Рішення № 85997039, 29.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6381/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,

представника позивача - Маркочева Н.В. (на підставі ордеру),

представника відповідача - Рамжев О.Д. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо продовження дії довідки про звернення за захистом в Україні та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо продовження дії довідки про звернення за захистом в Україні, наданої ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області продовжити дію довідки про звернення за захистом в Україні, наданої ОСОБА_1

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

У 2015 році позивач звернувся до Управління у справах біженців ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про надання захисту в Україні. Рішенням Державної міграційної служби України №152-16 від 12.03.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Не погодившись з даним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 року по справі №815/1808/16 позивачу відмовлено в задоволені адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року апеляційну скаргу позивача частково задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду суд 7 липня 2016 року скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та зобов`язання прийняти рішення - задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Державної міграційної служби України №152-16 від 12.03.2016 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Зобов`язано Державну міграційну службу України повторно розглянути питання про прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

22.08.2017 року позивач повторно отримав повідомлення №242 від 07.08.2017 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 по справі №815/4398/17 задоволено адміністративний позов громадянина Сирії ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України. Визнано протиправним та скасовано рішення ДМС №324-17 від 21.08.2017 про відмову в визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Зобов`язано ДМС України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ДМС України подано апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року апеляційну скаргу ДМС України частково задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року - змінено. Абзац третій резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Зобов`язати Державну міграційну службу України вирішити питання щодо визнання ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту». В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року по справі №815/4398/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року.

На виконання Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі №815/4398/17, ДМС України було проведено повторну процедуру розгляду заяви та прийнято рішення №27-19 від 08.02.2019 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі №420/1401/19 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом.

02.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - Державною міграційною службою України на виконання рішення суду по справі №815/4398/17.

Листом №815/4398/17/ 10291/19 від 03.04.2019 року заявника повідомлено, що станом на 03.04.2019 року справа №815/4398/17 до Одеського окружного адміністративного суду з Верховного Суду не поверталася, у зв`язку з чим, до моменту повернення адміністративної справи за №815/4398/17 до Одеського окружного адміністративного суду, відсутня можливість щодо здійснення будь-яких процесуальних дій за вказаною заявою.

Позивачу була видана Довідка про звернення за захистом в Україні №009404 (далі - Довідка). У зв`язку із закінченням терміну дії вказаної Довідки, позивач звернувся до ДМС України для продовження строку її дії. Однак, йому було відмовлено.

10.06.2019 року Позивач звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою про роз`яснення причин відмови в продовженні терміну Довідки.

24.06.2019 року ГУ ДМС України в Одеській області надало відповідь на звернення Позивача щодо причин відмови у продовженні терміну дії довідки про звернення за захистом в Україні з посиланням на п.п. «б» п. 6.9 Розділу VI Правил, затверджених наказом МВС від 07.09.2011 року №649.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач 02.07.2019 року звернувся до ДМС України з заявою щодо роз`яснень причин неправомірної відмови ГУ ДМС України в Одеській області.

У відповідь на вказане звернення, ДМС України направлено позивачу Лист №А-7203-19/8/2860-19 від 14.08.2019 року у якому зазначається, що після спливу строку дії довідки про звернення за захистом в Україні, строк її дії продовжується у разі оскарження рішень ДМС та її територіальних органів.

У відповідь на Лист №А-7203-19/8/2860-19 від 14.08.2019 року, позивачем 12.09.2019 року направлено заяву в якій Позивач звертав увагу на те, що ДМС України оскаржила постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року до Верховного суду, а отже - розгляд даної справи не завершено.

Вважаючи відмову ДМС України у продовженні строку дії довідки про звернення за захистом в Україні необґрунтованою, неправомірною та такою, що порушує ч. 4 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та ч. 2 п. 2.5 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (наказ МВС України від 07.09.2011 № 649), позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо продовження дії довідки про звернення за захистом в Україні та зобов`язати вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 27 листопада 2019 року.

У судовому засіданні 27 листопада 2019 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив з додатками (вхід. №43425/19 від 19.11.2019 року) та заяву відповідача на виконання ухвали суду від 30.10.2019 року з особовою справою позивача (вхід. №44482/19 від 26.11.2019 року).

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області ознайомившись зі змістом адміністративного позову вважає його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням ДМС України №27-19 від 08.02.2019 року, позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до п.п. «б» п. 6.9 Розділу VI Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом МВС від 07.09.2011 №649, у разі оскарження особою зазначеного рішення продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні, про що зазначається у журналі реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні. Підставою для продовження строку дії зазначеної довідки є копія позовної заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копії ухвали суду про відкриття провадження у справі чи належним чином оформленої судової повістки. Подальше тримісячне продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні здійснюється після отримання письмової інформації від юридичної служби територіального органу ДМС або юридичної служби ДМС про стан розгляду справи в суді. Подані документи долучаються до особової справи.

У відповідності до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі №420/1401/19 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі до ДМС України про оскарження рішення №27-19 від 08.02.2019 року про відмову у визнанні біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту.

Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що у ГУ ДМС України в Одеській області відсутні правові підстави для продовження строку ОСОБА_1 дії довідки про звернення за захистом в Україні, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 року по справі №815/1808/16 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДМСУ про визнання неправомірним та скасування рішення від 12.03.2016 року №152-16 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.04.2018 року, рішення першої інстанціїї від 07.07.2016 року скасовано. Прийнята нова постанова про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , а саме визнано протиправним та скасоване рішення ДМСУ від 12.03.2016 року №152-16 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов`язано ДМСУ повторно розглянути питання про прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

На виконання зазначених судових рішень ДМС України було проведено повторну процедуру розгляду заяви та прийнято рішення від 21.07.2017 року №324-17 «Про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року по справі №815/4398/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до ДМС України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення - задоволено. Визнано неправомірним та скасувано рішення ДМСУ від 21.07.2017 року №324-17, яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Зобов`язано ДМСУ прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту.

Згідно зі змісту постанови суду від 04.12.2017 року по справі №815/4398/17 судом встановлено, що рішення ДМСУ від 21.08.2017 року №324-17 прийнято на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року, яким зобов`язано ГУ ДМСУ в Одеській області повторно розглянути заяву громадянина Іраку ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з урахуванням обставин, що стали підставою для скасування судом рішення ДМСУ від 12.03.2016 року №152-16.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі №815/4398/17 постанову суду першої інстанції змінено, абзац третій резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Зобов`язати Державну міграційну службу України вирішити питання щодо визнання ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту».

Не погодившись із вказаним рішенням, ДМСУ звернулась із касаційною скаргою до Верховного суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2018 року по справі №815/4398/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року.

На виконання Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі №815/4398/17, ДМСУ проведено повторну процедуру розгляду заяви та прийнято рішення №27-19 від 08.02.2019 року про відмову у визнанні позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі №420/1401/19 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі. В обґрунтування прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що прийняття ДМСУ оскаржуваного рішення №26-19 від 08.02.2019 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, є фактично рішенням прийнятим на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року по справі №815/4398/17 з урахуванням змін внесених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі №815/4398/17, а тому звернення до суду новим позовом по даній справі щодо визнання неправомірним та скасування рішення ДМСУ від 08.02.2019 року №26-19 є неналежним захистом позивачем своїх прав. Фактично не виконано рішення суду, яке набрало законної сили.

02.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - Державною міграційною службою України на виконання рішення суду по справі №815/4398/17.

Листом №815/4398/17/ 10291/19 від 03.04.2019 року заявника повідомлено, що станом на 03.04.2019 року справа №815/4398/17 до Одеського окружного адміністративного суду з Верховного Суду не поверталася, у зв`язку з чим, до моменту повернення адміністративної справи за №815/4398/17 до Одеського окружного адміністративного суду, відсутня можливість щодо здійснення будь-яких процесуальних дій за вказаною заявою (а.с.8).

Позивачу 01.10.2018 року була видана Довідка про звернення за захистом в Україні №009404 (далі - Довідка) із зазначенням строку дії до 01.04.2019 року. У зв`язку із закінченням терміну дії вказаної Довідки, 10.06.2019 року позивач звернувся до ДМСУ для продовження строку її дії. Однак, йому було відмовлено.

10.06.2019 року Позивач звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою про роз`яснення причин відмови в продовженні терміну Довідки (а.с.30).

20.06.2019 року ГУ ДМС України в Одеській області надало відповідь на звернення Позивача щодо причин відмови у продовженні терміну дії довідки про звернення за захистом в Україні з посиланням на п.п. «б» п. 6.9 Розділу VI Правил, затверджених наказом МВС від 07.09.2011 року №649 та зазначило, що відповідно до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі №420/1401/19 позивачу відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі до ДМСУ про оскарження рішення №27-19 від 08.02.2019 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Отже, підстави для продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні - відсутні (а.с.9).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач 02.07.2019 року звернувся до ДМСУ з заявою щодо роз`яснень причин неправомірної відмови ГУ ДМС України в Одеській області у продовженні строку дії Довідки.

У відповідь на вказане звернення, ДМСУ направлено позивачу Лист №А-7203-19/8/2860-19 від 14.08.2019 року у якому зазначено, що продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні здійснюється відповідно до вимог Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом МВС України №649 від 07.09.2011 року. Відповідно до підпункту «б» пункту 6.9 розділу VI вказаних Правил у разі оскарження особою зазначеного рішення уповноважена посадова особа територіального органу ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні, про що зазначається у журналі реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні.

Підставою для продовження строку дії зазначеної довідки є копія позовної заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копії ухвали суду про відкриття провадження у справі чи належним чином оформленої судової повістки. Подальше тримісячне продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні здійснюється після отримання письмової інформації від юридичної служби територіального органу ДМС або юридичної служби ДМС про стан розгляду справи в суді. Подані документи долучаються до особової справи.

Відповідно до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі №420/1401/19 позивачу відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі до ДМСУ про оскарження рішення №27-19 від 08.02.2019 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Отже, підстави для продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні - відсутні (а.с. 10-11).

У відповідь на Лист №А-7203-19/8/2860-19 від 14.08.2019 року, позивачем 12.09.2019 року направлено заяву в якій Позивач звертав увагу на те, що ДМС України оскаржила постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року до Верховного суду, а отже - розгляд даної справи не завершено.

Листом ДМСУ №А-10874-19/8/3494-19 від 07.10.2019 року позивача повідомлено, про відсутність правових підстав для продовження строку дії Довідки про звернення за захистом в Україні та необхідність звернення до ГУДМС в Одеській області для повернення Довідки (а.с.13-14).

Джерела права та висновки суду

Правове регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців в Україні здійснюється Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08 липня 2011 року №3671-VI (далі - Закон №3671-VI).

Ч. 1 ст. 8 Закону №3671-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №3671-VI довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Згідно з ч. 13 ст. 10 Закону №3671-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, прийняв рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа цього центрального органу виконавчої влади протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, стосовно якої прийнято зазначене рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз`ясненням порядку оскарження такого рішення. Довідка про звернення за захистом в Україні продовжується, якщо особа оскаржує таке рішення.

Системний аналіз наведених положень Закону №3671-VI та врахуванням зазначеного вище визначення поняття «довідка про звернення за захистом в Україні», дозволяє суду зробити висновок, що в разі оскарження рішення уповноваженого органу про визнання особи біженцем термін дії довідки про звернення за захистом в Україні продовжується на строк до остаточного визначення статусу такої особи.

Процедура розгляду в Україні заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату, позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту визначена Правилами розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затвердженими наказом МВС України №649 від 07.09.2011 року (надалі - Правила №649).

Пунктом 2.5 Правил №649 передбачено, що у разі використання заявником права на оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС видає такому заявникові під підпис довідку про звернення за захистом в Україні, про що заносить відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні (додаток 4).

Довідка видається строком на три місяці з подальшим тримісячним продовженням строку її дії на весь час розгляду скарги. Підставою для продовження строку дії зазначеної довідки є копія скарги на рішення територіального органу ДМС з підтверджуючими документами її відправлення або у випадку оскарження в судовому порядку копія позовної заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копія ухвали суду про відкриття провадження у справі чи належним чином оформленої судової повістки. У випадку оскарження рішення в судовому порядку подальше тримісячне продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні здійснюється після отримання письмової інформації про стан розгляду справи в суді від юридичної служби територіального органу ДМС.

Подані документи долучаються до особової справи заявника.

Відповідно до підпункту «б» пункту 6.9 розділу VI Правил №649 у разі оскарження особою зазначеного рішення уповноважена посадова особа територіального органу ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні, про що зазначається у журналі реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні.

Предметом оскарження в цій справі є бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо продовження дії довідки про звернення за захистом в Україні позивачу.

Суд зазначає, що поняття бездіяльності неодноразово розтлумачено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 року по справі № 807/583/14, від 15.03.2019 року по справі № 805/1953/18-а та від 23.05.2018 року по справі № 802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо продовження дії довідки про звернення за захистом в Україні ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Листами ГУ ДМС України в Одеській області від 20.06.2019 року, ДМСУ №А-7203-19/8/2860-19 від 14.08.2019 року, ДМСУ №А-10874-19/8/3494-19 від 07.10.2019 року надано відповіді на звернення позивача щодо продовження терміну дії Довідки з роз`ясненням відповідних причин.

Отже, фактично має місце відмова відповідача у формі вчинення конкретно визначеної дії, а саме розгляду заяви позивача та прийняття рішення про відмову, оформленого листом.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

З урахуванням наведеного, ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області продовжити дію довідки №009404 від 01.04.2019 року про звернення за захистом в Україні, наданої ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

А тому, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку про визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у продовженні дії довідки про звернення за захистом в Україні ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність правових підстав для продовження строку дії Довідки про звернення за захистом в Україні №009405 виданої ОСОБА_1 зважаючи на таке.

ГУДМС України в Одеській області у Листі від 20.06.2019 року обґрунтовуючи відмову у продовженні строку дії Довідки робить посилання виключно на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі №420/1401/19, якою ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі до ДМСУ про оскарження рішення №27-19 від 08.02.2019 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Аналогічна підстава відмови викладена ДМСУ в Листах №А-7203-19/8/2860-19 від 14.08.2019 року та №А-10874-19/8/3494-19 від 07.10.2019 року.

В той же час, судом встановлено, факт звернення ДМСУ з касаційною скаргою по справі №815/4398/17 до Верховного суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2018 року по справі №815/4398/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року, якими зобов`язано ДМСУ вирішити питання щодо визнання ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту.

Відносно вказаного факту представники сторін не заперечували.

Окрім того, 02.04.2019 року позивач, з урахуванням причин відмови викладених в ухвалі про відмову у відкритті провадження по адміністративній справі №420/1401/19 від 12.03.2019 року, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - Державною міграційною службою України на виконання рішення суду по справі №815/4398/17. Втім, у зв`язку із знаходженням матеріалів вказаної справи у Верховному суді, жодне процесуальне рішення по заяві ОСОБА_1 від 02.04.2019 року не прийнято.

Вказані факти свідчать, що статус позивача остаточно не визначений та, на час розгляду адміністративної справи №420/6381/19, продовжується процедура судового оскарження прийнятих рішень як позивачем, так і відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у продовженні дії довідки про звернення за захистом в Україні, наданої ОСОБА_1 .

Суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст.3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року, справа «Руїс Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) суд наголошує, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Суд зазначає, що інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачами у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а та в ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі №805/516/18-а.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 242, 246, 250, 255, 257, 258, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо продовження дії довідки про звернення за захистом в Україні та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не продовження дії довідки про звернення за захистом в Україні №009404 від 01.04.2019 року, наданої ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області продовжити дію довідки №009404 від 01.04.2019 року про звернення за захистом в Україні, наданої ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області у строк до 27 грудня 2019 року подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі №420/6381/19.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 29 листопада 2019 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.