Рішення № 86003035, 02.12.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2019 Справа № 908/2764/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Комунального підприємства «Водоканал», (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61)

до відповідача Міського комунального підприємства «Основаніє», (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А)

про стягнення 1425,61 грн. заборгованості

02.10.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 11067/19/10 від 27.09.2019 (вх. № 2957/08-07/19 від 02.10.2019) Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя до Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя про стягнення 1425,61 грн. основного боргу за договором на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію № 226б.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 справу № 908/2764/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 відкрито провадження у справі № 908/2764/19 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/153/19, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 11, 526, 628, 629 ЦК України, ст., ст. 67, 173, 174, 193, 198 ГК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав порушення відповідачем строків розрахунку за надані послуги з водопостачання та водовідведення, який надавалися згідно укладеного ДКП «Водоканал» (правонаступником якого є позивач) та КП «ВРЕЖО-6» (правонаступником якого є відповідач) договору на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію № 226б від 01.01.2001 з відповідними додатками до нього та змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами. Так, у період з 01.09.2016 по 31.05.2017 відповідачу надані послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1425,16 грн., що підтверджується відповідними актами та актами-рахунками за вказаний період. У зв`язку із недотриманням відповідачем обумовлених сторонами в п. 4.2 в договору № 226б від 01.01.2001 в редакції додаткової угоди № 1/28/08/2012 від 28.08.2012 строків розрахунків за надані послуги, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача 1425,61 грн. основного боргу за договором на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію №226б від 01.01.2001. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1921,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 у справі № 908/2764/19 відповідачу запропоновано у строк до 24.10.2019 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

22.10.2019 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від МКП «Основаніє» надійшов Відзив на позовну заяву № 651/01-10 від 22.10.2019 (вх. № 08-08/21961/19 від 22.10.2019), відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та не відмовляється від виконання своїх зобов`язань щодо сплати позивачу заборгованості за договором на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію №226б від 01.01.2001 за період з вересня 2016 року по травень 2017 року в сумі 1425,61 грн. Наявність вказаної заборгованості відповідач пояснює скрутним фінансовим становищем підприємства. Також відповідач просить суд вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України 50 % судового збору, сплаченого при подання позовної заяви, та стягнення з відповідача на користь позивача 50 % судового збору, сплаченого при подання позовної заяви.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 06.11.2019 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 02.12.2019.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

01.01.2001 Державним комунальним підприємством «Водоканал» та Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 6» укладено Договір на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію № 226б з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір).

Договір на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію № 226б від 01.01.2001 укладено з Протоколом узгодження розбіжностей.

В подальшому відповідними додатковими угодами до Договір сторонами вносилися зміни і доповнення.

За умовами п. 1.1 Договору Водоканал зобов`язався забезпечувати подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також здійснювати приймання стічних вод за відповідними майданчиками ВРЕЖО в обсягах і у строки, визначені сторонами в цьому Договорі.

28.08.2012 сторонами укладено Додаткову угоду № 1/28/08/2012 до Договору № 226б від 01.01.2001, якою внесено зміни до преамбули Договору та визначено, що сторонами Договору є Комунальне підприємство «Водоканал» (позивач у справі, за текстом Договору - Водоканал), яке є правонаступником Державного комунального підприємства «Водоканал», та Міське комунальне підприємство «Основаніє» (відповідач у справі, за текстом Договору - Абонент), яке є правонаступником Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 6».

Додатковими угодами № 1/26/08/2014 від 26.08.2014, № 1/31/12/2015 від 31.12.2015, № 1/30/06/2016 від 30.06.2016, № 1/27/07/2016 від 27.07.2016№ 1/30/11/2016 від 30.11.2016, № 1/30/10/2017 від 30.10.2017 сторонами вносилися зміни до Договору щодо визначення майданчиків Абонента, за якими здійснюється надання послуг водопостачання та водовідведення, а також щодо встановлення строків та обсягів надання відповідних послуг.

Додатковою угодою № 2/30/10/2017 від 30.10.2017 сторони узгодили Договір № 226б від 01.01.2011 розірвати з 01.06.2017.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору Водоканал зобов`язався забезпечити Абоненту подачу питної води з встановленими тиском і визначеної якості на погодженні сторонами майданчиками у визначеній Договором кількості, а також приймання стоків в кількості, визначений Договором, із забрудненням, що не перевищує допустимі концентрації.

В свою чергу Абонент згідно п. 2.2.1 Договору зобов`язався своєчасно сплачувати за водопостачання та водовідведення.

Пунктом 4.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/28/08/2012 від 28.08.2012 сторонами узгоджений порядок розрахунків за Договором. Зокрема погоджено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Акти за воду і водовідведення виписуються Абоненту представниками Водоканалу при наявності особистого посвідчення 30, 31 числа кожного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, що містить Акт, Абоненту виписується Акт-рахунок. Протягом 3-х банківських днів з моменту виписки Акту-рахунку Абонент зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, яка зазначена в Акті-рахунку. Якщо Абонент відмовляється від підпису Акту і Акту-рахунку, вони підписуються представниками Водоканалу, а в Акті та Акті-рахунку робляться відповідні записи про таку відмову. Документи направляються Абоненту поштою Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору у період з 01.09.2016 по 31.05.2017 позивачем надавалися відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення. За вказаний період відповідачу були виписані Акти та Акти-рахунки на загальну суму 1425,61 грн.

Так, Акти та Акти-рахунки від 30.09.2016 на суму 1533,35 грн., від 30.09.2016 на суму 196,39 грн., від 30.09.2016 на суму 73,34 грн., від 30.09.2016 на суму 207,67 грн., від 30.09.2016 на суму 195,59 грн. не підписані відповідачем, у зв`язку із чим на виконання п. 4.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/28/08/2012 від 28.08.2012 в них зроблений запис, що Абонент з актом ознайомлений, від підпису відмовився. Акти та акти-рахунки від 30.09.2016 надані відповідачу із супровідним листом № 9932 від 05.10.2016 та отримані нарочно відповідачем, про що свідчить відмітка на даному листі.

Акт та Акт-рахунок від 31.03.2017 на суму 361,94 грн. не підписані відповідачем, в них також зроблений запис, що Абонент з актом ознайомлений, від підпису відмовився. Акт та акт-рахунок від 31.03.2016 направлені відповідачу із супровідним листом № 4648 від 06.04.2017 поштовим відправленням з описом вкладення.

Акт та Акт-рахунок від 30.04.2017 на суму 153,48 грн. не підписані Відповідачем, в них зроблений запис, що Абонент з актом ознайомлений, від підпису відмовився. Акт та Акт-рахунок від 30.04.2017 направлені відповідачу із супровідним листом № 5650 від 05.05.2017 поштовим відправленням з описом вкладення.

Акт та Акт-рахунок від 31.05.2017 на суму 146,12 грн. не підписані Відповідачем, в них зроблений запис, що Абонент з актом ознайомлений, від підпису відмовився. Акт та Акт-рахунок від 31.05.2017 направлені відповідачу із супровідним листом № 6464 від 01.06.2017 поштовим відправленням з описом вкладення.

Акт-рахунок від 27.09.2017 на суму 85,57 грн. (перерахунок за березень 2017) не підписаний Відповідачем, в ньому зроблений запис, що Абонент з актом ознайомлений, від підпису відмовився. Акт-рахунок від 27.09.2017 направлений відповідачу із супровідним листом № 10785 від 04.10.2017 поштовим відправленням з описом вкладення.

Акт-рахунок від 31.08.2017 на суму 35,42 грн. (перерахунок за квітень 2017) не підписаний Відповідачем, в ньому зроблений запис, що Абонент з актом ознайомлений, від підпису відмовився. Акт-рахунок від 31.08.2017 направлений відповідачу із супровідним листом № 9619 від 01.09.2017 поштовим відправленням з описом вкладення.

Акт-рахунок від 27.09.2017 на суму 66,89 грн. (перерахунок за квітень 2017) не підписаний Відповідачем, в ньому зроблений запис, що Абонент з актом ознайомлений, від підпису відмовився. Акт-рахунок від 31.08.2017 направлений відповідачу Із супровідним листом № 10785 від 04.10.2017 поштовим відправленням з описом вкладення.

Акт-рахунок від 31.08.2017 на суму 79,70 грн. (перерахунок за травень 2017) не підписаний Відповідачем, в ньому зроблений запис, що Абонент з актом ознайомлений, від підпису відмовився. Акт-рахунок від 31.08.2017 направлений відповідачу із супровідним листом № 9619 від 01.09.2017 поштовим відправленням з описом вкладення.

Таким чином, враховуючи умови п. 4.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/28/08/2012 від 28.08.2012 оформлені таким чином Акти та акти-рахунки за спірний період є обов`язковими для виконання у вказані в них строки, а також є підставами для розрахунків за водопостачання та водовідведення.

Інші Акти та Акти-рахунки за спірний період підписані уповноваженими особами Водоканалу та Абонента, тобто із розрахунками та нарахуваннями, зазначеними в них Абонент погодився в повному обсязі.

Всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства відповідач оплату за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню не здійснив. У зв`язку з цим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Договором за період з вересня 2016 року по травень 20217 року в розмірі 1425,61 грн.

28.12.2018 позивачем на адресу відповідача направлялася Претензія № 18313 від 22.12.2018 про погашення заборгованості за Договором № 226б від 01.01.2001 в сумі 1425,61 грн.

Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч., ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ст., ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з положеннями ст., ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 903 ЦК України передбачено якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З письмових доказів, наданих до матеріалів справи, вбачається, що на час вирішення справи судом відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 1425,61 грн. не погасив.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, про що зазначив у Відзиві на позовну заяву № 651/01-10 від 22.10.2019.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення відповідного рішення.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя 1425,61 грн. основного боргу за договором на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію № 226 від 01.01.2001 задовольняються судом в повному обсязі..

Частиною 1 ст. 130 ГПК України і ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи приписи зазначених норм закону, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, за відповідною ухвалою, судового збору в розмірі 960,50 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем платіжним дорученням № 7613 від 24.09.2019 при зверненні до суду з позовом у даній справі, у зв`язку із визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 960,50 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 46, 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя до Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя про стягнення 1425,61 грн. основного боргу за договором на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію №226б від 01.01.2001 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє», (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код юридичної особи 20485152) на користь Комунального підприємства «Водоканал», (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121) 1425 (одну тисячу чотириста двадцять п`ять) грн. 61 коп. основного боргу та 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Повернути Комунальному підприємству «Водоканал», м. Запоріжжя з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 960,50 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем платіжним дорученням № 7613 від 24.09.2019 при зверненні до суду з позовом у справі № 908/2764/19, у зв`язку із визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Повне судове рішення складено « 02» грудня 2019 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.