Ухвала суду № 85997293, 29.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

"29" листопада 2019 р. № 520/12864/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Васильєва ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування всіх дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати всі дії відповідача в межах та за межами виконавчого провадження №58191709 як такі, що проведені з порушенням законодавства і його прав як сторони виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 29.11.2019 року клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - задоволено; звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору по адміністративній справі № 520/12864/19.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд застосувати наступні заходи забезпечення позову: зупинити стягнення у незаконному виконавчому провадженні №58191709, яке відбувається у безспірному порядку на підставі виконавчого документу, законність якого ОСОБА_2 заперечує; скасувати незаконний арешт коштів на картковому банківському рахунку ОСОБА_2 в АТ «Універсалбанк» (карта Моnоbаnk №5375 4141 0561 1015), який позбавляє ОСОБА_2 можливості годувати себе.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що відповідачем було завершено відкрите 25.01.2019 року виконавче провадження №58191709 щодо стягнення з нього коштів на підставі виконавчого документу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., але про вказані дії позивачу відомо не було з огляду на неотримання жодного документу з цього приводу. Так, позивачем вказано, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є очевидні ознаки протиправності дій суб`єкта владних повноважень, та грубе порушення його прав, свобод та інтересів з огляду на вчинення державним виконавцем усіх дій таємно задля приховання стягнення за завідомо незаконним нотаріальним виконавчим документом, що свідчить про перевищення службових повноважень, грубе втручання у майнові права позивача та фактичне позбавлення його коштів. Вказані дії відповідача, на думку позивача, є протизаконними та досі тривають. На підтвердження власних доводів стосовно факту арешту позивачем до заяви долучено скріншоти з мобільного додатку.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що з матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду слугували обставини блокування 26.11.2019 року банківської карти позивача у АТ "Універсалбанк" (Monobank №5375 4141 0561 1015).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з повідомлення працівника банківської установи позивачу стало відомо, що причиною блокування є накладення арешту на кошти на його картковому рахунку в межах виконавчого провадження відповідача №58191709, яке здійснювалось державним виконавцем Мироновою М.В. Водночас, як стало відомо позивачу з автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства Юстиції України вказане виконавче провадження було відкрито 25.01.2019 та на даний час має стан «Завершено», стягувачем зазначено ПАО КБ «Приватбанк», з яким позивач не має цивільних правовідносин. Також з державного реєстру боржників позивачу стало відомо, що виконавче провадження стосується стягнення з нього коштів на підставі виконавчого документу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. Так, позивачем вказано, що він не був обізнаний про обставини відкриття та здійснення зазначеного виконавчого провадження, а здійснення останнього на підставі виконавчого документу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 є очевидно протиправним, оскільки приватний нотаріус діяв за межами свого нотаріального округу з огляду на проживання позивача у місті Харкові.

Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов`язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову вбачається наведення заявником обґрунтувань щодо необхідності застосування таких заходів тим, що здійснення виконавчого провадження є очевидно протиправним з огляду на протиправність, на думку позивача, виконавчого документу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та дій суб`єкта владних повноважень щодо таємного здійснення виконавчого провадження з метою приховання стягнення за завідомо незаконним нотаріальним виконавчим документом.

Суд зазначає, що забезпечення позову в даному випадку шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №58191709, яке відбувається у безспірному порядку на підставі виконавчого документу та скасування арешту коштів на картковому банківському рахунку ОСОБА_2 в АТ «Універсалбанк» (карта Моnоbаnk №5375 4141 0561 1015), фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, а застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 150 КАС України, що є неприпустимим.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06 березня 2008 року № 2 (пункт 17).

Отже, виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та можливість істотного ускладнення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Васильєва ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування всіх дій - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.