Ухвала суду № 86005069, 27.11.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3608/19

№ провадження 1-кп/208/549/19

УХВАЛА

Про зміну запобіжного заходу

27 листопада 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Стомаченко О.В., прокурора Матісової О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Литвин Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019040160000745 від 07.04.2019 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України, -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України.

Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що ризики, які були наявні під час його обрання, наразі не зникли та не зменшились, зокрема обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, прохав застосувати менш обтяжливий запобіжний захід, послався на необхідність догляду за матір`ю та дитиною, що наразі навчається, зобов`язувався не ухилятись від суду. Захисник підтримав позицію обвинуваченого.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, пов`язаних із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 року № 1-р/2017 визначено, що обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Так, у своєму клопотанні та в судовому засіданні прокурор не довів суду, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому враховуючи, що обвинувачений зобов`язується належно виконувати свої процесуальні обовязки, має обов`язки щодо догляду за хворою матір`ю та дитиною, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Окрім цього, при розгляді даного клопотання суд враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищезазначених обставин, необхідним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт на визначений період доби з покладенням на нього обов`язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним прокурором ризикам.

Керуючись ст. 176-178, 181, 183, 194 КПК України, суд -

постановив:

У клопотанні прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з тримання під вартою на домашній арешт у період доби з 22:00 до 07:00 години за адресою: АДРЕСА_1 строком до 24 січня 2020 року включно з покладенням на нього обов`язку прибувати до суду за першою вимогою.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду негайно, зобов`язавши його прибути до місця свого проживання до вказаного часу дії заборони залишати житло.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ізотов В.М.