Ухвала суду № 86007440, 22.11.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 278/31/19

2-п/296/80/19

УХВАЛА

"22" листопада 2019 р. м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Четвертухи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №278/31/19 2/296/1448/19,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2019 року до Корольовського районного суду м. Житомира звернулась ОСОБА_2 із вказаною заявою, в якій просить переглянути заочне рішення суду від 17 липня 2019 року, що ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до неї про усунення перешкод в участі у вихованні та вільному спілкування з неповнолітнім сином ОСОБА_4 .

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що рішення було прийняте за її відсутності, що не дало їй можливості надати докази на свою користь.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник відповідача надала суду заяву про розгляд заяви за її відсутності та відсутності її довірителя, в якій підтримує заяву про перегляд заочного рішення.

Від представника Органу опіки та піклування Житомирської міської ради до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій при ухваленні рішення у справі представник третьої особи покладається на розсуд суду.

ОСОБА_3 надав суду також заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просить відмовити у перегляді заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи №278/31/19 2/296/1448/19, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Встановлено, що 17 липня 2019 року Корольовським районним судом м. Житомира у цивільній справі №278/31/19 2/296/1448/19 було ухвалене рішення щодо зобов`язання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкоди ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач та його представник були повідомлені про судове засідання у справі, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (а.с.30, 31), розпискою представника (а.с.42) та їх заявами про відкладення розгляду справи (а.с.32-35, 46-47).

Частиною 1 ст.288 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення" №11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4.XI.1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника ( справи " Федіна проти України " від 02 вересня 2010 року, " Смірнова проти України " від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції " від 05 лютого 2004 року та інші).

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд скасовує заочне рішення лише за наявності двох сукупних підстав, визначених у ст.288 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин i докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши всі наявні докази надані заявником, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для перегляду заочного рішення, оскільки до заяви не надано жодного доказу на які ОСОБА_6 посилається та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також, доказів щодо поважних причин неявки відповідача та її представника у судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1-12, 76, 260-261, 280-281, 284-289, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №278/31/19 2/296/1448/19 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. П. Сингаївський