Ухвала суду № 86003158, 29.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.11.2019Справа № 910/16505/19

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМГРУП"

до Акціонерного товариства "КАЛЦЕКС"

про відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМГРУП" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "КАЛЦЕКС" (відповідач) про стягнення 271504 Євро 16 центів у якості упущеної вигоди позивача, яка стала результатом порушення ексклюзивного права позивача.

Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 21.11.2019 (вх. № 16505/19 від 22.11.2019), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб).

При цьому судом враховано, що позовна заява згідно з ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України є заявою по суті справи, тоді як ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осбі, повинні подати докази разом з позовною заявою (ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

З позовної заяви вбачається, що в якості відповідача у позовній заяві визначено: Акціонерне товариство "КАЛЦЕКС". При цьому вказані належні відповідачу реєстраційний номер: 40003059981 та місцезнаходження: LV-1057, Латвія, м. Рига, Крустпілс, 53.

Однак, позивачем не вказано та не надано у якості додатків до позовної заяви доказів правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо) стосовно особи відповідача - Акціонерного товариства "КАЛЦЕКС", а рівно суду не доведено, що вказане товариство дійсно є юридичною особою, що створена та діє за відповідним іноземним законом, а також, що вказані у позовній заяві найменування, реєстраційний номер та адреса місцезнаходження належать відповідачу.

За вказаних обставин, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному порядку) (п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 271 504 Євро 16 центів. Проте, ціна позову визначена у сумі 7 261 282,92 грн.

Враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не вірно визначено ціну позову, що свідчить про недотримання позивачем вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також не дотримано вимог ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Натомість, позивачем в якості додатків №№ 8 - 11, 14 - 17 до позовної заяви додано копії письмових доказів, які не засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, та фактично подано у вигляді ксерокопій. При цьому суд відзначає, що не є доказом засвідчення копій документів належним чином, напис на пакеті документів "пронумероввано та скріплено підписом та печаткою 137 ... аркушів ...", оскільки даний напис на пакеті документів не передбачений пунктом 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).

Крім того, приписами ч. 1 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

За змістом абз. 8 п. 7 Роз`яснень Вищого господарського суду України від 31.05.2002, № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій", господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.

Суд звертає увагу, що до позовної заяви в якості додатку № 3 додано копію Контракту № 01 від 21 грудня 2015, Додатків №№ 1 , 2 до Контракту № 01 від 21 грудня 2015, Додаткових угод №№ 1, 2 до Контракту № 01 від 21 грудня 2015, Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 до Контракту № 01 від 21 грудня 2015 на іноземній мові та копію перекладу цих документів на українську мову. Однак, копія перекладу цих документів на українську мову не є нотаріально засвідченою копією.

В якості додатків №№ 12,13 додано копію Контракту № 01 від 01 лютого 2018 року, укладеного між ТОВ "Діатом" та АТ "Калцекс", Додатку № 1 до Контракту № 01 від 01 лютого 2018 року, Специфікації № 1 до Контракту № 01 від 01 лютого 2018 року, копію Інвойсу (Рахунку) КЕ-030 від 07 лютого 2018 року до Контракту № 01 від 01 лютого 2018 року на іноземній мові та копію перекладу цього документу на українську мову. Однак, копія перекладу цього документу на українську мову не є нотаріально засвідченою копією.

Суд також звертає увагу, що в якості додатків №№ 4 - 7 додано копії документів на іноземній мові без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п. 2, 3 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- надати докази правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо) стосовно особи відповідача;

- надати копії письмових доказів (додатки №№ 8 - 11, 14 - 17 до позовної заяви), засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством;

- надати нотаріально засвідчений переклад на українську мову документів, зазначених у додатках №№ 3 - 7, 12, 13 до позовної заяви.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання доказів правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо) стосовно особи відповідача;

- надання копій письмових доказів (додатки №№ 8 - 11, 14 - 17 до позовної заяви), засвідчених у порядку, встановленому чинним законодавством;

- надання нотаріально засвідченого перекладу на українську мову документів, зазначених у додатках №№ 3 - 7, 12, 13 до позовної заяви.

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

4. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.11.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Гумега