Ухвала суду № 86010550, 29.11.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15506/19

Провадження №1-кс/369/4589/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Слідчого судді Медведського М.Д.,

за участю секретаря Головатюк В.В.,

за участю прокурора Сідашов О.В.,

захисника Остапенко С.В.,

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Козлова Сергія Сергійовича, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200005738 від 27 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції Козлов Сергій Сергійович за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Черкашиним І.В. звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудового розслідування встановлено, 27.11.2019 року приблизно о 12 годині 00 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1 із іншими двома невстановленими досудовим розслідуванням осоами, діючи спільно та за попередньою змовою групою осіб, маючи прямий спільний умисел, направленим на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, представившись працівниками ПАТ «Київоблгаз» скористались довірливістю власника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , увійшли до будинку за адресою АДРЕСА_1 .

В той час, коли ОСОБА_1 та одна невстановлена досудовим розслідуванням особа, згідно зазделегідь розподілених ролей, перебували в кухонній кімнаті вказаного будинку та відволікали увагу потерпілих заповненням заздалегідь підготовлених фіктивних бланків ПАТ «Київоблгаз» на отримання субсидії, та спостерігали за навколишньою обстановкою, інша невстановлена досудовим розслідуванням особа пройшла до спальної кімнати, звідки таємно викрала грошові кошти у розмірі 200 доларів США, що еквівалентно, згідно курсу НБУ станом на 27.11.2019 року- 4796 грн. 56 коп., які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спільно нажите майно та передала їх ОСОБА_1 .

При виході із зазначеного домоволодіння, ОСОБА_1 був помічений сином потерпілих- ОСОБА_4 , який в цей час прийшов до вказаної адреси та усвідомлюючи те, що ОСОБА_1 вчиняє крадіжку, запропонував останньому продемонструвати підтверджуючі особу документи та вміст кишень одягу.

В свою чергу ОСОБА_1 разом із невстановленими досудовим розслідування особами, усвідомлюючи, що їх спільні дії були викриті та набули відкритого характеру, продовжили скоєння злочину, не залишаючи викрадені речі, останні чинили опір вищевказаному свідку та потерпілим під час спроби законного затримання, змінивши свій умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в приміщегня вчинене за попередньою змовою групою осіб та реалізуючи його, відкрито викрали вище вказані грошові кошти.

Після чого, ОСОБА_1 разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 200 доларів США, що еквівалентно, згідно курсу НБУ станом 27.11.2019 року 4796 грн. 56коп.

28 листопада 2019 року слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме у відкитому викраденні чужого майна поєднаного із проникнення у житло вчиненного за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, одруженого, освіта вища, одруженого, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 та протоколом проведення впізнання з останніми, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 та протоколом проведення впізнання з останнім, протоколом затримання ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є злочином тяжким, та покарання за який становить до 8-ми років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має постійного офіційного місця роботи;

- є мешканцем іншої району, що дозволяє йому переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на потерпілого, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно обрати такий запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому слідчий просив суд дане клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, одруженого, освіта вища, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та застосувати домашній арешт.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, докази свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В даному випадку, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:

-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду;

-незаконно впливати на потерпілого або свідків;

Додатково слідчий суддя враховує, згідно ст. 178 КПК України тяжкість і сутність обвинувачення, факти попередньої злочинної діяльності, сімейний стан, відсутність офіційного працевлаштування.

Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючи матеріалів стосовно підозрюваного.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

На підставі викладеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід відносно ОСОБА_1 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.

Суд відхиляє доводи підозрюваного та захисника, щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки слідчому судді не надано документи що підтверджувало можливість проживання підозрюваного в умовах домашнього арешту в с. Ківшовата, Таращанського району.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 38 420 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, одруженого, освіта вища, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого, строком на 30 днів, а саме до 26.12.2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 38 420 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

р/р 37312095018661

Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ) 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 26 грудня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 29.11.2019 року о 16:40 год.

Слідчий суддя Медведський М.Д.