Ухвала суду № 86003672, 26.11.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.11.2019 р. Справа № 914/444/19

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, Львівська область, м.Дрогобич, в інтересах держави в особі

Позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів;

до відповідача: Комунального підприємства "Комбінат міського господарства", Львівська область, м.Дрогобич;

за участі Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Позивача: Броницької сільської ради, Львівська область, Дрогобицький район, с.Брониця;

за участі Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Відповідача: Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, Львівська область, м.Дрогобич;

за участі Третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Відповідача: Дрогобицької міської ради, Львівська область, м.Дрогобич;

про: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1,82га

Представники:

Прокурор: Леонтьєва Н.Т. - прокурор (посвідчення від 11.02.2015р. №032118);

Позивач: Хомик Н .А. - представник (довіреність від 22.11.2019р. №0-13-06-434/62-19);

Відповідач: не з`явився;

Третя особа-1: не з`явився;

Третя особа-2: Броварська І.Д. - представник (довіреність від 11.06.2019р. №581);

Третя особа-3: Дзерин В.М. - представник (довіреність від 02.01.2019р. №3-31/12).

ВСТАНОВИВ:

12.03.2019р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від 06.03.2019р. №04/27-678вих-19 (вх.№464 від 12.03.2019р.) заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Комунального підприємства "Комбінат міського господарства" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1,82 га.

Підставами позовних вимог Прокурор зазначає самовільне зайняття Відповідачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,82 га для експлуатації сміттєзвалища твердих побутових відходів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2019р. у даній справі судом постановлено позовну заяву заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області від 06.03.2019р. №04/27-678вих-19 (вх.№464 від 12.03.2019р.) залишити без руху; надати заступнику керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої Заяви, а саме: 2.1. Надати письмове пояснення щодо повного найменування Позивача та Відповідача; 2.2. Надати докази зарахування сплаченого згідно платіжного доручення від 25.02.2019р. №258 судового збору до спеціального фонду Державного Бюджету України. Вказану ухвалу прокурором отримано 02.04.2019р., що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.03.2019р. №7901412389703.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 15.04.2019р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 07.05.2019р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 23.04.2019р. суд постановив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача Броницьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області (81120, Львівська область, Дрогобицький район, село Брониця, вулиця Самбірська, будинок 6; ідентифікаційний код 04374789).

Підготовче засідання відкладалось на 21.05.2019р. з причин та підстав, викладених в ухвалі суду від 07.05.2019р. даній справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.05.2019р. у даній справі судом постановлено клопотання Комунального підприємства "Комбінат міського господарства" від 06.05.2019р. (вх. №1189/19) про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача задоволити; залучити до участі у справі Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, буд.4; ідентифікаційний код 05447349) та Дрогобицьку міську раду (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок, буд.1; ідентифікаційний код 04055972).

Окрім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.05.2019р. у даній справі судом постановлено в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Комбінат міського господарства" поновлення строку для подання відзиву від 15.05.2019р. вх. №19754/19 відмовити; продовжити Комунальному підприємству "Комбінат міського господарства" строк для подання відзиву по 15.05.2019р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.05.2019р. суд постановив підготовче засідання відкласти на 11.06.2019р. о 14:30 год.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2019р. судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкласти на 02.07.2019р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.07.2019р. у даній справі судом постановлено провадження у справі №914/444/19 зупинити до розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц; зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц; копію ухвали надіслати всім Учасникам справи.

Прокуратурою Львівської області подано клопотання №05/2-1447вих-19 від 25.07.2019 (вх.№30709/19 від 29.07.2019р.) про поновлення провадження у справі №914/444/19, оскільки Великою Палатою Верхового Суду 26.06.2019 прийнято рішення у справі №587/430/16-ц.

У відповідь на клопотання №05/2-1447вих-19 від 25.07.2019 (вх.№30709/19 від 29.07.2019р.) 28.08.2019р. за №914/444/19/1/19 судом повідомлено: про необхідність подання процесуальних документів на підтвердження вказаних обставин; доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин до клопотання про поновлення провадження у справі №914/444/19 не долучено; відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання; згідно ч.3 ст.6 цього Закону суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру; згідно до інформації із Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц, на яке покликався заявник, як на підставу для поновлення провадження у справі №914/444/19, відсутнє; станом на 28.08.2019р. повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №587/430/16-ц не опубліковано; згідно до інформації із Єдиного державного реєстру судових рішень, 26.06.2019р. Великою палатою Верховного Суду у справі №587/430/16-ц постановлено ухвалу про залишення без розгляду клопотання заступника Генерального прокурора України від 21 червня 2019 року (вх. № 554/0/255-19) про розгляд справи на судовому засіданні з викликом сторін; з огляду на вищенаведене, клопотання прокурора про поновлення провадження у справі буде розглянуто судом після оприлюднення постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №587/430/16-ц.

24.10.2019р. Прокурором подано до суду клопотання від 23.10.2019р. вих. №05/2-1832вих.19 (вх. №43835/19), у якому просить суд поновити провадження у справі. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Великою Палатою Верховного Суду 26.06.2019р. прийнято судове рішення у справі №587/430/16-ц, яким задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області, скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Повний текст вказаного судового рішення опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2019р. у даній справі судом постановлено поновити провадження у справі; провадження у справі №914/444/19 зупинити закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1107/18; зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1107/18.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2019р. у даній справі суд постановив: поновити провадження у справі; призначити підготовче засідання на 26.11.2019р.; Учасникам справи надати суду письмове пояснення з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц та постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019р. у справі №911/1107/18.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд" .

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Прокурор в судове засідання з`явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення.

Представник Позивача в судове засідання з`явилась, подала додаткові пояснення (вх. №49408/19), у яких підтримує заявлені прокурором в обґрунтування позовних вимог та просить суд задоволити позов у повному обсязі. Вказані додаткові пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, 25.11.2019р. подав клопотання від 21.11.2019р. б/н (вх. №48919/19), у якому просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Позивача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Відповідача в судове засідання з`явилась, 26.11.2019р. подала клопотання від 26.11.2019р. б/н (вх. №3241/19), у якому просить суд зупинити провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Відповідача в судове засідання з`явився, надав усні пояснення, аналогічні до викладених у поданих до суду заявах.

Щодо поданого Відповідачем клопотання про відкладення підготовчого засідання суд зазначає наступне.

В клопотанні від 21.11.2019р. б/н (вх. №48919/19 від 25.11.2019р.) Відповідач просить відкласти підготовче засідання з підстав неможливості забезпечити явку повноважного представника Відповідача в судове засідання.

Клопотання мотивоване зайнятістю представника Відповідача в іншому судовому засіданні. В обґрунтування заявлених доводів Відповідачем долучено до клопотання копію відомостей про справу 463/2139/16-к, у якій представник бере участь в якості захисника. Справу призначено до розгляду на 11:00год. 26.11.2019р.

Суд зазначає. що за змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Окрім того, суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що до клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи не додано жодних належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування неможливості розгляду справи без участі представника Відповідача чи неможливості залучення іншого представника Відповідача, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ст.ст.202, 216 ГПК України правових підстав до відкладення розгляду справи та до задоволення клопотання, а відтак, в клопотанні слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Щодо поданого Третьою особою-2 клопотання про зупинення провадження у справі від 26.11.2019р. вх. №3241/19 суд зазначає наступне.

В обґрунтування необхідності зупинення провадження у даній справі третя особа-2 покликається на те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 16.10.2019р. у справі №912/2385/18 суд ухвалив справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Вказаною ухвалою встановлено наступне:

«4.22. Таким чином, у даній справі слід вирішити питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

4.23. Окрім того, існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

4.30. Таким чином, на нашу думку, у цій справі є також інші питання, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.».

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) ухвалено прийняти до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року; призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

Так, в ухвалі Верховного Суду Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 судом встановлено наступні обставини:

«За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання:

- у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічні висновки були зроблені у таких постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 (пункт 30), від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18 (пункт 51), від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 (пункт 35), від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18 (пункт 7.16), від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18 (пункт 7.16), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 25);

- про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів інших касаційних судів (від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 24), від 03 жовтня 2019 року у справі № 802/4083/15-а (пункт 34), від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 201/5279/16, від 04 вересня 2019 року у справах № 372/1688/17-ц та № 448/764/17);

- у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 802/1873/17-а зроблено висновок про те, що «неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави» (пункт 40);

- водночас у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (пункт 5.6). У подальшому цей висновок викладений у постановах судів апеляційної інстанції різних юрисдикцій (постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 441/702/19, від 16 вересня 2019 року у справі № 441/821/19, постанова колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у справі № 626/482/19-ц);

- у постанові від 21 березня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Водночас обставини щодо з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, у цій справі судом касаційної інстанції не перевірялися.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань:

- у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті (пункт 33). А відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України. Аналогічні висновки щодо необхідності залишення у такому випадку позову прокурора без розгляду сформульовані у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18, від 31 липня 2019 року у справі № 916/2914/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 909/63/18, від 19 березня 2019 року у справі № 909/63/18, від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18;

- водночас у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано), погодився із судом апеляційної інстанції, який, установивши, що прокурором у зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, дійшов неспростовного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та необхідність залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ради без розгляду;

- в інших випадках суд касаційної інстанції зазначає про необхідність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, якщо прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в особі позивачів у суді. Так, у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про скасування ухвали про залишення позову без розгляду, що була постановлена судом першої інстанції на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, зазначивши, що, з`ясувавши обставини відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у цій справі, судам слід було відмовити у позові, а не залишати позов без розгляду. Аналогічні висновки сформульовані у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 909/569/18, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що «прокурор у цій справі звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», господарські суди правомірно відмовили в задоволенні позову». При цьому колегія суддів враховувала правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 (у цій справі суд касаційної інстанції також погодився з висновками судів про необхідність відмови у задоволенні позову у такому випадку);

- у судах іншої юрисдикції також виникають проблемні питання щодо визначення правових наслідків. Так, у постанові Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2019 року у справі № 22-ц/793/1011/19 зазначено, що залишати позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі, якщо її заявлено особою, яка не може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, що в даній справі не має місця, адже позивач - Черкаська місцева прокуратура в особі відповідної посадової особи (заступника керівника), вправі мати та здійснювати процесуальні обов`язки під час розгляду цивільних справ. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково вказав на відсутність у прокуратури цивільної процесуальної дієздатності, одночасно аргументувавши це відсутністю у прокуратури права на позов, що є різними за змістом правомочностями.».

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Приписами п.11 ч.1 ст.229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи те, що питання правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді в особі уповноваженого органу на даний час знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №914/444/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18, оскільки Великою Палатою Верховного суду розглядається питання, яке вплине на оцінку господарським судом доводів Учасників даної справи щодо повноважень Прокурора на звернення до господарського суду із позовом.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 120, 121, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради від 26.11.2019р. вх.№3241/19 задоволити.

2. Провадження у справі №914/444/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.

3. Зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.

4. Копію ухвали надіслати всім Учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено 02.12.2019р.

Головуючий суддя Фартушок Т. Б.