Рішення № 85997348, 20.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 листопада 2019 р. № 520/9694/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ділбаряна А.А.,

за участю представників: позивача – Петракова В.А., Редозубової Р.О., відповідача – Міронова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №2678898-5706-2031 на суму 18 704,17 грн; №2678900-5706-2031 на суму 8886,72 грн; №2678902-5706-2031, на суму 19541,13 грн; №2678904-5706-2031, на суму 8504,06 грн від 23.04.2019, на загальну суму 55636,08 грн.

Ухвалою суд від 23.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2019 закрито підготовче провадження у цій справі та розпочато розгляд справи по суті в той саме день.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №2678898-5706-2031 на суму 18704,17 грн; №2678900-5706-2031 на суму 8886,72 грн; №2678902-5706-2031, на суму 19541,13 грн; №2678904-5706-2031, на суму 8504,06 грн від 23.04.2019, на загальну суму 55636,08 грн, якими визначені суми податкового зобов`язання з земельного податку. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними внаслідок недотримання передбаченого законом порядку визначення об`єкту оподаткування і, як наслідок, неправильного розрахунку суми земельного податку.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Представники позивача, ОСОБА_1 - Петраков В.А., Редозубова Р.О. – в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області Міронов А.А. – в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.

Позивачу на праві приватної власності належать нежитлові приміщення, розташовані у багатоповерхових житлових будинках за адресами:

- АДРЕСА_2 літ А-5,

- АДРЕСА_3 Харків АДРЕСА_4 , кафе;

- м. Харків вул АДРЕСА_5 8 АДРЕСА_6 10;

- м. Харків вул АДРЕСА_7 , 6.

Сторонами не оспорюється право власності позивача на зазначені приміщення та їх площа.

Головне управління ДФС у Харківській області, вважаючи, що позивач має сплачувати земельний податок з фізичних осіб за земельні ділянки, розташовані під нежитловими приміщеннями позивача, склало та надіслало на адресу позивача податкові повідомлення-рішення:

- №2678904-5706-2031 від 23.04.2019 на суму 8504,06 грн,

- №2678900-5706-2031 від 23.04.2019 на суму 8886,72 грн,

- №2678902-5706-2031 від 23.04.2019 на суму 19541,13 грн,

- №2678898-5706-2031 від 23.04.2019 на суму 18704,17 грн, відповідно.

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючись оцінку правомірності винесення спірних податкових повідомлень рішень, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками земельного податку є (а) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та (б) землекористувачі. Об`єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями статті 270 ПК України є (а) земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та (б) земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК України).

Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗК України).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 ЗК України). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 (далі - Закон N 417).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону N 417 співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина 2 статті 12 Закон N 417).

Відповідно до пункту 287.8 статті 287 ПК України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З огляду на вказане, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПК України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.

Що стосується особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то, виходячи із викладеного вище, права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб`єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не є платником земельного податку відносно наявних у нього на праві власності об`єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_2 -5; АДРЕСА_4 , кафе; АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_7 , в розумінні статті 269 ПК України. Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем при нарахуванні податкових зобов`язань не були використані дані державного земельного кадастру всупереч вимогам пункт 286.1 статті 286 ПК України.

Таким чином, порядок проведення розрахунку податкових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб не впливає на загальний висновок суду про протиправність визначення позивачу податкових зобов`язань з земельного податку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень Головного управління ДФС у Харківській області №2678898-5706-2031 від 23.04.2019; №2678900-5706-2031 від 23.04.2019; №2678902-5706-2031 від 23.04.2019; №2678904-5706-2031 від 23.04.2019 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області: - №2678898-5706-2031 від 23.04.2019; - №2678900-5706-2031 від 23.04.2019; - №2678902-5706-2031 від 23.04.2019; №2678904-5706-2031 від 23.04.2019.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 листопада 2019 року.

Суддя Білова О.В.