_3 починаючи з 2016 року відбувалися такі зміни: на зберіганні у ОСОБА_2 у 2016 році знаходилися 20 000 доларів США, у 2017 році – 17 000 доларів США, у 2018 році 23 000 долари США, суб`єкт декларування за ст.366-1 КК України до кримінальної відповідальності притягнутий не був. Крім того, як вбачається із пояснень ОСОБА_4 від 04.11.2019 року, 27.09.2018 року ним було укладено договір купівлі-продажу квартири, де продавцем була ОСОБА_2 . Погоджена ціна складала 9 600 доларів США, але в договорі прописано 270 000 грн. відповідно до чинного законодавства. Згідно виписки по операціям по картці в АТ КБ «Приватбанк» , 30.08.2018 року ОСОБА_2 поповнила свій рахунок на 5 000 Євро та 31.08.2018 поповнила на 4 700 Євро, в подальшому по цій картці відбувалися операції аж до 14.11.2018, коли ОСОБА_2 зняла у Шосткинському відділенні 7 000 Євро, які зберігала за місцем свого мешкання. Перебування ОСОБА_2 на лікуванні підтверджується не лише внесенням гарантії за оплату медичних послуг, а й фактичним штампом про перетин кордонів. Вказує, що обов`язок доведення того, що тимчасово вилучене майно має ознаки майна, визначеного ч.2 ст. 167 КПК України, покладено на органи досудового розслідування, а станом на 05 листопада 2019 року цивільний позов до ОСОБА_3 не заявлено, походження та належність цих коштів ОСОБА_2 не спростовані. Зазначив про затягування досудового розслідування, що позбавляє ОСОБА_2 мирно володіти її майном, при тому, що вона хворіє та на рахунку залишала 10 000 Євро для підтвердження наявності у неї заощаджень як грошової гарантії для медичної клініки у Мюнхені. Крім того, обшуки проводилися також за місцем проживання ОСОБА_3 і грошових заощаджень ОСОБА_2 там не виявлено, оскільки вона зберігала кошти у сейфі на роботі у чоловіка. З цих підстав просить скасувати арешт в частині вилучених грошових коштів та задовольнити подане клопотання.

У судовому засіданні 15 листопада 2019 року заявник - адвокат Страшок Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. 27 листопада 2019 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності власника майна ОСОБА_2 та її представника, клопотання про скасування арешту майна підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити у повному обсязі та скасувати арешт майна (а.с.70).

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, пояснила, що докази надані ОСОБА_2 не доводять, що кошти які лежали у сейфі її чоловіка на роботі, належать їй. Довідки про доходи не можуть свідчити, що ОСОБА_2 всі ці кошти накопичувала, оскільки люди кошти використовують протягом років, а тому що це саме її кошти не доведено. Крім того, кошти одного з подружжя є їхньою спільною власністю, тому прохала у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий Папу В.В. у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, прохав у задоволенні клопотання відмовити (а.с.66).

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та матеріали досудового розслідування, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019200350000035 від 30.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Військовою прокуратурою Сумського гарнізону Центрального регіону України.

Як вбачається із витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019200350000035 до нього внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч.4 ст.191 КК України та зафіксовані дані про те, що службові особи ДП «НДІХП», діючи за попередньою змовою із службовими особами суб`єктів господарювання, зокрема ТОВ «Конторг», ТОВ «Альгира», ПП «Магр-авто», здійснюють закупівлю товарів за завищеними цінами, тим самим привласнюють грошові кошти державного підприємства в великих розмірах; крім цього, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201910035000035 встановлено, що службові особи ДержНДХІП, а саме директор ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Альгира», здійснили закупівлю обладнання за договором на загальну суму 12 494 889,60 грн. за завищеними цінами, чим привласнили грошові кошти державного підприємства у великих розмірах (а.с.66).

Як слідує матеріалів кримінального провадження № 42019200350000035, 27.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 22.08.2019 року було проведено обшук та території та у приміщеннях Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, що розташовані за адресою: Сумська область, м.Шостка, вул.Садовий бульвар, 59, де було виявлено та тимчасово вилучено, у тому числі, з робочого кабінету директора ДержНДІХП ОСОБА_3 відповідний перелік документів, та, серед іншого, предмети, схожі на грошові кошти, зокрема 140 купюр номіналом 100$, 3 купюри номіналом 400€, 21 купюра номіналом 100€, 128 купюр номіналом 50€. Загальна сума в доларах 14000, загальна сума в євро 10000, які в сукупності з іншими вилученими речами визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

30.08.2019 року ухвалою слідчого Московського районного суду м.Харкова клопотання слідчого про арешт майна задоволено та накладено арешт шляхом заборони володіння, користування та розпорядження щодо майна, вилученого під час зазначеного обшуку, зокрема, і на предмети, схожі на грошові кошти, зокрема: 140 купюр номіналом 100$, 3 купюри номіналом 400€, 21 купюру номіналом 100€, 128 купюр номіналом 50€, загальна сума в доларах 14000, загальна сума в євро 10000.

Як зазначено в цій ухвалі, всі вилучені речі та документи відповідають критеріям речового доказу в цілому та можуть містити відомості щодо вчинення кримінального правопорушення. Щодо вилучених грошових коштів 14000 доларів США та 10000 Євро, зазначено, що вони можуть бути предметами здобутими злочинним шляхом, враховуючи кваліфікацію та обставини вчинення кримінального правопорушення, та ймовірно належать ОСОБА_3 , враховуючи місце їх вилучення. Згідно декларації ОСОБА_3 у нього у власності грошові кошти в такій сумі не перебувають (а.с.62).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.09.2019 року зазначену ухвалу слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 30.08.2019 року залишено без змін. При цьому, щодо виявлених грошових коштів, з огляду на зміст встановлених слідством обставин кримінального правопорушення, було зазначено про те, що є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріями ст.98 КПК України, та у клопотанні слідчого були наведені переконливі доводи, які це підтверджують. Крім того, взято до уваги, що кошти, а саме 14000 доларів США та 10000 євро були виявлені у службовому приміщенні в кімнаті відпочинку у сейфі директора ДНДІХП ОСОБА_3 , тобто за місцем його роботи, а не за місцем мешкання родини. Також враховано, що на час розгляду клопотання слідчим суддею стороною обвинувачення були належним чином доведені та обґрунтовані підстави, необхідність та мета застосування такого заходу кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 03 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 30.08.2019 року відмовлено.

Таким чином, підставою для накладення арешту на грошові кошти з огляду на наявність підстав, передбачених ч.2 ст.170 КПК України, послугувало те, що зазначене майно є речовим доказом та існувала необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, а також у забезпеченні належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання).

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що вилучені грошові кошти належать дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , що підтверджується деклараціями, поданими ОСОБА_3 за 2016-2018 роки, де в розділі 12 зазначено, що у власності ОСОБА_2 перебували готівкові кошти: у 2016 році - 20 000 доларів США, у 2017 році – 17 000 доларів США, у 2018 році - 23 000 долари США. Крім того, вказує на наявність захворювань, які має ОСОБА_2 , у зв`язку чим остання отримує медичну допомогу за кордоном, для чого на її рахунку як гарантія наявності у неї грошових заощаджень знаходилося 10 000 Євро. Також вона продала нерухоме майно за 270 000 грн., що еквівалентно 9 600 доларів США, з2008 по 2016 рік мала доходи за основним місцем роботи та з 2011 року є пенсіонером та отримує пенсію.

Доводи заявника та надані документи не доводять безспірну належність арештованих коштів ОСОБА_2 .

Так, декларування ОСОБА_3 грошових заощаджень своєї дружини ОСОБА_2 у 2016-2018 роках не спростовують доводів органу досудового розслідування, що вони можуть бути предметами, здобутими злочинним шляхом за наслідками вчинення кримінального правопорушення

Щодо не доведення цього факту органами досудового розслідування, то слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування по справі триває, перевірка вказаних обставин входить до предмета розслідування й можлива лише шляхом проведення відповідних слідчих та процесуальних дій та потребує певного часу, а тому стверджувати про законність походження вказаних коштів є передчасним.

Також, не виявляється можливим ідентифікувати грошові кошти, які лише ймовірно можуть належати ОСОБА_2 , з грошовими коштами, які вилучено при обшуці приміщень Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів та службового кабінету в рамках даного кримінального провадження.

На час розгляду даного клопотання заявником так і не надано доказів зберігання коштів від продажу квартири у сейфі на робочому місця ОСОБА_3 , пояснення покупця ОСОБА_4 цих фактів не підтверджують.

Достовірних доказів належності 10 000 Євро, які були вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 слідчому судді не надано, як і не доведено, що це є її особисті кошти, які вона зняла з рахунку та які зароблені нею за життя.

З огляду на зміст встановлених слідством обставин кримінального правопорушення, в ухвалі слідчого судді про арешт майна було зазначено про те, що є достатні підстави вважати, що вилучені речі відповідають критеріями ст.98 КПК України, та у клопотанні слідчого були наведені переконливі доводи, які це підтверджують. Тому твердження, що тимчасово вилучене майно не містило ознак майна, визначених ч.2 ст. 167 КПК України, є неспроможними.

Невідшукання грошових коштів за місцем проживання ОСОБА_2 під час обшуку, не підтверджує достовірно того, що вона зберігала їх саме за місцем роботи чоловіка, оскільки могла зберігати їх в будь-якому іншому місці.

За наведених вище обставин, на даному етапі досудового розслідування таке обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження є співмірним із завданнями кримінального провадження та виправдовує тимчасове обмеження прав власника майна до перевірки обставин походження вказаних грошових коштів та їх значення для кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність обставин, які у розумінні вимог кримінального процесуального закону свідчать, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, оскільки не надано доказів які б надали можливість ідентифікувати належність грошових коштів саме ОСОБА_2 , тому скасування арешту на теперішній час є недоцільним.

Таким чином, в задоволенні клопотання заявника щодо скасування арешту майна слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 98, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 30 серпня 2019 року по кримінальному провадженню № 42019200350000035 від 30.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Л.І.Савченко