Ухвала суду № 85998011, 29.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 листопада 2019 року м. Київ № 640/23287/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною відмови, зобовязання вчинити дії.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Суддя після одержання позовної заяви відповідно до п. 6 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) з`ясовує окрім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Суддею встановлено, що всупереч вимогам статті 160 КАС України, у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень.

Таким чином, під час звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Разом з тим, доказів сплати судового збору позивач до позовної заяви не приєднав.

У позовній заяві позивач посилається як на підставу звільнення його від сплати збору на пункт 9 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до якого особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Проте, доказів на підтвердження наявності у позивача 2 групи інвалідності матеріали позову не містять.

Статтею 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що пільги людини з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу людини з інвалідністю з дитинства та дітям-людини з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та людини з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина-інвалід» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Суд зазначає, що позивач копію відповідного посвідчення на підтвердження статусу інваліда другої групи до позовної заяви не приєднав, а надана суду копія довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0643117 не є належним доказом щодо наявності у позивача відповідних пільг, оскільки документом, що підтверджує пільгове становище є виключно посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.

Як визначено частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При цьому, частиною першою статті 77, частиною першою статті 79 КАС України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них.

Відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою, п`ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Однак, позивач до позовної заяви додав копії документів, які належно не засвідчені: відмітка про засвідчення копії документа не містить назви посади, особи яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії належної відмітки про її засвідчення дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- відомості про реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача;

- або документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. або копії посвідчення встановленого законом зразка, яке підтверджує відповідний статус для надання відповідних пільг, зокрема щодо сплати судового збору;

- засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви у одному примірнику для суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву - залишити без руху.

2. Позивачеві у 7-денний з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.О. Арсірій