Рішення № 86006053, 02.12.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/979/2019

130/2078/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря судових засідань Зданевич Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Жмеринської місцевої прокуратури В.Куций звернувся до суду з даною позовною заявою в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Вінницької обласної ради в особі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, ОСОБА_2 , яка потерпіла від злочину, кошти в сумі 4490 грн. 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25.02.2019 у справі №130/1549/17, який набрав законної сили 28.03.2019 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Відповідно до п «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_1 від призначеного судом покарання.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, заподіяними протиправними діями ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні мікрохірургії ока Вінницької області клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова з 01.03.2017 по 13.03.2017. Хворим проведено 12 ліжко -дня. Вартість одного ліжко - дня становила 374 грн. 20 коп. Загальна сума лікування - 4490 грн. 40 коп.

На час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , цивільний позов у порядку ст. 128 КПК України прокурором не заявлявся.

ОСОБА_1 зобов`язаний у відповідності до вимог ст. 1206 ЦК України відшкодувати 4490 грн.40 коп. - витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочинних дій.

Відсутність відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я з вини ОСОБА_1 на стаціонарне лікування потерпілого від злочину негативно впливають на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 16.10.2019 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від Жмеринської місцевої прокуратури, Вінницької обласної ради та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін в порядку спрощеного провадження не надходило.

Відповідачу ОСОБА_1 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї. Відповідач був вчасно повідомлений про місце та строки розгляду справи в порядку спрощеного провадження, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяви про участь у судовому засіданні відповідач не подавав, відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду від нього не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.03.2017 близько16-20 години, ОСОБА_1 перебуваючи на території свого домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , під час сварки з сусідом ОСОБА_2 , який перебував на території свого домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , з метою нанесення тілесних ушкоджень предметом, що схожий на металевий прут, умисно наніс через вічко паркану один прямий удар в область правого ока ОСОБА_2 , заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у виді забійно - рваної рани верхньої повіки правого ока, перелому медіальної стінки правової очниці, забою м`яких тканин правої орбітальної ділянки.

Зазначене вище підтверджується вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25.02.2019, що набрав законної сили 28.03.2019, яким відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 125 КК України і обрано йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Відповідно до п «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_1 від призначеного судом покарання. (а.с. 11-15).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Із листа на запит заступника керівника прокурора Жмеринської місцевої прокуратури А.Кириченко до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова від 25.09.2019 №01-01-25/3212 встановлено, що ОСОБА_2 , 1982 року народження, житель м. Жмеринка знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні мікрохірургії ока ВОКЛ ім. М.І. Пирогова з 01.03.2017 по 13.03.2017 з діагнозом: Забійна - рвана рана верхньої повіки правого ока. Проникаюче поранення пр. орбіти. Травматична ерозія рогівки правого ока. Посттравматичний гайморит, справа. ВСД по гіпертонічному типу, синусова тахікардія. Вартість ліжко - дня становить 374 грн. 20 коп. Загальна сума складає - 4490 грн. 40 коп. ВОКЛ ім. М.І. Пирогова не використався процесуальний порядок повернення коштів затрачених закладом на лікування (а.с.17).

До позовної заяви додано копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копію статуту Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова затвердженого рішенням 14 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 03.02.2017 №288, відповідно до п.1.3 якого Лікарня є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, управління кою здійснює Вінницька обласна рада; п. 5.5 діяльність лікарня забезпечується за рахунок бюджетного фінансування; п.5.10 збитки, завдані лікарні в результаті порушення її майнових прав фізичними, юридичними особами чи державними органами, відшкодовуються лікарні за рішенням суду чи в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством (а.с. 18-24).

Заступник керівника Жмеринської місцевої прокуратури В.Куций звернувся до Вінницької обласної ради та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова з повідомленням про намір на підставі та в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернутися до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, в особі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у сумі 4490 грн. 40 коп. (а.с.25).

За загальним правилом, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину (ст. 1206 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545 «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

В цілому ж, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Згідно з вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Згідно листа Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова від 25.09.2019 №01-01-25/3212, на даний час ВОКЛ ім. М.І. Пирогова перебуває у власності Вінницької обласної ради. Фінансується лікарня з місцевого бюджету.

Таким чином, судом встановлено, що 01.03.2017 ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 умисні легкі тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні мікрохірургії ока ВОКЛ ім. М.І. Пирогова з 01.03.2017 по 13.03.2017, а тому ВОКЛ ім. М.І. Пирогова яка перебуває у власності Вінницької обласної ради понесли витрати на загальну суму 4490 грн. 40 коп.

Між вказаними витратами та діянням відповідача є причинний зв`язок, відтак зазначені кошти мають бути стягнуті з відповідача.

З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Вінницької обласної ради та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, ОСОБА_2 , яка потерпіла від злочину, кошти в сумі 4 490 ( чотири тисячі чотириста дев`яносто) грн. 40 коп. ( р/р 35415061121064, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 02011031).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя