Рішення № 86003222, 19.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/15139/18За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ

про зобов`язання відшкодувати майнову шкоду у розмірі 481 960,00 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Луговий М.І. (представник за довіреністю від 28.10.2019 року);

від відповідача: Боримська І.О. (адвокат за ордером серії КВ№782418 від 13.06.2019 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (відповідач) відшкодувати майнову шкоду на суму вартості вантажного на піввагону №67610154 у розмірі 481 960,00 грн у зв`язку з тим, що зазначений вагон було пошкоджено з вини відповідача і подальше експлуатування вагогу є неможливим, оскільки він пілягає виключенню із інвентарного парку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб для усунення її недоліків.

23.11.2018 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2018 року.

10.12.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого він зазначає, що відповідач не погоджується із сумою стягнення в розмірі 481 960,00 грн, оскільки вважає, що ця сума має бути зменшена на ціну брухту металу пошкодженого напіввагону №67610154. Згідно технічних характеристик на піввагону моделі 12-119, взятих відповідачем із загальнодоступної мережі інтернет , тара (вага) даного напіввагону становить 22,40 грн, а тому враховуючи, що згідно інформації листа ДП «Держзовнішінформ» №221/115 від 04.06.2018 ціна брухту металу становить 6 735,00 грн за 1 тону, то сума на яку відповідач просить зменшити стягнення складає 150 864,00 грн.

18.12.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої він зазначає, що оскільки за результатами пошкодження вагону було складено Акт Ф ГУ-23 (загальної форми) та Акт №104 про пошкодження вагону, в яких зазначено, що винною стороною є відповідач, тому стягнення має відбуватись саме з відповідача. Окрім того, позиач зазначає, що твердження відповідача щодо зменшення суми стягнення на ціну брухту металу пошкодженого напіввагону є безпідставними, оскільки відповідно до положень статей ГК та ЦК України відшкодовуватись повинна завдана майнова шкода у пованому обсязі.

В підготовчому засіданні 18.12.2018 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 05.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 на підставі ст. ст. 120-121 ГПК України сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 05.02.2019 не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці та призначено наступне засідання у справі на 26.02.2019 року.

В засідання 26.02.2019 року сторони не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 року позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 року в справі №910/15139/18 було скасовано та матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 призначено підготовче засідання на 06.08.2019.

01.08.2019 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (в новій редакції). Згідно вказаного відзиву відповідач зазначає, що позовна заява не містить жодного доказу в обґрунтування того, що винною особою в пошкодженні напіввагону є відповідач. Крім того, Акт №104 про пошкодження вагона підписаний не уповноваженою на те особою, а тому цей акт не є підставою для відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження вагону.

01.08.2019 року відповідачем також подано до суду додаткові пояснення щодо предмету спору, в яких він зазначає, що оскільки відсутні такі елементи складу правопорушення, як навність протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини - тому і виключаються підстави для покладення на відповідача відповідальності за ошкодження майна.

В підготовчому засіданні 06.08.2019 судом було оголошено перерву до 08.10.2019.

14.08.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву (в новій редакції). Згідно вказаної відповіді позивач зазначає, що особа, яка підписала акт №104 є уповноваженою на таке підписання, згідно наявних в справі доказів, а тому обставини вини відповідача у пошкодженні вагону є доведеними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2019.

В судовому засіданні 19.11.2019 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити повністю, а представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

В судовому засіданні 19.11.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 27.11.2019 року по 29.11.2019 року у відпустці, суд здійснює складення повного тексту рішення, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 02.12.2019 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2017 року листом №1491/02 Ольшанською філією ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» повідомлено філію «ДВРЗ» ПАТ «Укрзалізниця», що внаслідок самовільного руху завантажених щебенем 3-ох напіввагонів №№67610154, 67895573 та 67876086 (власності філії «ДВРЗ» ПАТ «Укрзалізниця») з колії №38 подальшого їх зіткнення з 3-ма порожніми критими вагонами №№ 52686730, 52685138 та 52466117 (власності філії «РВК» ПАТ Укрзалізниця») на колії №48 стався схід 2-ох колісних пар першого за напрямком руху візка на піввагону №67610154.

В результаті зазначених подій напіввагон №67610154 отримав значні ушкодження, як кузова так і ходових частин вагону. Проведеним технічним оглядом, який був виконаний 18.09.2017 ДП «Український науково-дослідний інститут вагонобудування» (м. Кремечук), встановлено, що зазначений вагон не підлягає ремонту, а підлягає виключенню із інвентарного парку.

19.09.2017 року філією «ДВРЗ» ПААТ «Укрзалізниця» направлено на адресу Ольшанської філії ПрАТ «Київ-.дніпровське МППЗТ» лист №3494, згідно з яким було повідомлено, що власником пошкодженого напіввагону №67610154 буде визначено йолго ринкову вартість та направлено винній стороні для відшкодування.

Окрім того, на підтвердження обставин пошкодження напіввагону було складено Акт про пошкодження вагона №104 від 12.12.2017 року ВУ-25М (надалі Акт №104), з якого вбачається, що у наслідок порушень п. 12.4. «Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на коліях Ольшансткої філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» пошкоджений на п/к №48 Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» з вини Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ». В переліку пошкоджень вагону зазначено: злам хребтової балки в шворневому вузлі по всьому поперечному перерізі; відрив всіх проміжних балок від проміжних стійок з обох кінців вагона; відрив шворневих балок від хребтової з обох кінців вагона; розрив та деформація верхньої і нижньої обв`язки по всій довжині.

Додатком до Акту №104 за підписами начальника вагонного депо Шилова В.В., ровізора з безпеки руху поїздів та автотранспорту у вагонному господарстві ревізорської дільниці Русіна О.В. за висновком комісії встановлено виключення вагону (з урахуваннм пошкодження при зіткненні або сході) з інвентарного парку вагонів відповідно до Акт щодо технічного стану вагона №67610154.

Відповідно до Звіту про оцінку майна №18/06/27 від 12.07.2018 року вірогідна вартість об`єкту оцінки, а саме напіввагону №67610154 моделі 12-119, становить 481 960,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з листами щодо відшкодування вартості вагону, проте відповіді на листи не отримав та вартості вагону не відшкодував.

Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування вартості належного Залізниці вагону №67610154, у зв`язку із його пошкодженням та виключенням із інвентарного парку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За звичайним правилом для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

В той же час, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під`їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди. (ст. 124 Статуту залізниць України).

У разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобов`язана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов`язана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (п. 24 Правил користування вагонами і контейнерами» затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 за №165/3458).

У відповідності до постанови Кабінету міністрів України №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.1996 року, а саме п. 2, озмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Як визначено нормою статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Матеріалами справи не підтверджується обставина повернення відповідачем позивачу напіввагону внатурі тієї ж моделі, що і була пошкоджена.

Як вбачається з матеріалів справи, оцінка вартості вантажного напіввагона моделі 12-119 №67610154 була здійснена станом на 07.11.2017 року, що підтверджується звітом з незалежної оцінки майна від 28.11.2017 року №А11-17-06-02-ПТ.Термін використання зазначеного звіту складає 6 місцяв, у зв`язку з чим він втратив чинність.

Задля встановлення вартості напівватна перед зверненням до суду позивачем замовлено ще один звіт, відповідно до якого (Звіт про оцінку майна №18/06/27 від 12.07.2018 року) вірогідна вартість об`єкту оцінки, а саме напіввагону №67610154 моделі 12-119, становить 481 960,00 грн.

Станом на момент звернення позивача до суду звіт був чинним. Окрім того, вартість напіввагону №67610154 моделі 12-119 відповідачем не оспорена, доказів на підтвердження невідповідності вказаної ціни дійсним ринковим розцінкам аналогічного майна до матеріалів справи не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.11.2019 року вказала, що в звіті №18/06/27 від 12.07.2018 року зазначено про «вірогідну» вартість об`єкту оцінки, а не про фактичну, тому даний звіт не може бути врахований судом.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

В той же час, відповідачем висновку експерта щодо визначення вартості пошкодженого вагону до матеріалів справи не надано, а тому, суд зазначає, що підтверджена матеріалами справи вартість пошкодженого напіввагону №67610154 моделі 12-119, станом на момент звернення позивача до суду, складає 481 960,00 грн.

Окрім того, у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Підставою для пред`явлення вантажовідправникам, вантажоодержувачам, власникам під`їзних колій, портам, підприємствам і організаціям, винним у пошкодженні вантажних вагонів (далі - винна сторона), претензій щодо відшкодування збитків є акт про пошкодження вагона форми ВУ-25 або ВУ-25М (у разі машинної обробки актів) і акт загальної форми ГУ-23 (додаток 6), які складаються відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855 (п. 19 Правил користування вагонами і контейнерами» затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 за №165/3458).

Як встанолювалось вище, в підтвердження обставин пошкодження напіввагону було складено Акт про пошкодження вагона №104 від 12.12.2017 року ВУ-25М, з якого вбачається, що у наслідок порушень п. 12.4. «Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на коліях Ольшансткої філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» пошкоджений на п/к №48 Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» з вини Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ». В переліку пошкоджень вагону зазначено: злам хребтової балки в шворневому вузлі по всьому поперечному перерізі; відрив всіх проміжних балок від проміжних стійок з обох кінців вагона; відрив шворневих балок від хребтової з обох кінців вагона; розрив та деформація верхньої і нижньої обв`язки по всій довжині.

Враховуючи положення ст. 129 Статуту залізниць України та п. 19 Правил користування вагонами і контейнерами Акт про пошкодження вагона є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні.

Віповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що Акт №104 зі сторони відповідача підписаний не уповноваженою особою, а тому є недійним.

Судом встановлено, що Акт про пошкодження вагона №104 від 12.12.2017 року зі сторони відповідача підписаний заступником директора Івковим В.А.

Позивач зазначає, а відповідачем не заперечено, що керівництво відповідача у своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами розпорядженнями товариства, директора філії, посадовою інструкцією та дорученнями директора філії.

Визначаючі межі повноважень та компетенції заступника директора філії Івкова В.А. в завданнях та обов`язках передбачено, що він приймає участь у розслідуванні причин та обставиннещасних випадків з працівниками господарства експлуатації та вантажні роботи, що підлягають спеціальному розслідуванню (п. 2.27.).

Пунктом 2.7. Інструкції визначено, що він здійснює оперативне регулювання та контроль за використанням змінно-добових завдань з перевезень та переробки вантажів в Ольшанському виробничому районі та на дільницях №1, 2, 3 Миколаївського виробничого району філії.

Таким чином, заперечення відповідача є без аргументованими та таким, що не знайшли свого відображенням в матеріалах справи.

Окрім того, суд зазначає, що заперечення викладені відповідачем у відзиві на позов поданому до суду 10.12.2018 року не розглядаються судом як такі, що не підтримуються відповідачем, з огляду на навність в матеріалах справи відзиву в новій редакції.

Також, суд вважає за необхідне зазначити про неоднозначну позицію відповідача в межах зазначеною справи, з огляду на наявність в матеріалах справи відзиву (зареєстрованого судом 10.12.2018 року) за яким відповідач не заперечує проти суми позовних вимог зазначаюячи лише про необхідність врахування вартості металобрухту та іншого відзиву з уточненнями (в новій редакції) (зареєстрованого судом 01.08.2019 року) відповідно до змісту якого він заперечує вже і стягнення як таке, і наявність вини, і чинність акту №104, що сприймається судом критично.

Враховуючи підтвердженість повноважень заступника директора філії відповідача Івкова В.А. на підписання Акту №104, про що зазначено вище, посилання відповідача на відсутність в його діях повного складу елементів цивільного правопорушення як підставу для звільнення від обов`язку відшкодувати завдані збитки, не ґрунтується на положеннях зазначених вище норм.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що використання вагону №67610154 є неможливим у зв`язку з його пошкодженням та виключенням із інвентарного парку вагонів.

В той же час, матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем на користь позивача вартості пошкодженого напіввагону №67610154.

За таких обставин, враховуючи викладене, судом підтверджується виникнення у відповідача обов`язку з відшкодування на користь позивача в силу зазначених норм вартості пошкодженого напіввагону №67610154 у розмірі 481 960,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суму коштів в розмірі 481 960,00 грн.

Судовий збір в розмірі 7 229,40 грн, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, узв`язку із задоволенням позовних вимог, покладаєтся на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (ідентифікаційний код 04737111, місцезнаходження: 02092, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 37) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" (ідентифікаційний код 40081263, місцезнаходження: 02092, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 74) суму коштів в розмірі 481 960,00 грн (чотириста вісімдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок) та суму судового збору в розмірі 7 229,40 грн (сім тисяч двісті двадцять дев`ять гривень 40 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.12.2019 року.

Суддя С.М. Морозов