Ухвала суду № 85997982, 29.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 листопада 2019 року м. Київ№ 826/12710/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглядаючи в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Київської обласної радидоДержавного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дахна Артема Миколайовичатретя особаКомунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар»про визнання протиправним та скасування рішення,В С Т А Н О В И В:

Київська обласна рада звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дахна Артема Миколайовича від 04.08.2017;

- скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дахна Артема Миколайовича від 04.08.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись одноособово суддею Григоровичем П.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар».

Під час розгляду справи в спрощеному провадженні суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі через предметну не підсудність даного спору адміністративному суду, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської обласної ради від 16 травня 2013 року № 619-32-VI «Про передачу майна з балансу Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа» на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар», було передано на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» нерухоме майно: Котельня за адресою: м. Ірпінь, вул. Тищенка, 8; Котельня за адресою: м. Ірпінь, вул. Комсомольська, 15; м. Ірпінь, вул. Пушкінська, 53.

Згідно Акту приймання-передачі від 15 липня 2013 року, до складу об`єкта передачі входить, зокрема: Котельня за адресою: м. Ірпінь, вул. Тищенка, 8. Площа котельні - 84,00 кв.м.

Рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 12 листопада 2013 року № 211/23, об`єкту нерухомого майна - котельні загальною площею 84,0 кв.м., яка передана на баланс комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар», було присвоєно наступну поштову адресу: АДРЕСА_1.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 лютого 2014 року індексний номер 17473085, територіальним громадам сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради належить на праві комунальної власності приміщення загальною площею 84 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Право комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради на нежитлове приміщення загальною площею 84 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано 24.01.2014 Державним реєстратором Заболотним Анатолієм Вікторовичем, Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області, Київська область, на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер: 17473085, виданого 07.02.2014, видавник: Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №120418072 від 12.04.2018 вбачається, що 28.07.2017 о 16:32:42 Державним реєстратором Дахном Артемом Миколайовичем, Київська обласна філія комунального підприємства «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Київська обл., було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 285 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за власником ОСОБА_1 (номер запису про право власності: 21725641).

В контексті наведеного, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ, необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою Київської обласної ради не із самим по собі рішенням державного реєстратора, а із переходом права власності на спірне нерухоме до іншої особи - ОСОБА_1 .

Тобто, між даними особами існує спір про право власності на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На переконання суду, позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача. Наслідком поновлення таких прав, може бути відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права власності на нерухоме майно за територіальними громадами сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в даній справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на майно, і можуть впливати на майнові права та інтереси, як позивача, так третьої особи, суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Фактично, за позовними вимогами про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, за наслідком задоволення яких, приводять до вирішення питання про право власності на нерухоме майно за територіальними громадами сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17.

При цьому, варто врахувати, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції».

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитись із запропонованим підходом.

Суд переконаний, що цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки правомірності не лише оскаржуваного рішення на предмет дотримання процедури його прийняття, але й правомірності набуття права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 та відповідних реєстраційних дій на предмет їх відповідності нормам матеріального права.

За таких обставин, на думку суду, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише рішення державного реєстратора від 04.08.2017, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати з юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже, й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже, підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує його ведення.

Суд також не залишає поза увагою й те, що може виникнути конфлікт між судовими рішеннями, що може призвести до правової невизначеності та ускладнення захисту порушених прав. Зважаючи на суттєвість цього ризику, суддів, що спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка рішення державного реєстратора від 04.08.2017 на предмет дотримання процедури не може превалювати над оцінкою наявності в заінтересованих осіб права власності на нерухоме майно.

У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на об`єкт нерухомого майна. За аналогічних обставин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а дійшла висновку, що з огляду на суб`єктний склад сторін спору його слід розглядати за правилами господарського чи цивільного судочинства, залежно від обраного позивачем способу захисту порушеного права. Суд не вбачає підстав для відступлення від даної позиції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 238, 239, 243, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 294-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович