Рішення № 86005, 03.08.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2006 р.

Справа № 33/336-05-10265

за позовом: відкритого акціонерного товариства „АТП-13057”, м. Київ

до відповідача: дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого

акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні

дороги України”, м. Одеса

про стягнення 194934,02грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Дубінко Д.О., довіреність у матеріалах справи;

від відповідача: Кравець С.П., Сінкевич І.М., довіреності у матеріалах справи

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків, понесених позивачем у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою.

За клопотанням сторін у справі строк розгляду справи продовжено. Провадження у справі припинялось, у зв’язку з проведенням судової автотехнічної експертизи. Господарським судом області відхилено клопотання відповідача у справі про проведення додаткової експертизи, оскільки клопотання не містить переліку питань, які повинні бути додатково дослідженні експертом.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

4 травня 2001 року відкритим акціонерним товариством „АТП-13057” та відкритим акціонерним товариством „Оболонь” укладено договір №1040501 перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до умов якого позивач у справі прийняв на себе зобов’язання по перевезенню та експедиторському обслуговуванню товару ВАТ „Оболонь” в межах України.

Виконуючи договірні зобов’язання позивач 10 лютого 2003 року прийняв від ВАТ „Оболонь” для перевезення у м. Одесу по товарно-транспортній накладній № 207333 /6 двадцять тисяч пляшок пива „Преміум” 0,5 NRW, ящики та піддони, а всього товару на загальну суму 37680грн., розміщеному у кузові автомобіля КАМАЗ-5320 (держномер 007-78КА) та причепі до нього ГКБ (держномер 30-16СЯ), вказаних у подорожньому листі № 713236 від 10 лютого 2003 року.

Під час руху автопоїзду під управлінням водія Соменко О.Г. 11 лютого 2003 року по автотрасі Київ-Одеса приблизно о 15 годині 15 хвилині на 437км+290м дороги сталося перекидання автомобіля з причепом.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам та товару були заподіяні пошкодження уточнена вартості яких, відповідно до наданих позивачем та досліджених у судовому засіданні доказів, становить:

- вартість ремонту автомобіля –21026,13 грн.

- вартість ремонту причепа –7955,96 грн.

- вартість пошкодженого товару (пиво, ящики ,піддони та пляшки) –25375,20 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь

Крім того позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків завданих підприємству, у зв’язку з оплатою транспортування пошкодженого автопоїзду з місця пригоди до м. Києва, у сумі 573грн., оплатою проведеного товарознавчого дослідження пошкоджених автомобіля та причепа у сумі 648грн., а також неотриманого доходу у результаті вимушеного невикористання автопідприємством пошкоджених автомобіля КАМАЗ-5320 та причепа ГКБ у сумі 139355,99грн.

Дочірнім підприємством „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” позовні вимоги у справі не визнані. Відповідач вважає причину дорожньо-транспортної пригоди у надмірному перевантаженні автомобіля та причепу порівняно з технічними характеристиками даних видів транспортних засобів, а також експлуатацією позивачем причепа зі зносом протектора передніх шин причепа на 50 та 100 відсотків, що призвело, при різному коефіцієнті зчеплення коліс з дорожнім покриттям, до заносу і перекидання причепа, а потім і автомашини КАМАЗ.

Згідно довідки гідрометеорологічного центру Чорного і Азовського морів № М-28 від 18 лютого 2003 року у Роздільнянському районі Одеської області, на території якого сталася дорожньо-транспортна пригода, 11 лютого 2003 року спостерігалось морозна без опадів погода. Температура повітря 9-15о морозу, висота сніжного покрову 17см, на дорогах ожеледиця, сніговий накат. Вітер північно-східний, швидкість 5м/сек.

З урахуванням погодних умов відповідачем у справі у день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, та інші дні, проводилась робота по боротьбі з ожеледицею та сніжно-льодовим накатом. За твердженням позивача 11 лютого 2003 року на автодорозі Київ-Одеса, у тому числі з 452 по 426км , були задіяні 5 автомобілів, трактор Т-150 та автогрейдер, ними було оброблено посипним матеріалом і очищено від снігу 524км дороги, витрачено 326 літрів палива, що є на думку позивача достатнім для безпечного проїзду транспортних засобів по автодорозі.

Відповідно до положень ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 8 серпня 2003 року у справі № 3-3529 про притягнення до адміністративної відповідальності водія ВАТ „АТП-13057” Соменко О.Г. по ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність водія транспортних засобів за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхових споруд чи іншого майна встановлено, що у діях водія Соменко О.Г., який 11 лютого 2003 року керував автомобілем КАМАЗ-5320 д/н 007-78КА з причепом ГКБ д/н 30-16СЯ, у зв’язку з перекиданням автопоїзду близько 15 години 15 хвилин 11 лютого 2003 року на 437км+290м автодороги Київ-Одеса, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КпАП України.

Зазначена постанова суду прийнята з урахуванням висновку судової автотехнічної експертизи № 3067 від 27 червня 2003 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 5177 від 3 липня 2006 року, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз визначним у виникненні дорожньо-транспортної пригоди 11 лютого 2003 року на 437км+290м автодороги Київ-Одеса, є не технічний стан автомобіля КАМАЗ-5320 д/н 007-78КА та причепу ГКБ д/н 31-16СЯ, а зміна дорожніх умов руху автопоїзду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 3 червня 2004 року у справі № 31/515-03-9040 за позовом ВАТ „АТП-13057 до ДП „Одеський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” про стягнення матеріальних збитків визначено, що дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” є належним відповідачем у справі про стягнення збитків спричинених дорожньо-транспортною пригодою 11 лютого 2003 року на 437км+290м автодороги Київ-Одеса.

Відповідно до положень ст.ст.9,24,53 Закону України „Про дорожній рух” власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Для організації виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху власники автомобільних доріг та/або уповноважені ними органи наділені відповідними повноваженнями виконання яких повинно забезпечити утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів. У разі якщо дорожньо-транспортні події сталися з причини незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів їх власники та/або уповноважені ними органи здійснюють компенсацію збитків спричинених дорожньо-транспортною пригодою власникам транспортних засобів за рішенням суду.

Сукупний аналіз обставин дорожньо-транспортної події, яка сталася 11 лютого 2003 року на 437км+290м автодороги Київ-Одеса, при якій перевернулись автомобіль КАМАЗ-5320 д/н 007-78КА та причеп ГКБ н 30-16СЯ у результаті чого транспортним засобам позивача та вантажу спричинені пошкодження, відбулося у результаті неналежного виконання відповідачем у справі законодавства про дорожній рух. Так із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди складеного 11 лютого 2003 року працівником дорожньо-патрульної служби вбачається, що подія сталася на 437+290м.кілометрі автодороги Київ-Одеса приблизно о 15 годині 15 хвилині. Дорожнє покриття асфальтобетон, стан покриття –сніговий накат не оброблений посипними матеріалами. За висновками вищеозначених автотехнічних експертиз водій автопоїзда позивача при вказаній швидкості руху 50км/год не мав технічної можливості зменшити швидкість аж до зупинки керованого ним автопоїзда до ділянки дороги яка була покрита снігом, якщо ділянку дороги він побачив на відстані 15м від автопоїзда, а визначними у виникненні дорожньо-транспортної пригоди в даній події була зміна дорожніх умов руху автопоїзда, а не технічний стан транспортних засобів.

Постанова Оболонського районного суду м. Києва від 8 серпня 2003 року у адміністративній справі № 3-3529, якою в діях водія автопоїзду позивача не встановлено складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КпАП, у визначеному діючим законодавством порядку не змінена, не скасована і є преюдиційною для господарського суду області при визначенні обставин дорожньо-транспортної пригоди та вирішення спору у справі.

Враховуючи викладене винним у виникненні дорожньо-транспортної пригоди 11 лютого 2003 року у результаті якої ВАТ „АТП-13057” спричинені матеріальні збитки від пошкодження автомобіля КАМАЗ-5320 д/н 007-78КА, причепа ГКБ д/н 30-16СЯ та товару, який перевозився у цих транспортних засобах є дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” ВАТ ДАК; „Автомобільні дороги України, яким у порушення вимог ст. 9 Закону України „Про дорожній рух” не забезпечений безперешкодний рух транспорту на ділянці автодороги Київ-Одеса, де сталася дорожньо-транспортна пригода.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків відповідно до ст.4 ЦК УРСР (1963р.) є завдання матеріальної шкоди іншій особі.

Відповідно до пунктів 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного та Господарських Кодексів України їх положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків які виникли до набрання чинності ЦК та ГК України і продовжують існувати після набрання ними чинності.

Оскільки, відповідачем у справі не доведено, що дорожньо-транспортна пригода та пов’язані з цією подією збитки, завдані позивачу сталися не з вини дочірнього підприємства, відповідальність за відшкодування збитків покладається на ДП „Одеський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України”. Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Господарський суд, на підставі наведених позивачем у справі доказів, вважає доведеними витрати ВАТ „АТП-13057” у сумі 25375,20грн., які відшкодовані позивачем ВАТ „Оболонь” у результаті пошкодження прийнятого для перевезення товару. Стягненню з відповідача підлягають також підтверджені належними доказами витрати позивача по транспортуванню з місця дорожньо-транспортної пригоди на територію позивача у м. Києві пошкоджених автомобіля КАМАЗ та причепа у сумі 573,20грн., витрати на проведення дослідження вартості ремонту автомобіля та причепа у сумі 648,00грн.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди належні позивачу автомобіль КАМАЗ-5320 д/н 007-78КА та причеп ГКБ д/н 30-16СЯ отримали механічні пошкодження. Згідно висновку кооперативу „Експерт” від 22 травня 2003 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 20026 грн., та висновку від 29 травня 2003 року вартість відновлюваного ремонту причепа складає 7955,96 грн.

Позивачем у справі не надано належних доказів про здійснення ним витрат по ремонту автомобіля та причепа на зазначені суми, у зв’язку з чим, його вимоги про стягнення з відповідача вартості ремонту пошкоджених транспортних засобів задоволенню не підлягає.

Пошкоджені автомобіль КАМАЗ-5320 та причеп ГКБ після дорожньо-транспортної пригоди не експлуатуються позивачем у справі, у зв’язку з чим, ВАТ АТП-13057 заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків, спричинених вимушеним простоєм транспортних засобів. Розрахунок збитків перевірений господарським судом у судовому засіданні і по суті не заперечується відповідачем у справі. Збитки позивача понесені ним у період з 11 січня 2003 року по 31 жовтня 2005 року у сумі 139355,93 грн. підтверджені належними доказами у справі і підлягають стягненню у повному обсязі.

Всього сума стягнення з відповідача на користь позивача складає 165952,39 грн.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 9; 24;53 Закону України „Про дорожній рух”, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 49; , 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити частково.

2. Стягнути з розрахункового рахунку 26005964867152 в Одеській філії ПУМБ, МФО 328191, код ОКПО 32018511 дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” /65031, м. Одеса, вул. М.Грушевського, 49/ на користь відкритого акціонерного товариства „АТП-13057” /04201 м. Київ, вул. Бережанська, 25/ 165952,39 грн. (один мільйон шістсот п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятдесят дві грн. тридцять дев’ять коп.)- основного боргу, 1659,50 (одна тисяча шістсот п’ятдесят дев’ять грн. п’ятдесят коп.)- державного мита, 118 ( сто вісімнадцять грн.)- судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті позовних вимог у справі –відмовити.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Мазур Д.Т.