Вирок № 86008557, 25.11.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/10341/19

Провадження №1-кп/359/596/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі судового засідання Пугач Д.О.,

за участю прокурора Прокопів В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , та його захисника - адвоката Титаренка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12019110100001648, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глибоке Бориспільського району Київської області, з середньою освітою, офіційно тимчасово не працюючого, громадянина України, українця, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , без постійного місяця проживання, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

Так, 29.09.2019 року, близько 21.30 год., ОСОБА_1 , проходив повз кафе-бару «Надія», що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно, ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, що його дії носять незаконний та протиправний характер, а також те, що він протиправно обертає чуже майно на свою користь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через вікно першого поверху, яке останній відчинив шляхом натиску рукою, незаконно проник у приміщення кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за указаною адресою.

Перебуваючи у приміщенні указаного кафе, ОСОБА_1 таємно, повторно, з метою незаконного збагачення викрав із касового відділення грошові кошти в розмірі 200 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , викрав з полиць бару наступне майно: дві пляшки горілки марки «Неміров чорний» об`ємом 0,5 літра, вартістю 188, 46 грн.; пляшку коньяку марки «Шабо» об`ємом 0,5 літра, вартістю 132, 94 грн.; чотири банки алкогольного напою «Рево» об`ємом 0,5 літра, вартістю 125,04 грн.; дві упаковки чіпсі «Люкс», вагою 133 грам, вартістю 49 грн.; чотири пляшки напою «Кока-Кола» об`ємом 1 літр, вартістю 71,20 грн.; три пляшки пива «Чернігівське світле» об`ємом 0,5 літра, вартістю 43,50 грн.; три плитки шоколаду «Корона», вартістю 58,86 грн.; три пляшки алкогольного напою «Лонгер» об`ємом 0,33 літра, вартістю 62,99 грн.

Після цього ОСОБА_1 разом з викраденими речами з місця вчинення злочину зник, та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 970,88 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаних кримінальних правопорушень, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора та захисника, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, потворності вчинення крадіжки, часу та місця, способу скоєння та мотивів, завданого матеріального збитку потерпілій, тощо).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Просив суворо його не карати.

Зазначив, що в кінці вересня 2019 року, будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, однак до оголошення вироку судом 31.10.2019 року, який не набрав законної сили, він проходячи пізній вечірній час повз кафе-бару, що розташований в с. Глибоке, де він мешкає, та маючи незадовільний матеріальний стан та за відсутності коштів, у нього виник умисел на викрадення продуктів харчування та спиртних напоїв з указаного закладу для власного відпочину. У зв`язку з цим, зважаючи, що заклад не працював, та переконавшись у відсутності сторонніх осіб, він з тильної сторони бару видавив метало-пластикове вікно, через яке проник до приміщення бару-кафе, де з місця розташування касової зони викрав 200 грн., а потім викрав спиртні напої: коньяк, горілку, пиво та енергетичний напій, а також чіпси, напій «Кока-Кола» та декілька плиток шоколаду. Більшу частину указаних спиртних напоїв та продуктів він вжив разом з друзями. Пізніше він був затриманий та повернув працівникам поліції залишок речей.

Зважаючи на покази обвинуваченого, останні відповідають пред`явленому обвинуваченню та не оспорюються сторонами кримінального провадження.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, наявність речових доказів та процесуальних витрат, тощо.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочини вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні сумніви щодо визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, та засудження останнього і призначення покарання у відповідності до зазначених норм кримінального закону.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його ознаку потворності, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання йому покарання, визначеного санкцією частини третьої ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 65 КК України.

При цьому у суду відсутні підстави для застосування положень ст. 70 КК України та призначення покарання за сукупністю злочинів, зважаючи на те, що станом на 25.11.2019 року, вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2019 року (справа №359/10216/16-к, провадження №1-кп/359/51/2019), не набрав законної сили.

Зазначений вирок суду ухвалено, в тому числі і відносно ОСОБА_1 , та останнього засуджено за ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, та звільнено на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на три роки і визначенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Однак зазначений вирок свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак повторності, оскільки згідно указаного вироку останнього притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності в період до 29.09.2019 року.

Зважаючи на вказане, кваліфікація дій обвинуваченого за ознакою повторності є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість злочину. Так, санкцією ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що свідчить згідно ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину.

Щодо обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність. З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих його відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Доказів тому, що злочини вчинено у зв`язку з скрутним матеріальним становищем суду не надано, а тому суд не визнає зазначену обставину такою, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 .

Щодо особи обвинуваченого. Так, обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем.

Обвинувачений за місцем свого проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває (за амбулаторною допомогою не звертався), спиртними напоями зловживає, громадський порядок порушує, офіційно не працевлаштований, судимостей не має (оскільки вирок суду не набрав законної сили), однак притягався до кримінальної відповідальності.

Крім того, суд враховує спосіб та мету вчиненого злочину, наслідки які стосувались лише у викраденні алкогольних напоїв та продуктів харчування та невеликої суми грошових коштів для власного вживання. При цьому обвинувачений зобов`язувався відшкодувати завдану ним шкоду.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 схильний до вчинення злочинів проти власності, про що свідчать встановлені в ході судового розгляду обставини.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Крім того, суд враховує, що при призначенні покарання не підлягає врахуванню для призначення остаточного покарання ОСОБА_1 вирок суду, який не набрав законної сили. Зазначене питання, у цьому зв`язку, підлягає вирішенню у порядку, визначеному ст. 537 КПК України при виконанні вироків суду.

В той же час, підстави для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, - судом не встановлені.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на три роки.

При цьому суд приходить до висновку, що перевиховання обвинуваченого є можливим без ізоляції від суспільства з іспитовим строком, оскільки сама поведінка ОСОБА_1 пов`язана з його життєвим становищем, відсутністю доходу, недостатністю контролю за поведінкою останнього з боку державних органів, тощо. Тому суд вважає, що контроль з боку держави має попередити скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, його особу обвинуваченого, а також враховуючи мано щодо якого здійснював ОСОБА_1 злочинні дії.

Суд вважає за доцільне також застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України та призначити покарання з іспитовим строком терміном в три роки з визначенням відповідних обов`язків судом, згідно ч.1 та пп. 2, 3 ч.3 ст. 76 КК України, зважаючи на визнання ним своєї вини, каяття та зобов`язання відшкодувати завдані збитки і стати на шлях виправлення.

При цьому суд враховує, що притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вироком суду від 31.10.2019 року, та призначення йому покарання з іспитовим строком, не може бути перешкодою для призначення в даному випадку покарання також з іспитовим строком, якщо суд дійде до переконання, що виправлення ОСОБА_1 є можливим.

Зважаючи на викладене, дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Також слід стягнути з обвинуваченого на користь держави України процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні на загальну суму 942 грн. 06 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 обирався у вигляді тримання під вартою, який діє у відповідності до ухвали слідчого судді з 30.09.2019 року до 29.11.2019 року. Доказів тому, що обвинуваченого затримано в порядку ст. 208 КПК України матеріали кримінального провадження не містять.

У цьому зв`язку, з урахуванням того, що суд прийшов до переконання про призначення покарання обвинуваченому з іспитовим строком, запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили слід змінити з тримання під вартою на домашній арешт з визначенням відповідних обов`язків.

В строк відбування покарання обвинуваченому слід зарахувати термін попереднього ув`язнення у відповідності до вимог ч.5 ст. 72 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 в строку відбування покарання термін попереднього ув`язнення в період з 30.09.2019 року по 25.11.2019 року, у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно.

До набрання вироком суду законної сили обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначенням відповідних обов`язків, а саме: заборонити залишати житло з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ; з`являтись на кожний виклик до суду чи прокурора; надати засоби зв`язку; повідомляти про необхідність зміни місця проживання; не залишати місце проживання без дозволу суду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004), - процесуальні витрати в розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві) грн. 06 коп.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили, а саме: шість порожніх пляшок від алкогольного напою «Рево», дві банки алкогольного напою «Рево», пляшка напою «Кока-Кола», порожня упаковка від чіпсів «Люкс», - поміщені до спец пакету №INZ24063790, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк