Ухвала суду № 86003888, 26.11.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.11.19 Справа № 917/2571/15

за заявою Приватного підприємства будівельна компанія "Асоль"

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу його дублікату у справі № 917/2571/19

за позовом Приватного підприємства будівельна компанія "Асоль", вул. Коцюбинського, 10 а, с. Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області.

до Виробничого дачно-будівельного кооперативу "Еталон", вул. Шевченка 18, с. Терешки, Полтавського району, Полтавської області, 38762

про стягнення 690 933 грн.

заінтересована особа: Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (Адреса знаходження: 36000, Полтавська область, місто Полтава, провулок Стешенка, будинок 6)

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

представник заявника Ткаченко А.В.

представник боржника Жарін М.А.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.01.2016 по справі №917/2571/15 позов задоволено повністю, стягнуто з Виробничого дачно-будівельного кооперативу "Еталон" на користь Приватного підприємства будівельна компанія "Асоль" 370 808 грн. основного боргу 295 163, 80 грн. інфляційних втрат, 25 660,41, 39 грн. 3% річних, 23 909,31 грн. пені, 10 733,13 грн. витрат по сплаті судового збору.

22.01.2016 р. на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 04.01.16 р., яке набрало законної сили 22.01.16 р., був виданий відповідний наказ.

05.11.2019 до господарського суду Полтавської області надійшла заява Приватного підприємства будівельна компанія "Асоль" (вх. № 12130 від 05.11.19 р.), в якій заявник посилаючись на втрату виконавчого документа просить суд поновити пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання та видати дублікат наказу № 917/2571/15 від 22.01.16р.

В судовому засіданні представник боржника повідомив суд про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом підроблення додатків до договору підряду, укладеного сторонами по справі та відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання (клопотання від 13.11.19 р. (вх. № 13113 від 26.11.19 р.).

Розглянувши подану заяву, заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.

Підпунктом 19.4. Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Суд зазначає, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Згідно положень статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на день видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

Наказ господарського суду Полтавської області від 22.01.2016 на примусове виконання рішення по справі 917/2571/15 був дійсний для пред`явлення до виконання до 22.01.17 року.

В обґрунтування поданої заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу заявник зазначає наступне.

18.10.2019р. заявником подана заява до Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області на ознайомлення з матеріалами справи та ходом виконання Наказу Господарського суду Полтавської області.

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження заявником встановлено, що 30.03.2017 року винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку із відсутністю у боржника майна на яке можна звернути стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи, щодо виявлення такого майна виявились безрезультатними.

При цьому, як зазначає заявник, згідно листа від 29.10.19 р. № 19496 в.о. Начальника Полтавського РВДВС ГТУЮ в Полтавськії області зроблено висновок, що виконавчий документ був втрачений при поштовій пересилці.

Надаючи правову оцінку обставинам заяви, суд зазначає наступне.

Виходячи з положень статті 329 ГПК України підставою для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання можуть бути лише причини, які визнані судом поважними.

Суд зазначає, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Тобто, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.02.16 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а 30.03.2017 року винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" ( в чинній редакції) сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що в період з 2016 року до звернення в 2019 році з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження стягувач вчиняв дії, спрямовані на з`ясування обставин щодо виконання наказу господарського суду Полтавської області від 22.01.2016 р.

Суд приймає до уваги, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу не оскаржені заявником, постанова державного виконавця від 30.03.17 року є чинною, обставини, які зазначені в цій постанові щодо повернення виконавчого документу стягувачу, не спростовані в установленому порядку.

Суду не надано належних та допустимих доказів щодо втрати виконавчого документу виконавчою службою чи поштою. Сам по собі лист від 29.10.19 р. № 19496 в.о. Начальника Полтавського РВДВС ГТУЮ в Полтавськії області не приймається судом як належний доказ підтвердження того, що виконавчий документ був втрачений при поштовій пересилці.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Станьо проти Бельгії" від 07.07.2009 суд вказав, що встановлені законом строки позовної давності переслідували законну мету забезпечення правової визначеності, оскільки вони захищали потенційних відповідачів від прострочених вимог і означали, що суди звільняються від необхідності винесення рішень, заснованих на доказах, які з часом набули властивість невизначеності або неповноти. Аналогічно і строк пред`явлення наказу до виконання має на меті забезпечення правової визначеності, оскільки він захищає боржника від прострочених вимог стягувача.

З урахуванням наведеного, у відповідності до приписів ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) суд приходить до висновку про те, що умовою поновлення пропущеного стягувачем процесуального строку є доведення ним поважності причин пропуску. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 60/258-10.

Проте цей тягар доведення стягувачем не витриманий. Доказів поважності причин пропуску строку, а саме доказів того, що пропуск стався внаслідок об`єктивних непереборних обставин, а не з власної недбалості стягувача, останнім не надано.

Такі обставини свідчать про відсутність підстав, з якими закон пов`язує можливість поновлення процесуального строку на пред`явлення наказу до виконання (поважних причин пропуску строку), і, відповідно, унеможливлюють поновлення відповідного строку.

Оскільки судом відмовлено у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, суд відмовляє заявнику у видачі дублікату наказу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 118, 119, 232-235, 329 Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 19.4. Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку відмовити.

У видачі дубліката наказу відмовити.

Повний текст складено і підписано 02.12.19 р.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Киричук О.А.