Ухвала суду № 86004165, 02.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9097/18

(1-кп/199/134/19)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2019 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Воробйова В.Л.

при секретарі - Опацької Н.О.

за участю прокурора - Стариковського Э.В.

захисників Ковальчука В.І., Порхуна С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпрі об`єднане кримінальне провадження за судовим №199/9097/18 (1кп/199/134/19) (кримінальні провадження №№12018040630001874, №12018040630002162) за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 під вартою, проти якого обвинувачені та захисники заперечували, звернувшись одночасно до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою, зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд керується та враховує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, в якій він зазнає судове переслідування та міжнародними контактами, особистості обвинуваченого, його моральними переконаннями.

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення ЄСПЛ «Хайредінов проти України»). Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи.

Загальне положення щодо розумних строків тримання під вартою викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішеннях у справі «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», згідно з якою розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

За даним кримінальним провадженням, суд враховує обсяг пред`явленого обвинувачення, всі ризики, встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які не змінилися до теперішнього часу, а також превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що матеріали кримінального провадження доводять про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яких повідомлено про підозру у скоєнні умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення проти власності, за яке законом у разі визнання винуватості, кожному з них, може бути призначено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, які ніде офіційно на працювали, можуть скоювати нові злочини, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в минулому засуджувався за скоєння тих самих умисних злочинів проти власності, відносно нього Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України, яке відноситься до умисного тяжкого корисливого злочину проти власності.

Також, суд враховує і той факт, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, коли обвинувачений знаходився під домашнім арештом.

Суд, виходячи з практики ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

У зв`язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинувачених під вартою, не зменшилися та до обвинувачених не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи.

Суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до ст.183 КПК України вважає більш м`які альтернативні запобіжні заходи такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, забезпечити необхідність виконання процесуальних рішень суду та запобіганню спробам ухилення обвинувачених від суду або переховування, скоювати злочини, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з викладеним та наявністю фактів про існування реального суспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.331,369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою у Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Дніпропетровська (м.Дніпро), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м.Феодосія АРК, кожному з них, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 січня 2020 року включно.

Відмовити у задоволенні клопотання стороні захисту щодо зміни кожному з обвинувачених запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам, та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення для виконання, представнику потерпілого – для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка тримається під вартою, з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: В.Л. Воробйов