Ухвала суду № 86013834, 27.11.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/809/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

"27" листопада 2019 р. Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючої судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Скаб В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 4 лютого 2016 року звернувся в суд із позовом до ПАТ «ВіЕс Банк», третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, з підстав, викладених у фабулі позовної заяви.

В судове засідання 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судова повістка направлена позивачу за адресою, яка вказана у позові – АДРЕСА_1 . До суду повернувся конверт з відміткою «інші причини» (т.2 а.с. 71).

Про судове засідання, призначене 12 листопада 2019 року також повідомлялися представники позивача Ганущин ОСОБА_3 .В ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , шляхом надсилання повідомлення на їхні електронні адреси (т.2 а.с. 73).

Позивач ОСОБА_1 та його представники адвокати Ганущин М.В. та ОСОБА_5 , в судове засідання також не з`явились. Причини не явки суду не повідомили.

11 листопада 2019 року на адресу суду скеровано клопотання адвоката Тунка Т.Д. про відкладення судового засідання по справі, призначеного на 12 листопада 2019 року. Із змісту клопотання убачається, що у зв`язку із неможливістю адвоката Ганущин М.В. продовжувати представництво ОСОБА_1 в суді, останній був змушений напередодні засідання укласти договір з адвокатом Тункою Т.Д. на підставі договору від 11 листопада 2019 року. Також зазначено, що для ознайомлення з матеріалами справи, формування позиції по ній та надання додаткових пояснень новому адвокату потрібен додатковий час. Відтак, просив суд відкласти розгляд справи.

12 листопада 2019 року судове засідання відкладено на 27 листопада 2019 року.

В судове засідання 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судова повістка направлена позивачу за адресою, яка вказана у позові – АДРЕСА_1 . Із реєстру поштових відправлень та відстеження відправлення убачається, що відправлення ОСОБА_1 не вручене під час доставки з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Причини не явки суду не повідомив.

Про судове засідання, призначене 27 листопада 2019 року також повідомлявся новий представник позивача ОСОБА_6 ., шляхом надсилання повідомлення на його електронну та поштову адресу, які вказані у клопотанні про відкладення (т.2 а.с. 75). Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повістку в суд адвокат отримав 20.11.2019 року.

Вказаний представник позивача в судове засідання не з`явився. Причини не явки суду не повідомив.

Заяв від позивача про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Приписами ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач 27 листопада 2019 року не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства – диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача – це є залишення заяви без розгляду, а для позивача – це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Судом достовірно встановлено, що в судові засідання призначені на 12 листопада 2019 року та 27 листопада 2019 року позивач та його представники не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону за адресами, зазначеними в позові, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

При цьому, автор клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю ознайомитись з матеріалами (т.2 а.с. 75) адвокат Тунка Т.Д. в часі перерви так і не прибув до суду та не ознайомився із вказаними матеріалами.

Суд враховує те, що неявка в судові засідання позивача перешкоджає розгляду справи, а саме неприбуття в судові засідання позивача суд розцінює, як втрату останнім процесуального інтересу до розгляду та вирішення даної цивільної справи в судовому порядку.

Суд також звертає увагу, що дана цивільна справа в провадженні суду перебуває більше двох років (з 4 лютого 2016 року). Розгляд справи практично не здійснювався у зв`язку із систематичними неявками позивача у судові засіданні та неодноразовим оскарженням третьою особою ОСОБА_2 ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Дії позивача щодо неодноразової неявки в призначені судові засідання, клопотання представників позивача про відкладення розгляду справи розцінені судом як зловживання процесуальними правами.

Крім того, зловживання процесуальними правами ОСОБА_2 констатував Львівський апеляційний суд (ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 19.08.2019 року; т.2 а.с. 59).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід залишити позов без розгляду.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 158, 257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою з того самого питання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Волоско І.Р.