Рішення № 86000848, 19.11.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Справа № 915/1124/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС”, вул. Архітектора Старова, 4-Д, кв. 32, м. Миколаїв, 54046 (код ЄДРПОУ 39503668)

до відповідача Управління комунального майна Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076)

про визнання продовженим договору оренди та визнання додаткової угоди про продовження договору оренди укладеною в редакції позивача

за участю представників сторін:

від позивача: Архипов Д.О., довіреність № 14/01-2 від 14.01.2019 року;

від відповідача: Орлова О.В., довіреність № 28/02.02.01-22/02.06/14/19 від 04.01.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Управління комунального майна Миколаївської міської ради, в якому просить:

- визнати продовженим на той самий термін та на тих самих умовах договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 05.05.2015 року № 7614, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС” та Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради;

- визнати додаткову угоду про продовження договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 05.05.2015 року № 7614, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС” та Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, укладеною в редакції, наданої позивачем, яка викладена в прохальній частині позовної заяви.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2018 року справу № 915/1124/18 призначено головуючому судді Алексєєву А.П.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено справу до розгляду на 16.11.2018 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.11.2018 року відкладено розгляд справи на 07.12.2018 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.12.2018 року судом постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.12.2018 року.

14.12.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку зі знаходженням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2018 року підготовче засідання призначено на 28.12.2018 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.12.2018 року провадження у справі № 915/1124/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/1809/18.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.08.2019 року поновлено провадження у справі № 915/1124/18 та призначено підготовче засідання у справі на 19.08.2019 року

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 року № 227 у зв`язку із відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку головуючого судді Алексєєва А.П. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1124/18.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 року справу № 915/1124/18 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2019 року прийнято справу № 915/1124/18 до провадження судді Олейняш Е.М. за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 25.09.2019 року.

В судовому засіданні 25.09.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче судове засідання на 24.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 19.11.2019 року.

В судовому засіданні 19.11.2019 року сторони відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України надали письмову згоду на початок розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні 19.11.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

24.10.2019 року до господарського суду Миколаївською області від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 16446/19).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В судовому засіданні 19.11.2019 року в задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки відсутні підстави вважати, що предмет спору у даній справі відсутній.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про визнання продовженим договору оренди та визнання додаткової угоди про продовження договору оренди укладеною в редакції позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо набуття позивачем права на продовження договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 05.05.2015 року № 7614. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 283-285, 287, 291 ГК України, ст. 631, 638, 763, 764, 759 ЦК України, ст. 3, 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Положенням про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальній громаді міста Миколаїв.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 15824/19 від 03.12.2018 року) просив відмовити у задоволенні позовних вимог зазначивши, що позов є безпідставним з наступних підстав:

- у зв`язку з виявленням технічної помилки при визначенні адреси об`єкта оренди, наказом управління комунального майна Миколаївської міської ради від 01.07.2015 року № 185/03, наказ від 23.04.2015 року № 132/03 визнано таким, що втратив чинність, а договір оренди від 05.05.2015 № 7614, укладений між управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС», визнано недійним з моменту укладання;

- об`єкт оренди не належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, не визначений шляхом державної реєстрації нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює передачу управлінням комунального майна Миколаївської міської ради права оренди нерухомого майна і набуття ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» такого права;

- договір оренди комунального майна від 05.05.2015 року є неукладеним, у зв`язку з тим, що відсутня істотна умова даного договору - об`єкт оренди.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 317, 327, 331, 334, 626, 628, 638, 759, 761, 762 ЦК України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 2, 10, 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 179, 180 ГК України.

У відповіді на відзив (вх. № 17090/19 від 18.12.2018 року) позивач зазначає, що з доводами відповідача не погоджується та зазначає наступне:

- відповідач протягом всього строку дії договору оренди приймав від позивача орендну плату та не висловлював зауважень щодо виконання договору;

- посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009, позивач зазначає, що наказ № 185/03 від 01.07.2015 року не тягне за собою правових наслідків та не впливає на дійсність договору, оскільки наказ № 132/03 від 23.04.2015 року повністю реалізовано та укладено договір оренди від 05.05.2015 року № 7614. Також, позивач зазначає, що п. 2 наказу № 185/03 від 01.07.2015 року суперечить вимогам ч. 1 ст. 229 ЦК України;

- фактична наявність майна, переданого в оренду за договором від 05.05.2015 року № 7614, та його належність до комунальної власності підтверджується наявними у справі доказами.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 180 від 13.03.2015 року “Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради” вирішено нежитловим приміщенням першого поверху по вул. Потьомкінській, 81/83 (Літ. А-1 прим. № 1-1, № 1-2, заг. площ. 157,4 м. кв.), які належать територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, надати нову адресу: вул. Шевченка, 22/7 (том 1, арк. 17).

Наказом від 23.04.2015 року № 132/03 "Про використання майна міської комунальної власності" Управлінням з використання та розвитку комунальної власності наказано укласти договір оренди на нежитлові приміщення першого поверху по вул. Шевченка, 22/7 загальною площею 157, 4 кв.м. з ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» для використання під виготовлення друкованої продукції вітчизняного виробника терміном на 2 роки 11 місяців (том 1, арк. 99).

05.05.2015 року між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) та ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (том 1, арк. 12-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно __ (надалі-майно), керуючись наказом орендодавця або балансоутримувача (відповідно до положення) від 23.04.15 № Наказ № 132/03, нежитлове приміщення (будівля, споруда) площею 157, 40 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченка, на 1 поверсі (ах) 22/7, будинку, що знаходиться на балансі ______, вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за (експертною оцінкою, залишковою вартістю) 116 800, 00 грн. Майно передається в оренду з метою використання виготовлення друкованої продукції вітчизняного виробництва.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 2 роки 10 місяців, що діє з 05.05.15 до 05.03.18 включно.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення по договору оренди № 7614 від 05.05.15 орендодавець здав, а орендар прийняв нежитлове приміщення, розташоване на території ТОВ «Центральний 1», р-н міста: Центральний за адресою вул. Шевченка, 22/7 площею 157, 4 кв.м. (том 1, арк. 14).

Враховуючи, що за результатами обстеження об`єкту нерухомого майна по вул. Шевченка, 22/7 не виявлено, на підставі службової записки від 29.06.2015 року, наказом Управління з використання та розвитку комунальної власності № 185/03 від 01.07.2015 року вирішено вважати таким, що втратив чинність, наказ Управління від 23.04.2015 № 132/03 щодо укладення договору оренди нежитлових приміщень по вул. Шевченка, 22/7 площею 157,4 кв.м. з ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» з моменту укладення. Визнати договір оренди № 7614 від 05.05.2015 року недійсним з моменту укладення (том 1, арк. 100, 163, 164).

Наказ Управління з використання та розвитку комунальної власності № 185/03 від 01.07.2015 року оскаржено в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.04.2019 року у справі № 915/1809/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 року, задоволено позовні вимоги, визнано незаконним та скасовано наказ управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради від 01.07.2015 №185/03 “Про використання нежитлових приміщень міської комунальної власності”.

13.03.2018 року позивач ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» звернувся до відповідача Управління комунального майна Миколаївської міської ради з заявою № 13/03 та проектом додаткової угоди про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного майна, в якій просив продовжити термін дії договору оренди від 05.05.2015 № 7614 строком на 2 роки 10 місяців на тих самих умовах (том 1, арк. 26-27).

Заява отримана та зареєстрована у відділі Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради14.03.2018 року за вх. № 341/КМ/18.

22.08.2018 року відповідачем Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради направлено на адресу позивача лист № 636/10.01.-07/18, в якому відповідач зазначив, що договір оренди нежитлових приміщень по вул. Шевченка, 22/7 визнаний недійсним з моменту укладення. Нежитлові приміщення по вул. Шевченка, 22/7 не є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва. Питання продовження договору не може бути розглянуто, оскільки відсутній предмет оренди (том 1, арк. 103).

19.10.2018 року відповідачем Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради направлено на адресу позивача лист № 2366/10.01-07/18, в якому відповідач зазначив, що договір оренди нежитлового приміщення по вул. Шевченка, 22/7 відсутній. Кошти, які надходили до управління від ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» зараховуються на діючий договір оренди № 7592 від 12.02.2015 року (том 1, арк. 101).

Судом також встановлено наступні обставини:

1. В матеріалах справи наявні два Технічні паспорти на громадський будинок - нежитлову будівлю за адресою вул. Шевченка, 22/7, м. Миколаїв, а саме:

- Технічний паспорт на громадський будинок - нежитлову будівлю за адресою вул. Шевченка, 22/7, м. Миколаїв, виготовлений станом на 03.03.2015 року Миколаївським міжміським БТІ. В графі "Власник" зазначено Територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради (том 1, арк. 193-198).

- Технічний паспорт на громадський будинок - нежитлову будівлю за адресою вул. Шевченка, 22/7, м. Миколаїв, виготовлений станом на 20.03.2015 року Миколаївським міжміським БТІ. В графі "Власник" зазначено Територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради (том 1, арк. 18-25).

Натомість, відповідно до інформації КП ММБТІ від 09.11.2018 року останнє повідомило, що відповідно до паперових носіїв реєстраційної справи станом на 30.12.2012 року право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 22/7, м. Миколаїв не реєструвалось. Здійснити технічну інвентаризацію об`єкту нерухомості за адресою м. Миколаїв, вул. Шевченка, 22/7 не уявляється можливим, в зв`язку з тим, що за цією адресою об`єкту нерухомого майна не виявлено (том 1, арк. 95).

На замовлення позивача під час розгляду даної справи ПП Експертний центр "Поділля" надано Висновок експертного дослідження від 26.12.2018 року (том 2, арк. 55-70), за результатами якого встановлено, що досліджуваний об`єкт - нежитлова будівля літ А-1, що розміщена за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченка, 22/7 є нерухомим майном, за розмірними (зовнішній розмір будівлі та розмірами вбудованих приміщень) та конструктивними характеристиками, - відповідають відомостям, що зазначені в технічному паспорті КП ММБТІ від 20.03.2015 року, але в паспорті КП ММБТІ не наведена перегородка, що поділяє приміщення 2 на два других приміщення, також плані БТІ не зазначена оглядова яма. Розміри земельної ділянки в цілому відповідають зазначеному в паспорті КП ММБТІ, наявні розбіжності пояснюються похибками при проведенні лінійних вимірів.

2. Відповідно до службової записки відділу оренди комунального майна (вх. № 49/10.01/33/18 від 07.11.2018 року) щодо надання інформації про власника нежитлових приміщень по вул. Шевченка, 22/7 зазначені приміщення не обліковуються серед об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва та не перебувають на бухгалтерському обліку у жодного з підприємств, установ та організацій комунальної форми власності (том 1, арк. 114).

3. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 22/7, м АДРЕСА_2 Миколаїв право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження не зареєстровано (том 2, арк. 84-85).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою вул АДРЕСА_3 81/83, м. Миколаїв право власності зареєстровано за іншими особами (фізична особа ОСОБА_1 , ПП фірма "Юнікс-Трейд Ко") (том 2, арк. 86-88).

4. При проведенні комісією у складі посадових осіб Управління з використання та розвитку комунальної власності ММР та КЖЕП Центрального району обстеження нежитлових приміщень гаражів площею 157, 40 кв.м. по вул. Шевченка, 22/7, м. Миколаїв встановлено, що об`єкт нерухомого майна за зазначеною адресою не виявлено, що підтверджується Актом обстеження від 28.06.2015 року (том 2, арк. 83).

5. Позивач факт сплати орендних платежів підтверджує платіжними дорученнями, з яких вбачається факт оплати коштів з призначенням платежу в кожному платіжному дорученні (оренда нежитл. примішень ззідно договору № 7592, № 7614 (том 1, арк. 28-65).

В свою чергу відповідно до службової записки відділу оренди комунального майна (вх. № 51/10.01/33/18 від 07.11.2018 року) договір оренди нежитлового приміщення по вул. Шевченка, 22/7 було визнано недійсним з моменту укладення, у зв`язку з чим нарахування орендної плати за зазначеним договором не здійснювалось. Грошові кошти, отримані від ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» за оренду майна, автоматично зараховувались на діючий договір оренди нежитлового приміщення по вул. Адміральській, 23/2. Крім того, у службовій записці також зазначено, що ТзОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» здійснювало платежі без отримання рахунків з боку управління та коригування орендної плати на індекс інфляції (том 1, арк. 96-98, 109-113).

6. Слідчим відділом Центрального відділу поліції ГНУП України в Миколаївській області було відкрито кримінальне провадження № 1206150020001117 від 03.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (заволодіння посадовими особами ТзОВ "Миколаїв-Облтранс" шахрайським шляхом нежитловими приміщеннями по вул. К. Лібкнехта, 22, м. Миколаїв, які належать комунальній власності міста).

Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Предметом спору є вимога про визнання договору продовженим та визнання додаткової угоди укладеною.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;

2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;

3) державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом;

4) державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 1.1 Положення Управління комунального майна Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради № 16/32 від 23.02.2017 року, Управління комунального майна Миколаївської міської ради (далі – управління) є виконавчим органом Миколаївської міської ради.

Відповідно до п. 1.4 Положення управління є юридичною особою, укладає від свого імені угоди в межах чинного законодавства, може бути позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п. 3.1.1 Положення повноваження управління у сфері управління комунальною власністю: стосовно майна комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, зокрема, організація роботи щодо передачі в орендне користування об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, підготовка відповідних наказів та їх виконання.

Відповідно до п. 3.2 Положення повноваження управління у сфері використання комунального майна:

- п. 3.2.1 є орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів, нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста;

- п. 3.2.2 укладення угод про проведення незалежної оцінки майна, що підлягає передачі в оренду, договорів оренди та внесення змін до них.

Відповідно до п. 3.3.2 Положення повноваження управління у сфері планування та обліку: ведення реєстру об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, здійснення управлінського обліку майна, яке знаходиться на балансах комунальних підприємств та установ комунальної власності міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (яке діяло до 01.01.2013 року) обов`язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1.7 Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об`єкт.

Відповідно до п. 3.9 Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

Відповідно до п. 3.10 Тимчасового положення одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ вносить записи до відповідного розділу Реєстру прав. На кожний об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратор БТІ одночасно з внесенням запису до відповідного розділу Реєстру прав присвоює реєстраційний номер такому об`єкту, який залишається незмінним протягом усього часу його існування.

Відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід`ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 8.

Відповідно до п. 8.1 Тимчасового положення оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Приписами ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України, ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що правом на передачу в оренду майна наділений орендодавець (власник майна або особа, якій належать майнові права). Особа, як не є власником, не має права користуватись та розпоряджатись майном без відповідних на те підстав. Матеріали даної господарської справи свідчать про відсутність правових підстав для тверджень, що нерухоме майно за адресою вул. Шевченка, 22/7, м. Миколаїв належить до комунальної власності. Доказів оформлення права власності на нерухоме майно за органом місцевого самоврядування як на підставі положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", так і на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке діяло до 01.01.2013 року, тобто набрання чинності вищевказаним Законом, суду не подано.

Судом також враховано, що після оформлення договору оренди № 7614 від 05.05.2015 року виникли спірні питання, які не врегульовані й на даний час, а саме щодо місця знаходження об`єкта нерухомого майна (нежитлових приміщень), його характеристик тощо. Вказані питання не входять в предмет доказування у даній справі, відтак останнім не надається правова оцінка в межах даної справи.

Враховуючи, що об`єкт оренди є однією з істотних умов договору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для продовження договірних правовідносин в судовому порядку.

В силу ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, а відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача Управління продовжувати орендні правовідносини, оскільки матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів, що останнє є власником/здійснює управління нерухомими майном, має право на передачу в оренду майна, право бути орендодавцем, виконувати права та обов`язки, що випливають з орендних правовідносин тощо.

В силу приписів ст. 74 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є змагальність сторін, яка полягає у доведенні належними та допустимими доказами у справі кожною стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. На позивача, зокрема, покладається обов`язок довести факт порушення його прав відповідачем. В спірному випадку, позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі факту порушення його прав відповідачем Управлінням комунального майна.

Суд вважає також зазначити, що вимога позивача про визнання продовженим договору не відповідає способам захисту прав, передбаченим ст. 16 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 3 524, 00 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.11.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш