Рішення № 86003007, 26.11.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/141/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019 Справа № 908/2525/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" (69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 73)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ясир Д.І., Ордер серія АР №1005931 від 19.11.2019;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.09.2019 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 13114/001 від 09.09.2019) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" про стягнення 142689,40 грн. пені та штрафу.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 12.09.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2525/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.09.2019 у справі № 908/2525/19 вказана позовна зава залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

До суду від позивача надійшла письмова заява, якою усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2019 суддею Мірошниченко М.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2525/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/141/19. Судове засідання призначено на 22.10.2019.

Ухвалою суду від 16.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/2525/19.

17.10.2019 на адресу суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" надійшла зустрічна позовна заява вих. б/н від 16.10.2019 р., в якій останній просив стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція": 1) три проценти річних за весь час прострочення розрахунків за договорами: № 298 від 20.03.2018, № 1078 від 31.07.2018 та № 124 від 28.01.2019 у розмірі 40497,11 грн.; 2) втрати від інфляції за весь час прострочення розрахунків за договорами: № 298 від 20.03.2018, № 1078 від 31.07.2018 та № 124 від 28.01.2019 у розмірі 98320,83 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2019 зустрічну позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" на підставі ч. ч. 1, 6 ст. 180 ГПК України.

В судовому засіданні 22.10.2019 оголошено перерву до 19.11.2019.

Ухвалою суду від 04.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" про участь у судовому засіданні 19.11.2019 в режимі відеоконференції у справі № 908/2525/19.

В судовому засіданні 19.11.2019 оголошено перерву до 26.11.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1078 від 31.07.2018, укладеного між сторонами за результатами закупівлі UA-2018-06-25-001187-b згідно ЗУ «Про публічні закупівлі». Так, за умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу продукцію згідно специфікації №1 до договору у строк 10 календарних днів з моменту отримання заявки від позивача. Загальна сума договору склала 3176037,90 грн. Заявку на поставку продукції в повному обсязі відповідачем отримано 04.09.2018 року, відповідно перебіг поставки закінчився 14.09.2018. Продукція на суму 1154015,88 грн. поставлена відповідачем в межах обумовленого договором строку. Інша частина продукції на суму 2021984,82 грн. поставлена відповідачем з порушенням встановленого договором строку поставки. Продукція на суму 37,20 грн. не поставлена взагалі. За несвоєчасне виконання зобов`язань за спірним договором позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за період: з 15.09.2018 по 31.12.2018 в сумі 69156,17 грн. та штрафу в сумі 73533,23 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218, 230, 231, 232, 271 ГК України.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що позивачем згідно договору направлено на адресу відповідача заявку №041-5-06/7966 від 28.08.2018, заявку №2 (вих..№041-5/9249) від 25.09.2018, заявку №3 (вих.№041-5-12/9250) від 25.09.2018 та заявку №4 (вих..№041-5-12/10110) від 22.10.2018. Разом з тим відповідно до договору №1078 сторонами узгоджена лише одна специфікація №1, інші специфікації сторонами не складалися та будь-які зміни до договору щодо обсягів продукції, що поставляється, не вносилися. Таким чином заявки, подані після заявки від 28.08.2018, по суті конкретизували та розбили на окремі партії раніше подану заявку, одночасно встановивши нові строки поставки продукції, що не суперечить ані умовам договору ані чинному законодавству. Так, на виконання заявки від 28.08.2018 у строк, передбачений п.3.1. договору позивачу поставлена продукція за видатковими накладними №80 від 29.08.2018, №83 від 03.09.2018 та №86 від 12.09.2018 на загальну суму 1154015,88грн.; за заявками №2 та №3 від 25.09.2018 позивачу було поставлено продукцію за видатковими накладними №92 від 01.10.2018, №94 від 03.10.2018 та №99 від 17.10.2018; на виконання заявки №4 від 22.10.2018 позивачу поставлена продукція за видатковими накладними №105 від 26.10.2018, №108 від 30.10.2018, №112 від 20.11.2018, №113 від 27.11.2018 та №121 від 06.12.2018. Зі змісту заявок №2, №3 від 25.09.2018 та №4 від 22.10.2018 не вбачається, що вони подані у зв`язку із недопоставкою продукції за заявкою від 28.08.2018. Жодних посилань на те, що заявки 2, 3, 4 подані повторно тощо, вказані заявки не містять, натомість є посилання безпосередньо на договір. На користь наведеної позиції свідчить і той факт, що у період з 15.09.2018 (момент з якого позивач рахує прострочення) по 06.12.2018р. (дата останньої поставки) від позивача не надходило жодних претензій, нагадувань чи вимог щодо несвоєчасного виконання поставки продукції ані за заявкою від 28.08.2018р. ані за іншими заявками. Позивач визнає, що за заявками 2, 3, 4 ним дійсно допущено незначне прострочення поставки товару, надано контррозрахунок штрафних санкцій за договором поставки №1078 від 31.07.2018, згідно якого пеня складає 5763,95 грн., штраф - 5135,50 грн. Просить суд врахувати наданий контррозрахунок при прийнятті рішення.

У судовому засіданні 26.11.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2018 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" (постачальник, відповідач у справі) укладено договір про поставки №1078 (далі договір).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору, в порядку та на умовах визначених договором постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Предметом поставки по даному договору є 44440000-6 підшипники, які передбачені специфікацією №1 до даного договору.

Згідно п. 2.1, 2.2 договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 2646698,25 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 529339,65 грн. Загальна сума договору складає 3176037,90 грн. з ПДВ.

У пункті 3.1 договору сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником на умовах DDP Інкотермс-2000, в строк 10 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від замовника. Місце поставки та вантажоотримувач - 34400, м.Вараш, Рівенська область, склад РВ ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Пунктом 4.1. договору визначено, що кількість та асортимент продукції визначається у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).

Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності та передачі належним чином оформлених товарно-супровідних документів. Датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем продукції (п. 8.4. договору).

Згідно п.9.1 договору, у випадку порушення строків поставки, постачальник зобов`язується сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад 30 діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.

Відповідно до п.11.1. договору, він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2018, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

31.07.2018 сторонами підписано специфікацію №1 до договору, у якій визначено найменування товару, його кількість та вартість.

28.08.2018 позивачем на адресу відповідача направлено заявку на поставку по договору № 1078 від 31.07.2018 (вих.№ 041-5-06/7966 від 28.08.2018) з проханням поставити підшипники згідно специфікації № 1 в повному обсязі.

25.09.2018 позивачем на адресу відповідача направлено заявки № 2 та № 3 на поставку по договору № 1078 від 31.07.2018 (вих.№ 041-5-12/9249, №041-5-12/9250 від 25.09.2018) з проханням здійснити поставку підшипників згідно наведеного у заявках переліку.

22.10.2018 позивачем на адресу відповідача направлено заявку № 4 на поставку по договору № 1078 від 31.07.2018 (вих.№ 041-5-12/10110 від 22.10.2018) з проханням здійснити поставку підшипників згідно наведеного у заявці переліку.

На виконання укладеного між сторонами договору, відповідачем здійснено поставку товару на загальну суму 3176000,70 грн., за видатковими накладними: № 80 від 29.08.2018, №83 від 03.09.2018, № 86 від 12.09.2018, № 92 від 01.10.2018, № 94 від 03.10.2018, № 99 від 17.10.2018, № 105 від 26.10.2018, № 108 від 30.10.2018, № 112 від 20.11.2018, № 113 від 27.11.2018, №121 від 06.12.2018.

Як зазначає у позові позивач, зобов`язання з поставки продукції відповідачем виконано на суму 1154015,88 грн. вчасно, на суму 2021984,82 грн. з порушенням визначеного договором строку, на суму 37,20 грн. не виконано взагалі. Вказує, що дійсна лише перша заявка на поставку продукції від 28.08.2018 і саме від неї необхідно обліковувати строк поставки, інші ж заявки № 2, № 3 та № 4 направлялись на адресу відповідача у зв`язку з недопоставкою продукції за першою заявкою.

Відповідач зазначив, що отримання після першої заявки від позивача додаткових заявок № 2, № 3 та № 4 на поставку продукції свідчить про те, що сторони конкретизували та розбили на окремі партії раніше подану заявку, одночасно встановивши нові строки поставки продукції, що не суперечить ані умовам договору ані чинному законодавству. Всю продукцію за договором відповідачем позивачу поставлено, за виключенням продукції на суму 37,20 грн., недопоставку якої відповідач визнає.

Матеріали справи свідчать про направлення позивачем на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити штрафні санкції за договором поставки № 1078 від 31.07.2018, та відповідь останнього про невідповідність розрахунку штрафних санкцій умовам договору.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі договору № 1078 від 31.07.2018, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторонами у договорі визначено строк поставки продукції - 10 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від замовника (п.3.1 договору).

Отже, початок перебігу строку поставки продукції за домовленістю сторін пов`язаний настанням певної події, а саме: отримання постачальником заявки на поставку товару.

Позивач вказує на те, що за договором замовником направлено єдину заявку від 28.08.2018 на поставку повного обсягу товару, яку відповідачем отримано 04.09.2018, відповідно строк поставки всієї продукції за договором слід відліковувати від неї. Щодо заявок № 2, № 3, № 4 зазначає про помилковість їх змісту, за його твердженням фактично спірні заявки є нагадуванням про недопоставлений за договором товар.

Відповідач стверджує, що заявки № 2, № 3, № 4 мають таку ж юридичну силу, що і перша заявка, відповідно і строк поставки товару необхідно відліковувати від кожної направленої позивачем заявки. Звернув увагу суду, що заявки № 2, № 3, № 4 жодного посилання на недопоставку продукції не містять, навпаки містять нагадування про необхідність поставити замовлену у заявці продукцію у строк встановлений п. 3.1 договору.

Щодо заявки від 28.08.2019 між сторонами спір відсутній, постачальник визнає отримання вказаної заявки 04.09.2019, відповідно граничний строк поставки продукції за нею спливає 14.09.2018.

Дослідивши в судовому засіданні 26.11.2019 оригінали заявок № 2, № 3 від 25.09.2018 та № 4 від 22.10.2018 судом встановлено, що вони містять посилання на договір поставки № 1078 від 31.07.2018 та прохання поставити продукцію за казаним договором. У заявках замовник звертає увагу постачальника на строки поставки, передбачені п. 3.1. договору та попереджає останнього про застосування штрафних санкцій, у випадку їх порушення. Заявки № 2, № 3, № 4, як і першу заявку від 28.08.2018 підписано заступником генерального директора з забезпечення виробництва Шарлоімовим С.В.

Таким чином, твердження позивача про направлення єдиної заявки за договором поставки № 1078 від 31.07.2018 матеріалами справи не підтверджується. Суд не може залишити поза увагою заявки № 2, № 3 від 25.09.2018 та № 4 від 22.10.2018, складені та направлені замовником на адресу постачальника. Зі змісту вказаних заявок не вбачається вимоги допоставити раніше замовлений товар, отже відповідач не міг бути обізнаний, що має на увазі позивач.

Посилання позивача на те, що умовами договору не передбачена поставка продукції партіями за кількома заявками, судом до уваги не приймається, оскільки договором не встановлено і зворотнього, кількість заявок за договором та кількість партій поставки продукції, умовами договору прямо не визначена.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що заявками № 2, № 3, № 4 сторони конкретизували та розбили на окремі партії раніше подану заявку від 28.08.2018, одночасно встановивши нові строки поставки продукції, що не суперечить ані умовам договору ані чинному законодавству.

Посилання позивача на п.4. ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» не спростовує висновків суду, зважаючи на те, що наявність та виконання постачальником декількох заявок позивача в межах погодженої специфікації жодним чином не змінює строк поставки, який залишився незмінним - 10 календарних днів з моменту отримання заявки, та обліковувався окремо щодо кожної наступної заявки. При цьому сторонами не змінено істотні умови договору: обсяг продукції, ціна та строки поставки залишились незмінними.

Доказів направлення заявок № 2, № 3 від 25.09.2018 та № 4 від 22.10.2018 на адресу відповідача позивачем в матеріали справи не надано, однак сам факт направлення відповідачу вказаних заявок відповідач не заперечує.

Відповідач зазначив, що заявки № 2, № 3 від 25.09.2018 та № 4 від 22.10.2018 ним отримано простою кореспонденцією і конверти від поштових відправлень збережено підприємством не було.

Отже, строки поставки товару за заявками № 2, № 3 від 25.09.2018 та № 4 від 22.10.2018 відповідно до п. 3.1. договору, судом визначаються за допомогою Нормативів і нормативних строках пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013р. №958 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014р. за №172/24950. Так, згідно п.1 глави ІІ вказаних Нормативів, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Заявки № 2 та № 3 датовані 25.09.2019, отже із врахуванням строків пересилання поштових відправлень, встановлених у Нормативах і нормативних строках пересилання поштових відправлень, граничним строком поставки продукції за вказаними заявками є 11.10.2018. Відповідно за заявкою № 4 від 22.10.2018 граничним строком поставки є 08.11.2019.

Дослідивши заявки на поставку продукції від 28.08.2018, № 2, № 3 від 25.09.2018 та № 4 від 22.10.2018 та видаткові накладні на поставку товару: № 80 від 29.08.2018, №83 від 03.09.2018, № 86 від 12.09.2018, № 92 від 01.10.2018, № 94 від 03.10.2018, № 99 від 17.10.2018, № 105 від 26.10.2018, № 108 від 30.10.2018, № 112 від 20.11.2018, № 113 від 27.11.2018, №121 від 06.12.2018., судом встановлено, що:

- продукцію за видатковими накладними: № 80 від 29.08.2018, №83 від 03.09.2018, № 86 від 12.09.2018. відповідачем поставлено на виконання заявки від 28.08.2019;

- на виконання заявками №2 та №3 від 25.09.2018 відповідачем поставлено продукцію за видатковими накладними №92 від 01.10.2018, №94 від 03.10.2018 та №99 від 17.10.2018, №105 від 26.10.2018, №112 від 20.11.2018;

- на виконання заявки №4 від 22.10.2018 відповідачем поставлено продукцію за видатковими накладними №105 від 26.10.2018, №108 від 30.10.2018, №112 від 20.11.2018, №113 від 27.11.2018 та №121 від 06.12.2018.

Отже матеріали справи свідчать , що деякі позиції (найменування) замовлених у заявках № 2, № 3, № 4 підшипників, відповідачем поставлено позивачу з порушенням строку встановленого п.3.1 договору, а саме: підшипник 3608 (22308ЕW33J); підшипник 2226 (N226(E)); підшипник 366322 (6-366322Л1); підшипник 8218 (51218); підшипник 8113 (51113); підшипник 8212 (51212); підшипник 8220 (51220); підшипник 8222 (51222); 8226 (51226); підшипник 7230 (30230А); підшипник 7000107 (16007); підшипник 180605 (62305-2RSR); підшипник 8114 (51114).

Крім того, за видатковими накладними №99 від 17.10.2018 та № 105 від 26.10.2018 відповідачем поставлено і продукцію, яка відсутня у заявках № 2, № 3, № 4 , зокрема, підшипник 3526Ю (3526Ю), підшипник 2316 (2316КМ), підшипник 1000904 (61904), відповідно вказану продукцію поставлено на виконання першої заявки від 28.08.2018.

Продукція на суму 37,20 грн. відповідачем не поставлена взагалі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 614 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.».

Здійснивши перерахунок штрафних санкцій за договором поставки з врахуванням строків поставки продукції за заявками: від 28.08.2018, № 2, № 3 від 25.09.2018 та № 4 від 22.10.2018 та визначеного позивачем загального періоду нарахування пені: з 15.09.2018 по 31.12.2018, судом встановлено, що пеня за прострочення зобов`язання з поставки продукції за заявлений період становить 8188,59 грн., штраф за прострочення з поставки продукції понад 30 днів складає 8340,88 грн. (штраф нараховано за позиціями продукції: підшипник 3526Ю (3526Ю)- поставлено за видатковою накладною №99 від 17.10.2018, підшипник 2316 (2316КМ) - поставлено за видатковою накладною №99 від 17.10.2018, підшипник 1000904 (61904) - поставлено за видатковою накладною №105 від 26.10.2018, підшипник 8218 (51218) - поставлено за видатковою накладною №112 від 20.11.2018).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" штрафних санкцій за договором поставки №1078 від 31.07.2018 підлягають частковому задоволенню на суму 16529,47 грн., що складається з суми 8188,59 грн. пені та суми 8340,88 грн. штрафу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" (69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 73; код за ЄДРПОУ 38839589) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код за ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код за ЄДРПОУ 05425046) суму 8188 (вісім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 59 коп. пені, суму 8340 (вісім тисяч триста сорок) грн. 88 коп. та суму 247 (двісті сорок сім) грн. 94 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - « 02» грудня 2019 р.

Суддя М.В. Мірошниченко