Рішення № 85998310, 27.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 листопада 2019 року №640/19723/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу із урахуванням особливостей статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу

за позовомМіністерства оборони України доМіністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови від 26.09.2019 за ВП№59770235, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.09.2019, винесену в рамках виконавчого провадження ВП№59770235 про накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 10 200,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправно прийнято постанову від 26.09.2019 ВП№59770235. Позивачем наголошено на тому, що резолютивна частина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у справі №340/717/19 містить зобов`язання прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Так, позивачем зазначено, що рішення суду було повністю фактично виконано Міністерством оборони України, виконавче провадження повинно бути закінчено, а постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.09.2019 ВП№59771099 про накладання штрафу підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №640/19723/19, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено справу до судового розгляду та запропоновано відповідачу у встановлені судом строки надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем надано відзив по позовну заяву, в якому Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 26.09.2019 ВП№59770235, Міністерством оборони України не повідомлено державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Таким чином, державним виконавцем не порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №59770235 по виконанню виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 № 340/717/19 про зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду III групи з 30.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975) та статей 16 - 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Так, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.08.2019 відкрито виконавче провадження з виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у справі №340/717/19 (виконавчого листа від 31.07.2019) та зобов`язано Міністерство юстиції України виконати вказане рішення протягом 10 робочих днів.

У зв`язку з невиконанням Міністерством юстиції України рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у справі №340/717/19 (виконавчого листа від 31.07.2019), головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення на штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 5 100,00 грн. від 09.09.2019 ВП№59770235.

Надалі, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення на штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 10 200,00 грн. від 26.09.2019 ВП№59770235.

Позивач, вважаючи вказану постанову від 26.09.2019 ВП№59770235 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII, визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статі 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною четвертою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З викладених норм вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у справі №340/717/19, зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду III групи з 30.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку №975 та статей 16 - 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Так, виконавче провадження ВП№59770235 відкрито для примусового виконання судового рішення у справі №340/717/19 про зобов`язання Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Як зазначено позивачем, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у справі №340/717/19, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуто документи ОСОБА_1 та відповідно до витягу з протоколу від 13.09.2019 №19 (затвердженого 16.09.2019) прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, у зв`язку із неподанням ним необхідних документів, а саме документу що свідчить про причини і обставини отриманих ним травм.

Так, позивачем наголошено на тому, що суд не втручаючись в дискрецію суб`єкта владних повноважень зобов`язав Міністерство оборони України розглянути заяву та вирішити питання про виплату або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності позивача, з урахуванням поданих позивачем документів відповідно до Порядку №975. Зазначене рішення було мотивоване тим, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено пунктом 11 Порядку № 975.

Позивачем вказано на те, що пунктом 11 Порядку №975 серед переліку документів, що подаються на розгляд комісії прямо передбачена наявність документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Позивачем зазначено, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був повідомлений про прийняте рішення та необхідність закінчення виконавчого провадження у зв`язку повним фактичним виконанням рішення суду заявою про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2019 вих. №248/6702.

Разом з тим, відповідачем наголошено та, в свою чергу, не спростовано позивачем, що до Міністерства юстиції України заява Департаменту фінансів Міністерства оборони від 18.09.2019 вих. №248/6702 про закінчення виконавчого провадження надійшла 07.10.2019 та зареєстрована за вх. №22942-26-19.

Відповідачем вказано на те, що до заяви додано витяг з протоколу засідання комісії від 13.09.2019 №122, затверджений 16.09.2019, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Державним виконавцем 28.10.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№59770235.

Слід наголосити на тому, що станом на 26.09.2019 (дата винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу) Міністерством оборони України не повідомлено державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Міністерством оборони України не надано жодних доказів на підтвердження факту своєчасного направлення до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяви про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2019 вих. №248/6702 із доказами повного виконання рішення суду у справі №340/717/19, до винесення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оскаржуваної постанови від 26.09.2019 ВП№59770235.

Таким чином, державним виконавцем не порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а підстави для визнання протиправною, скасування постанови від 26.09.2019 ВП№59770235 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн., відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.09.2019 ВП№59770235 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.