Рішення № 85998345, 28.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2019 року № 826/15452/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" з урахуванням показника індексу інфляції по Україні за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно 224,4% в межах строку позовної давності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35% з 01.10.2017;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 у обчисленому розмірі, а саме: 13535,59 грн з 01.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію. 26.07.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення індексації його пенсії відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", починаючи з 01.01.2014, проте відповідач відмовив у проведенні індексації. Також, позивач стверджує, що застосування з 01.10.2017 величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % є протиправним, оскільки попередня редакція частини першої статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлювала більш вигідні умови для розрахунку пенсії. Крім цього, позивач стверджує, що в порушення норм чинного законодавства відповідач виплачує йому пенсію в розмірі 10740,00 грн, що менше, ніж фактично нараховано при призначенні пенсії.

Ухвалою суду від 25.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 826/15452/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

02.11.2018 до суду від представника відповідача Заболотньої М.С. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що зменшення величини оцінки одного року страхового стажу, визначене законом, не суперечить нормам Конституції України та не порушує правових позицій Європейського Суду з прав людини. Звернула увагу, що Управлінням сплачувалась індексація в межах, визначених державними бюджетами України.

20.11.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка не приймається судом до уваги, позаяк за визначенням статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті у даній категорії справ є позовна заява та відзив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Листом від 20.07.2018 № 15.2-20/1173 ПІ Державна служба статистики України повідомила ОСОБА_1 , що індекс інфляції по Україні (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно, становив 224,4% (а.с. 11).

26.07.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити про здійснену йому індексацію пенсії щомісячно з 01.02.2014 з урахування індексу інфляції в розмірі 224,4%, повідомити яка кратність у відсотковому значенні коефіцієнту стажу застосовується для пенсії та причини виплати пенсії не у повному обсязі (а.с. 8).

Головне управління Пенсійного фонду України листом від 10.08.2018 № 58820/02/Ж-5138 повідомило ОСОБА_1 , що індексацію проведено відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 9).

Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до статті 1 якого, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

За змістом статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, було внесено зміни до частини першої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" шляхом підвищення порогу індексації з 101 до 103 відсотків.

Таким чином, наведеними нормами визначено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації. Підставою індексації грошових доходів населення визначено перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який встановлено в розмірі 101 відсотка (до 01.01.2016) і 103 відсотка (після 01.01.2016).

В той же час, 28.12.2014 до Закону № 1282-ХІІ були внесені зміни, зокрема доповнено статтю 5 частиною шостою такого змісту: "Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік".

Водночас, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону № 1282-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Суд звертає увагу на те, що наведені норми є чинними та не скасовані в установленому законом порядку, а вимоги пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не визнані неконституційними.

Таким чином, з 01.01.2015 проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок № 1078), відповідно до п. 3 якого (у редакції від 24.03.2008 , чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Так, індексація пенсії позивача є складовою загальної суми пенсійної виплати.

За приписами абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

З вищевказаного вбачається, що пенсія, яку отримує позивач, є об`єктом індексації, яка має нараховуватись щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2016 по справі № 21-5368а15 дійшов висновку про те, що відповідно до статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ індекс інфляції споживчих цін, що перевищив поріг 101 відсоток, може бути застосованим для індексації пенсії тільки у місяці, що настає після опублікування індексу споживчих цін за попередній місяць, що слідує за базовим, але у зв`язку з тим, що вказаний місяць, коли може бути застосована індексація, збігається із щоквартальним підвищенням пенсії, відповідно до приписів абзацу першого пункту 5 Порядку індексація у базовому місяці не проводиться. Таким чином, підстав, які ґрунтувалися б на законі, для здійснення індексації пенсії немає.

Разом з тим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, оскільки він є чинним та не скасований у встановленому законом порядку, а вимоги прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015, 2016, 2017 роки" не визнані неконституційними.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Бюджетами Пенсійного фонду України на 2014, 2015, 2016, 2017 роки взагалі не закладено коштів на проведення індексації пенсії.

Крім того, спосіб проведення індексації, який просить здійснити позивач шляхом множення прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність (з 01.05.2017 складає 1312,00 грн) на індекс інфляції (1312 * 224,4%=2944,12 грн) не передбачений Порядком № 1078.

Згідно з пунктом 4 Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 795, перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" проводиться шляхом збільшення заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, зазначеної у пункті 3 цього Порядку, на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік. Зазначений коефіцієнт визначається щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що оскільки, Кабінет Міністрів України не визначив коефіцієнт зростання середньої заробітної плати (доходу) Україні, тому суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для здійснення позивачу перерахунку та виплати підвищення до пенсії згідно статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійні страхування".

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Також суд зазначає, що посилання позивача в обґрунтування вимог, на рішення Київського апеляційного адміністративного суду по справах № 758/9406/16-а, № 754/3626/17 є помилковим, оскільки в наведених справах не співпадає предмет спору, в даній судовій справі загальне право позивача на індексацію пенсії не заперечується.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов`язання відповідача провести позивачу індексацію пенсії з урахуванням показника індексу інфляції по Україні за період з лютого 2014 року по жовтень 2017 року включно 224,4 %, задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35 %, суд зазначає наступне.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" у частині першій статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" друге речення абзацу п`ятого викладено в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%".

Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII набрав законної сили 11.10.2017.

Проте, згідно з положеннями абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Вищевказаним спростовуються доводи позивача про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії Позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % в порівнянні з 1,35% призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.

Відтак вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії Позивачем.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України, у зв`язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин, є необгрунтованими, адже Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Велікода проти України" від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нараховувати та виплачувати пенсію у обчислюваному розмірі, а саме 13535,59 грн з 01.01.2018 суд зазначає таке.

Позивач зазначає, що при визначенні йому пенсії Відповідачем обчислювана сума останньої становила 13535,59 грн, однак на виконання частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідач сплачував позивачу пенсію у розмірі 10740,00 грн. І продовжує сплачувати такий розмір пенсії по теперішній час.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

З першого січня 2018 року прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність, становить 1373,00 грн. Таким чином, максимальний розмір пенсії з 01.01.2018 становить 13730,00, що перевищує розмір пенсії, обрахований відповідачем позивачу при призначенні пенсії.

Враховуючи вищезазначене, відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" безпідставно виплачує позивачу пенсію у розмірі меншому, ніж було обраховано позивачеві.

Відповідачем на зазначену вимогу позивача не надано суду жодних заперечень та відповідних доказів на підтвердження правомірності дій, а відтак суд вважає, що зазначена позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ід. код 42098368) нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) у призначеному розмірі, а саме: 13535,59 грн, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко