Ухвала суду № 86012741, 02.12.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/9142/19

2-з/310/76/19

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2019 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дубровська Н.М., розглянувши заяву представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Харченко Івана Івановича про застосування зустрічного забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Бердянського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «Сетам», треті особи – ОСОБА_1 , ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про визнання права власності на майно, зняття арешту з майна, визнання недійсними електронних торгів, визнання протиправними і скасування протоколу проведення електронних торгів та акту державного виконавця про проведені електронні торги.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 листопада 2019 року в забезпечення позову ОСОБА_2 накладено арешт на 25 (двадцять п`ять) склопакетів 4-16-4 графіт, площею 37,2 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (на другому поверсі) та заборонено державним виконавцям Бердянського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області проводити виконавчі дії щодо передачі зазначеного майна покупцю за результатами електронних торгів – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

Представником третьої особи ОСОБА_1 адвокатом Харченко І.І. до суду подане клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову шляхом внесення позивачем ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі 30000 грн., яка мотивована наступним.

06.11.2019 на аукціоні, який проводив ДП «Сетам» за замовленням ВДВС Бердянського МУЮ Запорізької області ОСОБА_1 . придбані 25 склопакетів, 4-16-4 графіт, площею 37,2 кв.м. вартістю 15624 грн., які вставлені у фасад другого поверху нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . 08.11.2019 ОСОБА_1 було сплачено за придбане майно. 12.11.2019 державним виконавцем ВДВС Бердянського МУЮ Запорізької області Єрастовою А.В. складено акт про передачу ОСОБА_1 придбаного майна та вона набула право власності на нього. 15.11.2019 ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу 25 склопакетів, 4-16-4 графіт, площею 37,2 кв.м. за 25000 грн., у зв`язку з чим отримала завдаток у сумі 15000 грн. з зобов`язанням передати придбане майно до 05.12.2019. Ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 стало відомо, що підпис на ній не відповідає підпису на нотаріально посвідченому документі, наданому в якості додатка – довіреності від 25.01.2017, що вказує, що позовна заява подана не позивачем, а невідомою не уповноваженою особою. Вважає, що метою вказаної позовної заяви є отримання заходів забезпечення позову з метою перешкоджання їй у використанні її власності, що може спричинити їй збитки. У зв`язку з тим, що прийняття ухвали від 22.11.2019 про забезпечення позову може спричинити ОСОБА_1 збитки з неможливості виконання зобов`язань за договором від 15.11.2019 у вигляді повернення задатку у сумі 15000 грн. в подвійному розмірі, можливого нарахування штрафу у сумі 10000 грн. та пені у сумі 200 грн. за кожен день прострочки, а позов ОСОБА_2 підписаний неуповноваженою особою, оснований на підробленому документі, вважає необхідним забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) шляхом внесення суми можливих збитків – 30000 грн. на депозитний рахунок суду.

Дослідивши матеріали, справи суд дійшов наступного висновку.

Заява про зустрічне забезпечення позову подана представником третьої особи ОСОБА_1 – адвокатом Харченко І.І. після застосування судом заходів забезпечення і розглядається в порядку положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України протягом 10 днів без виклику сторін.

Ч.ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Враховуючи наведене правило процесуального Закону суд має право, втім він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачені ч.3 ст. 154 ЦПК України, по даній справі заявником не зазначені та не доведені. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Отже, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається з заяви про зустрічне забезпечення, представник третьої особи адвокат Харченко І.І. посилається на те, що зустрічне забезпечення позову забезпечить відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Аналіз положень ст. 154 ЦПК України дає підстави для висновку, що звертатись до суду з заявою про зустрічне забезпечення позову наділений відповідач.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 виступає у зазначеному спорі в якості третьої особи.

Таким чином, представником третьої особи адвокатом Харченко І.І. належним чином не обгрунтовано необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову не свідчить про те, що відповідачу можуть бути спричинені збитки забезпеченням позову у випадку відмови у позові.

Враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, що був вжитий ухвалою суду від 22.11.2019, не доведеність необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення позову, процесуальний статус заявника у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Харченко І.І. про зустрічне забезпечення.

З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 154, 285-261, 353-356 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Харченко Івана Івановича про застосування зустрічного забезпечення позову – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Дубровська