Ухвала суду № 86002661, 27.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відстрочення виконання рішення

27.11.2019м. Дніпро№ 904/2382/19

Суддя Золотарьова Я.С., розглянувши заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради про відстрочення виконання рішення суду у справі:

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 195 903 779,58 грн

Представники:

від заявника (боржника): Булгакова Ю.М., дов.№2700 від 29.10.2019, адвокат

від позивача (стягувача): Андрійко Є.Л., дов.№14-182 від 13.05.2019, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради про стягнення заборгованості у розмірі 195 903 779, 58 грн з яких: 153 000 000,00 грн основний борг, 20 821 451,75 грн пеня, 7 424 829,25 грн 3% річних, 14 657 498, 58 грн інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 153 000 000,00 грн, пеню у розмірі 10 410 725,88 грн, інфляційні втрати у розмірі 14 657 498,58 грн, 3% річних у розмірі 7 424 829,25 грн та судовий збір у розмірі 672 350,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 залишено без змін.

11.11.2019 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 було видано наказ.

05.11.2019 через канцелярію суду від Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, в якій він просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 у справі № 904/2382/19 на 12 місяців.

В обґрунтування вказаної заяви КП "Теплоенерго" ДМР посилається на такі обставини.

КП "Теплоенерго" є комунальним підприємством, яке створене, в першу чергу, для задоволення потреб споживачів м. Дніпра у теплопостачанні та займає відповідне монопольне становище на ринку. Наразі підприємство перебуває у кризовому фінансовому стані, зумовленому несвоєчасними розрахунками споживачів за отримані послуги з теплопостачання, а особливості господарської діяльності підприємства не дозволяють йому впливати на розрахунки споживачів та цінову політику в сфері надання послуг з постачання теплової енергії. Також, заявник зазначає, що стягнення з нього одночасно всієї суми боргу згідно рішення суду призведе до погіршення роботи підприємства та/або взагалі припиненню постачання теплової енергії у регіоні.

Заявник посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, а саме вказує про значний розмір заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію перед КП "Теплоенерго", що становить 839 182 475, 95 грн. Та зазначає про збитковість діяльності підприємства за 2017-2018 роки та перше півріччя 2019 року.

Також, заявником зазначено, що у період з 27.12.2017 по 19.01.2018 КП "Теплоенерго" уклало з АТ НАК "Нафтогаз України" шість договорів про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, відповідно до яких було реструктуризовано борг заявника перед АТ НАК "Нафтогаз України" у розмірі 371 914 187, 66 грн. Ці договори виконуються відповідачем належним чином.

Посилаючись на вказані обставини та значний розмір заборгованості за рішенням суду у справі № 904/2382/19 заявник зазначає, що наразі стягнення такої заборгованості призведе до порушення графіку погашення заборгованості перед АТ НАК "Нафтогаз України" за договорами про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2019 прийнято заяву про відстрочення виконання рішення суду до розгляду та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2019

Ухвалою від 19.11.2019 розгляд заяви відкладено на 27.11.2019 у зв`язку з тим, що позивача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду заяви. У цьому випадку, право особи знати про розгляд її справи має більший пріоритет для суду, ніж строки, встановлені частиною 2 статтею 331 Господарського процесуального кодексу, тому заяву слід розглядати протягом розумного строку.

27.11.2019 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду, в якій стягувач зазначає, що тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковою обставиною у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для відстрочки рішення суду. Також, стягувач зазначив, що відстрочка рішення суду призведе до порушення його прав, закріплених у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Представник заявника у судовому засідання підтримав заяву про відстрочку виконання рішення суду.

Представник стягувача у судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаної заяви.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників боржника (заявника) та стягувача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про відстрочку виконання рішення суду є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В той же час, відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частинами 4, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Таким чином, відстрочка рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Як на підставу відстрочки виконання рішення суду заявник посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, на підтвердження чого надає звітні дані підприємства, згідно яких станом на 01.10.2019 заборгованість споживачів за спожиту теплову енергію перед КП "Теплоенерго" становить 839 182 475, 95 грн (арк. с. 21 том 2).

Наявність тяжкого фінансово-економічного стану також підтверджується звітами про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 - 2018 років та Звітом про сукупний дохід за перше півріччя 2019 року, які свідчать про збитковість діяльності підприємства (арк. с. 62-67 том 2).

Також, на виконання рішень Дніпровської міської ради від 27.07.2016 № 28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання" (зі змінами від 19.07.2017 № 24/23, від 24.07.2019 № 32/47 (арк. с. 68-77 том 2), КП "Теплоенерго" прийняло на свій баланс ряд цілісних майнових комплексів та боргові зобов`язання попередніх теплопостачальних організацій, що в свою чергу сприяло зростанню кредиторської заборгованості перед АТ "НАК "Нафтогаз України", що у свою чергу підтверджується договорами про переведення боргу, укладеними між заявником та АТ "НАК "Нафтогаз України (арк. с. 24-36 том 2).

З матеріалів доданих заявником до заяви вбачається, що КП "Теплоенерго" 08.09.2017 було включено до відповідного Реєстру теплопостачальних підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, в тому числі перед стягувачем АТ НАК "Нафтогаз України" (арк. с. 22-23 том 2).

У період з 27.12.2017 по 19.01.2018 КП "Теплоенерго" уклало з АТ НАК "Нафтогаз України" шість договорів про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, відповідно до яких було реструктуризовано борг заявника перед АТ НАК "Нафтогаз України" у розмірі 371 914 187, 66 грн. Згідно Актів звіряння розрахунків заборгованості за природний газ до кожного із вищевказаних договорів, КП "Теплоенерго" належним чином виконує свої зобов`язання щодо погашення заборгованості перед АТ НАК "Нафтогаз України" за встановленими сторонами графіками погашення заборгованості (арк. с. 37-60 том 2).

У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зміст викладених обставин та документів наданих заявником до суду, дає підстави дійти висновку, що збиткова господарська діяльність боржника (тяжкий фінансовий стан підприємства) значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов`язань з боку споживачів за отримані послуги теплопостачання, а наявність такої заборгованості значною мірою не залежить від заявника. Та дає підстави вважати про відсутність вини КП "Теплоенерго" у виникненні такої заборгованості.

Також судом прийнято до уваги, що КП "Теплоенерго ДМР є комунальним підприємством, яке створене, в першу чергу, для задоволення потреб споживачів м. Дніпра у теплопостачанні (арк. с. 81-84 том 2).

До того ж, доречним є посилання боржника на те, що у разі ненадання відстрочки виконання цього рішення суду, він не зможе виконувати належним чином свої зобов`язання саме перед позивачем за іншими зобов`язаннями. Так, за договорами реструктуризації, укладеними між позивачем та відповідачем, відповідач сплачує щомісяця 6 198 569,75 грн.

Суд погоджується з тим, що саме по собі скрутне фінансове становище боржника не є винятковою обставиною, за наявності якої може бути надано відстрочку виконання рішення.

Винятковими обставинами за цією справою суд вважає ті наслідки, до яких може призвести примусове виконання судового рішення (зокрема арешт, накладений на кошти боржника) для боржника і його споживачів (населення, бюджетних організації тощо) на які посилався у своїй заяві відповідач. Зупинення або обмеження теплопостачання під час опалювального сезону вкрай негативно позначиться перш за все на споживачах теплової енергії, в тому числі й тих, які вчасно сплачують за теплову енергію.

Винятковою є й та обставина, що не зважаючи на те, що відповідач є господарюючим суб`єктом, він позбавлений права відмовити у наданні послуг певним категоріям споживачів, які не своєчасно та не у повному обсязі сплачують за надані послуги. До того ж відповідач, який займає монопольне становище на відповідному ринку самостійно не має права встановлювати тарифи на свої послуги.

Суд вважає, що заявником надані достатні докази, які свідчать про те, що його фінансовий стан, а також інші зазначені у заяві обставини у їх сукупності суттєво ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають можливість його виконання в майбутньому.

В судовому засіданні представник заявника вказував на те, що надання відстрочки виконання судового рішення жодним чином не буде підставою для його невиконання з боку відповідача у разі залишення на його рахунках коштів, після виконання перед позивачем зобов`язань, які виникли раніше.

Оцінивши вищевказані обставини, проаналізувавши надану фінансову звітність підприємства, враховуючи майнові інтереси обох сторін, соціальну значущість підприємства відповідача, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази, з`ясувавши питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суд вбачає підстави для задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

Судом не прийнято до уваги заперечення стягувача про те, що відстрочка виконання рішення суду призведе до порушення його "права на суд" та його прав як кредитора, з огляду на таке.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Керуючись статями 73-74, 77, 79, 234, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради про відстрочення виконання рішення суду задовольнити повністю.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 у справі № 904/2382/19 на 12 місяців.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 02.12.2019

Суддя Я.С. Золотарьова