Рішення № 85997403, 19.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року справа № 580/2686/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кучеренко І.О.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто);

представника позивача - Ципіна Д.Л. (за ордером)

представника відповідача - Мазур Л.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної ради, третя особа - Черкаська обласна виборча комісія про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Черкаської обласної ради (далі - відповідач) та Черкаської обласної виборчої комісії, в якому просив визнати протиправними дії Черкаської обласної ради щодо припинення повноважень депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_1 та зобов`язати Черкаську обласну раду утриматись від вчинення дій, що перешкоджають ОСОБА_1 у здійсненні повноважень депутата Черкаської обласної ради.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 18 вересня 2019 року, в порядку з`ясування необхідних для встановлення вимог, передбачених главою 3 Підготовче провадження Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), покликаних забезпечити реалізацію завдань підготовчого провадження, зокрема пункту 1 частини 2 статті 173 КАС України, яким встановлено, що окрім іншого, завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, судом поставлено питання перед позивачем та його представником щодо змісту позовних вимог, заявлених до Черкаської обласної виборчої комісії. Проте, а ні позивач, а ні його представник не визначили змісту позовних вимог до Черкаської обласної виборчої комісії.

Так, Черкаським окружним адміністративним судом встановлено, що позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, у зв`язку з чим ухвалою від 18 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

23 вересня 2019 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву в новій редакції, в якій серед іншого, визначено склад учасників процесу, зокрема Черкаської обласної виборчої комісії як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання.

Як вбачається з позовної заяви, звертаючись у суд позивач зазначає, що у 2015 році набув повноважень депутата Черкаської обласної ради.

Рішенням Черкаської міської ради від 06 лютого 2018 року №2-2890 «Про утворення виконавчого комітету Черкаської міської ради» позивача було призначено на посаду заступника міського голови міста Черкаси з питань діяльності виконавчих органів ради.

У березні 2019 року до Черкаської обласної ради надійшло звернення депутата зазначеної ради Гайовича В. Ю. щодо припинення депутатських повноважень позивача.

За результатами отримання зазначеного звернення, відповідач листом від 09 квітня 2019 року №01.1-18/447 направив на адресу Черкаської обласної виборчої комісії отримані 02 квітня 2019 року від Черкаської міської ради копії рішень від 06 лютого 2018 року №2-2890 «Про утворення виконавчого комітету Черкаської міської ради» та від 12 червня 2018 року №2-3393 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 06 лютого 2018 року №2-2890» з проханням розглянути в установленому порядку.

30 травня 2019 року під час сесійного засідання депутатами Черкаської обласної ради було вирішено вимкнути позивачу кнопку для голосування, що унеможливило участь останнього у процесі прийняття рішень ради та здійснення депутатських повноважень.

У серпні 2019 року з мережі Інтернет позивачу стало відомо про припинення його повноважень депутата Черкаської обласної ради з підстав суміщення повноважень депутата обласної ради та заступника міського голови (члена виконкому міської ради).

За відсутності на законодавчому рівні заборони суміщення повноважень депутата обласної ради та заступника міського голови (члена виконкому міської ради), а також з огляду на порушення з боку відповідача процедури припинення депутатських повноважень, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

У відзиві на позов Черкаська обласна рада проти задоволення позову заперечувала.

Зазначила, що дії по направленню запиту до Черкаської міської ради, а також по направленню отриманих від останньої документів до Черкаської обласної виборчої комісії, вчинені відповідачем на виконання закріпленого положеннями Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» обов`язку щодо розгляду депутатських звернень.

На спростування тверджень позивача про те, що 30 травня 2019 року йому було вимкнено кнопку для голосування, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 сам залишив залу засідань. Викладене підтверджується даними реєстрації депутатів та даними результатів голосування.

Також відповідач наголошує на тому, що положеннями чинного законодавства заборонено суміщення повноважень депутата обласної ради та заступника міського голови (члена виконкому міської ради).

Заперечуючи твердження позивача про порушення процедури припинення повноважень позивача як депутата обласної ради, відповідач наголошує на тому, що Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» закріплює дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради без прийняття рішення ради у разі засвідчення офіційними документами обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень.

На підставі частини 4 статті 29 Регламенту Черкаської обласної ради VII скликання, затвердженого рішенням Черкаської обласної ради від 19 лютого 2016 року №3/3-VII листом від 24 червня 2019 року №01.1-65/886 Черкаська обласна рада ініціювала розміщення в газеті «Черкаський край» інформації про дострокове припинення повноважень депутата обласної ради ОСОБА_1 , яка була опублікована 26 червня 2019 року.

У відповіді на відзив представник позивача наголошував на безпідставності тверджень відповідача про заборону на законодавчому рівні суміщення повноважень депутата обласної ради з посадою заступника міського голови (члена виконкому міської ради).

На обґрунтування наведеної позиції до відповіді на відзив додано висновок експерта в галузі права.

Крім того, у відповіді на відзив наголошено на тому, що ані Конституція України, ані Законодавство не передбачає право депутата обласної ради ініціювати процес відкликання свого колеги - такого ж депутата обласної ради.

Положення Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на які посилається відповідач у відзиві на позов, закріплюють, що вимоги депутата місцевої ради щодо здійснення певних дій, вжиття заходів чи надання офіційного роз`яснення з питань, віднесених до компетенції відповідного суб`єкта мають бути обов`язково пов`язані зі здійсненням його депутатської діяльності.

У зверненні депутат Гайович В.Ю. жодним чином не пояснив, яким чином припинення повноважень позивача пов`язане зі здійсненням депутатської діяльності першого.

З огляду на викладене, представником позивача зроблено висновок, що вважати звернення Гайовича В.Ю. законним в розумінні частини 1 статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не можливо.

Таким чином, вчинені відповідачем за результатами отримання звернення Гайовича В.Ю. дії, призводять до порушення вимог закону.

Також представником позивача зазначено, що листом від 10 вересня 2019 року №01.1-33/1253 відповідач у відповідь на адвокатський запит повідомив, що депутатські повноваження позивача були припинені 26 червня 2019 року на підставі пункта 4 частини 1статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Натомість жодної інформації про те, чи розглядалось питання про дострокове припинення повноважень позивача комісіями Черкаської обласної ради, як це передбачено частиною 2 статті 29 Регламенту Черкаської обласної ради, відповідач ані позивачу, ані суду не надав.

17 жовтня 2019 року відповідачем було подано заперечення проти відповіді на відзив.

На спростування тверджень позивача про порушення Черкаською обласною радою Регламенту, а саме статті 29 останнього, зазначено, що названа стаття містить частини, які є абсолютно самостійними і застосовуються, як для випадків дострокового припинення повноважень депутата без рішення ради, так і у разі прийняття рішення радою.

При цьому, частина 4 названої правової норми, якою передбачено опублікування інформації про дострокове припинення повноважень депутата обласної ради у газеті «Черкаський край» не є одним з етапів процедури дострокового припинення повноважень депутата обласної ради.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для припинення повноважень позивача як депутата обласної ради до заперечень додано Науково-консультативний висновок.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За результатами виборів депутатів Черкаської обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі, що відбулися 25 жовтня 2015 року, Черкаська обласна організація політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Свобода» отримала 7 депутатських мандатів, на підставі одного з яких ОСОБА_1 було обрано депутатом Черкаської обласної ради.

За результатами офіційного оголошення підсумків виборів депутатів Черкаської обласної ради 20 листопада 2015 року, ОСОБА_1 приступив до виконання повноважень депутата Черкаської обласної ради.

18 березня 2019 року до Черкаської обласної ради надійшла вимога депутата Черкаської обласної ради Гайовича В.Ю. №20190315-01 щодо:

1) надання інформації про те, чи було офіційно поінформовано Обласну раду Черкаською міською радою про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника Черкаського міського голови та включення його до складу виконавчого комітету Черкаської міської ради, з метою дострокового припинення повноважень депутата Обласної ради згідно з наведеними нормами чинного законодавства;

2) здійснення офіційного інформаційного запиту від Обласної ради до Черкаської міської ради стосовно надання інформації про склад виконавчого комітету Черкаської міської ради та займаної посади у виконавчому комітеті ОСОБА_1 (у разі відсутності інформування Обласної ради стосовно даного факту);

3) надання доручення виконавчому апарату Обласної ради стосовно повідомлення на підставі частини 1 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Черкаської обласної виборчої комісії про дострокове припинення повноважень депутата Обласної ради ОСОБА_1 , у разі наявності документів, які підтверджують призначення ОСОБА_1 на посаду заступника Черкаського міського голови та включення його до складу виконавчого комітету Черкаської міської ради.

У зв`язку з надходження зазначеної вимоги відповідачем листом від 26 березня 2019 року №01.1-08/349 було направлено запит до Черкаської міської ради.

У відповідь на запит Черкаська міська рада листом від 02 квітня 2019 року №6982-01-4 надано завірені в установленому порядку копії рішень від 06 лютого 2018 року №2-2890 «Про утворення виконавчого комітету Черкаської міської ради» та від 12 червня 2018 року №2-3393 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 06 лютого 2018 року №2-2890».

09 квітня 2019 року відповідачем до Черкаської обласної виборчої комісії підготовлено лист №01.1-18/447, яким, з метою виконання вимоги депутата обласної ради Гайовича В.Ю. від 15 березня 2019 року №20190315-01 щодо повідомлення обласної виборчої комісії про дострокове припинення на підставі частини 4 статті 12, частини 7 статті 51, частини 1 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень депутата обласної ради ОСОБА_1., надіслано отримані 02 квітня 2019 року від Черкаської міської ради копії рішень Черкаської міської ради від 06 лютого 2018 року №2-2890 «Про утворення виконавчого комітету Черкаської міської ради» та від 12 червня 2018 року №2-3393 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 06 лютого 2018 року №2-2890» та зазначено прохання розглянути в установлено порядку.

24 червня 2019 року листом №01.1-65/886 Черкаська обласна рада звернулась до Головного редактора газети «Черкаський край», в якому посилаючись на положення частини 4 статті 29 Регламенту Черкаської обласної ради VII скликання, затвердженого рішенням Черкаської обласної ради від 19 лютого 2016 року №3-3/VII (у редакції рішення Черкаської обласної ради від 05 березня 2019 року №29-35/VII просила надрукувати в газеті оголошення такого змісту: «Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» достроково припинено повноваження депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_1 .».

Згідно листа ТОВ «Редакція газети «Черкаський край» від 22 серпня 2019 року №130 інформація про дострокове припинення повноважень депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_1 розміщена у випуску газети «Черкаський край» №28 за 26 червня 2019 року.

Вважаючи вчинені відповідачем дії щодо припинення повноважень депутата Черкаської обласної ради протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради є Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року №93-IV з наступними змінами та доповненнями, у редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №93-IV).

Положеннями статті 4 названого Закону закріплено, що депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради врегульовано положеннями статті 5 Закону України №93-IV.

Відповідно до частини 1 названої правової норми Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку;

3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

5) обрання його депутатом іншої місцевої ради;

6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

8) його смерті.

Частиною 7 статті 5 Закону України №93-IV закріплено, що у разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до закону про місцеві вибори.

Відповідно до положень частини 1 статті 90 Закону України «Про місцеві вибори» від 14 липня 2015 року №595-VIII за наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №595-VIII), у разі якщо депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати від місцевої організації партії. Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.

Повноваження територіальної виборчої комісії регламентовано статтею 25 Закону України №595-VIII. Так, пунктом 16 частиною 2 названої статті закріплено, що виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна територіальна виборча комісія реєструє депутатів, обраних до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради, повідомляє відповідну раду та населення про зареєстрованих депутатів відповідної ради та основні відомості про них.

Відповідно до частини 15 статті 27 Закону України №595-VIII рішення виборчої комісії з розглянутого питання повинно містити: 1) найменування комісії; 2) найменування рішення, час, дату та місце його прийняття і порядковий номер; 3) мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії; 4) посилання на положення нормативно-правових актів або рішення (положення рішень) Центральної виборчої комісії чи територіальної виборчої комісії, або судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті рішення; 5) резолютивну частину. Рішення виборчої комісії підписується головуючим на засіданні. Зміст та номер рішення повинні бути відображені у протоколі відповідного засідання комісії.

В свою чергу, частиною 21 названої правової норми передбачено, що ведення діловодства виборчих комісій здійснюється в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

На виконання наведеної правової норми постановою Центральної виборчої комісії від 05 вересня 2015 року №228 затверджено Порядок організації роботи та ведення діловодства у виборчих комісіях з місцевих виборів (далі - Порядок)

Згідно пункту 9.6 Порядку, рішення виборчої комісії з питання порядку денного ухвалюється у формі постанови, яка оформлюється відповідно до пункту 9.7 та розділу 10 цього Порядку.

Так, пунктом 9.7 Порядку встановлено, що постанова виборчої комісії повинна містити: найменування комісії; найменування рішення (постанова); час, дату та місце прийняття; порядковий номер; мотивувальну частину; нормативно-правове обґрунтування; резолютивну частину.

Найменування постанови виборчої комісії повинно бути лаконічним та відображати її основний зміст. Якщо в постанові йдеться про кілька питань, найменування може бути узагальненим. Мотивувальна частина постанови повинна містити посилання на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні виборчої комісії, встановлені факти та підстави для ухвалення рішення. Нормативно-правовим обґрунтуванням постанови є посилання на положення нормативно-правових актів або рішення (положення рішень) Центральної виборчої комісії чи територіальної виборчої комісії або судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті постанови. Резолютивна частина повинна містити відповідне рішення виборчої комісії, викладене у формі висновку, із зазначенням завдань і заходів, спрямованих на реалізацію повноважень комісії з питання, що розглядається. Резолютивна частина може містити вказівки на необхідність доведення змісту постанови до суб`єктів, на яких поширюється її дія, виконавців, осіб, на яких покладається контроль за виконанням документа, а також строки його виконання та додатки. Резолютивна частина постанови складається з пронумерованих пунктів та підпунктів.

За результатами аналізу наведених положень законів, суд приходить до висновку, що депутат місцевої ради виконує свої повноваження до: 1) дня відкриття першої сесії цієї ради нового скликання; 2) дня прийняття територіальною виборчою комісією рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії.

Станом на день розгляду справи судом будь-якого з названих рішень не прийнято.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено вище частиною 1 статті 5 Закону України №93-VI закріплено, що повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради.

Як зазначено у пункті 17 Роз`яснення щодо порядку реєстрації обраних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост сіл, селищ, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 02 жовтня 2015 року №381, у разі якщо депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати від місцевої організації партії. Вказане рішення приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у тридцятиденний строк з дня надходження документів, що підтверджують факт дострокового припинення повноважень депутата ради. Такі документи повинні бути засвідчені в установленому порядку органом, який видав відповідний документ, або нотаріально.

Будь-яких обмежень щодо визначення кола суб`єктів, які мають право або зобов`язані подати до територіальної виборчої комісії документи, що підтверджують факт дострокового припинення повноважень депутата ради на законодавчому рівні не закріплено.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що відповідач мав право подати до Черкаської обласної виборчої комісії належним чином засвідчені копії рішень Черкаської міської ради.

Доказів на вчинення відповідачем будь-яких інших дій щодо припинення повноважень депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_1 суду не надано та під час розгляду справи судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій Черкаської обласної ради щодо припинення повноважень депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_1 .

Тим часом, враховуючи визнання відповідачем під час розгляду справи факту направлення до газети «Черкаський край» листа від 24 червня 2019 року №01.1-65/886, за результатами отримання якого в газеті «Черкаський край» №28 за 26 червня 2019 року було розміщено інформацію про дострокове припинення повноважень депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_1 , за відсутності рішення територіальної виборчої комісії про визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії, суд приходить до висновку, що відповідачем вчиняються дії, що перешкоджають ОСОБА_1 у здійсненні повноважень депутата Черкаської обласної ради.

Викладене, на переконання суду, є підставою для постановлення рішення про задоволення відповідної позовної вимоги щодо зобов`язання Черкаської обласної ради утриматись від вчинення дій, що перешкоджають ОСОБА_1 у здійсненні повноважень депутата Черкаської обласної ради.

Інші доводи сторін, наведені висновки суду не спростовують.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів`встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 768,40 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 23.08.2019р. № 0.0.1446092963.1 наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 384,20 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Черкаську обласну раду (бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ - 24411541) утриматися від вчинення дій, що перешкоджають ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у здійсненні повноважень депутата Черкаської обласної ради.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської обласної ради (бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ - 24411541) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко

Повний текст рішення складено 28.11.2019р.