Рішення № 85997226, 25.11.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2429/19

25 листопада 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського обласного центру зайнятості (надалі, відповідач. Тернопільський ОЦЗ), в якому просив визнати дії Тернопільського обласного центру зайнятості про призначення ОСОБА_1 допомоги по безробіттю без врахування страхового стажу у мінімальному розмірі протиправними, зобов`язати Тернопільський обласний центр зайнятості провести перерахунок допомоги по безробіттю із зарахуванням страхового стажу в період перебування на військовій службі у Військовій частині А1008 (ВО259) у м.Володимир - Волинський з 28.03.2018 по 29.09.2018, із врахуванням проведених виплат та відповідно до страхового стажу провести виплати.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає дії відповідача щодо визначення страхового стажу та призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі протиправними. Позивач зазначив, що при звернення позивача до відповідача з приводу перерахунку допомоги по безробіттю з врахуванням страхового стажу, 19.04.2019 залишено без задоволення у листі №01/1320, що стало підставою звернення до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений судом, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Для призначення допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу необхідно мати застрахованій особі, визнаній в установленому порядку безробітною, страховий стаж протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної не менше, ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, зазначив, що допомога по безробіттю позивачу нарахована і виплачена відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду, а тому у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про виклик в судове засідання.

Відповідно до положень ч. ст.ст.261, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Судом встановлено, що 03.04.2019 позивач звернувся до Тернопільського обласного центру зайнятості із заявою, в якій просив виплатити йому допомогу по безробіттю.

Однак, відповідач, листом від 19.04.2019 №01/1320 повідомив позивача про те, що його страховий стаж протягом 12 місяців, що передували реєстрації як безробітного, становить 5 місяців. Позивачу призначено допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу строком 360 календарних днів в мінімальному розмірі.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач з вернувся даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення», особа працездатного віку до призначення пенсії, (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, може набути статусу безробітного.

Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розроблено Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі Закон № 1533-ІІІ).

Згідно приписів статті 21 Закону № 1533-ІІІ, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю, визначені статтею 22 Закону № 1533-ІІІ.

Так, право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких, протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості, як безробітна. Поважними причинами, є: - навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання; - строкова військова служба; - здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; - періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску; - інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів.

Згідно частини першої статті 23 Закону № 1533-ІІІ, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Частиною третьою ст. 23 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

З матеріалів справи слідує, що 20.02.2019 позивач змінив прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданого Зборівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Позивачу 08.10.2018 надано статус безробітного на підставі частини першої ст.43 Закону України "Про зайнятість населення".

Загальний страховий стаж позивача станом на 08.10.2018 становив 13 років 5 місяців, що підтверджується відомостями з персональної картки позивача № НОМЕР_2 .

У відповідності до наказу Тернопільського обласного центру зайнятості від 16.10.2018 №НТ181016, позивачу без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 ст.22, частини третьої ст.23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначено допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів з 15.10.2018 по 09.10.2019.

У період з 27.03.2018 по 27.09.2018 позивач перебував на службі у військовій частині А1008 (ВО259) у м.Володимир- Волинський, що підтверджується інформацією з Акту №31 від 26.11.2018, Володимир-Волинської міськрайонної філії Волинського обласного центру зайнятості, довідкою Військової частини А1008 від 26.11.2018, довідками Військової частини А1008 від 26.11.2018 №1322 та від 01.03.2019 №413 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно - правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Зі змісту зазначених довідок також вбачається, що позивач проходив службу, що включається (прирівнюється) до страхового стажу, внески з нарахованих сум грошового забезпечення до фондів соціального та єдиний соціальний внесок у вказаний період були утримані та перераховані повному обсязі, заборгованість по сплаті внесків відсутня.

Також, у відповідності до Наказу Міністерства оборони України від 09.02.2017 №88, грошове забезпечення військовослужбовцям нараховується та виплачується в поточному місяці за минулий до 20 числа щомісяця, у разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом трьох днів після їх надходження.

Однак, як вбачається з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу за 2018 вказано страховий стаж за березень - 0 днів, за квітень - 7 днів. В той же час, у відповідності до довідок Військової частини А1008 від 01.03.2019 №413 та від 22.01.2019 №61 зазначено перебування позивача на військовій службі у березні 2018 - 4 дні, в квітні 2018 - 30 днів.

Відповідачем у листі від 19.04.2019 №01/1320 зазначено, що страховий стаж позивача протягом 12 місяців, що передували його реєстрації як безробітного, становить 5 місяців, а тому призначено грошову допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу строком 360 календарних днів у мінімальному розмірі, що, на думку суду, є помилковим та не відповідає обставинам справи.

Разом з тим, суд вважає, що страховий стаж позивача за 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить понад шість місяців, а загальний страховий стаж позивача становить понад 13 років, суд вважає, що розмір допомоги позивача має становити 70 відсотків від середньої заробітної плати.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовні ший спосіб.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, у спірному випадку відповідач діяв не у спосіб та всупереч вимогами чинного законодавства України.

Згідно частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір не підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Тернопільського обласного центру зайнятості щодо призначення ОСОБА_1 допомоги по безробіттю без врахування страхового стажу в мінімальному розмірі.

3.Зобов`язати Тернопільський обласний центр зайнятості (м.Тернопіль, вул.Текстильна, 1б, код ЄДРПОУ 05392691) провести ОСОБА_1 (Тернопільська область, Зборівський район, с.Млинівці, ід.№ НОМЕР_3 ) перерахунок допомоги по безробіттю із зарахуванням періоду перебування на службі у Військовій частині А1008 (ВО 259) у м.Володимир - Волинський із 28 березня 2018 року по 29 вересня 2018 року до страхового стажу та здійснити її виплату із врахуванням проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2019 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.