Рішення № 85997017, 29.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1894/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірною відмови в перерахунку і підвищенні пенсії та зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведені перерахунку, підвищенні та виплаті пенсії з 1 січня 2019 року з розрахунку основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок, підвищення та виплату пенсії з 1 січня 2019 року з розрахунку основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

ОСОБА_1 (далі - позивач) був звільнений з військової служби в запас та з 20.09.1994 року отримував пенсію за вислугу років в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення.

30 березня 2018 року ГУПФУ в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було проведено позивачу перерахунок пенсії та здійснено виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року, з якого вбачається, що розмір пенсії був зменшений з 90 відсотків до 70 відсотків грошового забезпечення.

У квітні 2018 року позивача було переведено на пенсію по інвалідності, його пенсія збільшилась, однак, позивачу стало відомо, що розмір його пенсії становить не 90% (як позивач отримував до перерахунку), а 80% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, що підтверджується перерахунком пенсії по інвалідності від 04 травня 2018 року.

Враховуючи те, що позивач мав право на пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області 24.01.2019 року із заявою про виплату йому пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років, а саме: у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Проте, відповідач листом від 21.02.2019 року №255/К-11 відмовив позивачу у виплаті йому пенсії у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення.

Позивач вважає, що ГУПФУ в Одеській області протиправно зменшило основний розмір пенсії позивача та такі дії не відповідають нормам Конституції України та чинного пенсійного законодавства.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із виявленими недоліками та надано 5-ти денний строк для їх усунення з дня отримання ухвали.

На виконання ухвали суду від 02 квітня 2019 року про залишення позовної заяви без руху позивачем 12 квітня 2019 року, після усунення недоліків, подано до суду лист з додатками ( вхід. №13327/19).

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 06 травня 2019 року.

26 квітня 2019 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вхід. №ЕП/3204/19) та належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (вхід. №15586/19).

26 квітня 2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі та здійснення розгляду вказаного клопотання без участі Головного управління (вхід. №ЕП/3205/19).

03 травня 2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (вхід. № 15778/19).

У судове засідання призначене на 06 травня 2019 року сторони не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив розглянути клопотання про зупинення провадження по справі в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 06 травня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача та зупинено провадження по справі №420/1894/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірною відмову в перерахунку і підвищення пенсії та зобов`язання вчинити певні дії зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.

16 жовтня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято рішення у зразковій справі №240/5401/18.

У судове засідання призначене на 28 листопада 2019 року сторони не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (вхід. №ЕП/9141/19 від 25.11.2019 року). Від представника ГУПФУ в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника (вхід. №ЕП/9290/19 від 28.11.2019 року).

28 листопада 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Головне управління Пенсійного фонду України не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_1 , з урахуванням вислуги років, що на момент звільнення з військової служби у запас складала 35 років, 20.09.1994 року призначена пенсія у розмірі 90% грошового забезпечення, як це передбачено ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

05.12.2017 року рішенням Медико-соціальної експертної комісії позивачу присвоєно 2 групу інвалідності, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служб та деяких інших осіб» давало право на встановлення пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення.

Відповідач вказує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року (далі - Постанова №103) 30 березня 2018 року було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70%.

19.04.2018 року позивачем було подано заяву про перехід з одного виду пенсії на інший, тобто з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності. На виконання вказаної заяви позивачу призначено пенсію по інвалідності у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, як це передбачено ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а тому відсутні підстави для виплати пенсії позивачу в розмірі пенсії за вислугу років, а саме 90% сум відповідного грошового забезпечення, оскільки позивач не отримує зазначений вид пенсії.

Таким чином, відповідач наполягає на тому, що позивач отримує пенсійні виплати, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства і, на даний час, виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах України та був звільнений з військової служби у запас 19 вересня 1994 року.

Відповідно до Розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію №3453 від 31 серпня 1994 року кількість повних років вислуги на пенсію складає 35 років (а.с.48 на звороті).

З 20 вересня 1994 року позивачу призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-XII) в розмірі 90% від сум відповідного грошового забезпечення.

30 березня 2018 року, на підставі довідки №ЮО84178 від 27 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку визначеному рішенням Кабінету Міністрів України (а.с.44 на звороті), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання Постанова №103 від 21.02.2018 року, здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01 квітня 2018 року із сум грошового забезпечення:

посадовий оклад - 3440,00 грн.;

оклад за військове звання - 1020,00 грн.

процентна надбавка за вислугу років 50% - 2230,00 грн.

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років35) у розмірі 4683,00 грн.

Підсумок пенсії (з надбавками): 6978,23 грн., з урахуванням попередньої суми пенсії 4197,41 та підвищення 1390,41 (50% від2780,82) (а.с.51).

На підставі заяви позивача від 19.04.2018 року (а.с.38 на звороті) , ГУПФУ в Одеській області переведено ОСОБА_1 з 25.04.2018 року на інший вид пенсії: пенсію по інвалідності у розмірі 80% грошового забезпечення, що підтверджується Протоколом за пенсійною справою - 1501021234 від 25.04.2018 року (а.с.36).

24 січня 2019 року позивач звернувся із заявою до начальника ГУПФУ в Одеській області, в якій просив здійснити з 01.01.2019 року перерахунок пенсії у розмірі 90% сум відповідного грошового забезпечення (а.с.7-8).

Листом від 21 січня 2019 року вих. №255/К-11 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що на підставі наданої Одеським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО84178 від 27 березня 2018 року, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018, з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії виходячи з розміру 70% відповідної суми грошового забезпечення. Також повідомлено, що з 25.04.2018 позивачу призначена пенсія по інвалідності, розмір якої становить 80% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 9-10).

Не погодившись з вказаним перерахунком пенсії, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Згідно із частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні. Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-XII).

Відповідно до преамбули цього Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 1 Закону №2262-XII встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Нормами ст.63 Закону №2262-ХІІ врегульовано порядок здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, так, відповідно до ч.4 ст.63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В силу приписів статті 63 Закону України №2262-XII, пункту 4 Порядку №45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.

На виконання вказаних положень ГУПФУ в Одеській області 30 березня 2018 року здійснено перерахунок пенсії позивача.

Суд зауважує, що позивачу пенсія була призначена у вересня 1994 року, її розмір складав 90% від грошового забезпечення. Відповідно до ч. 2 ст. 13 указаного Закону України №2262-XII в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, чинною на момент виникнення спірних правовідносин редакцією Закону №2262-ХІІ було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 цього Закону, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, суд зазначає, що застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі №240/5401/18.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, призначена та виплачувана до прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про проведення перерахунку пенсій (постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року) позивачу пенсія за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення не підлягає зменшенню під час проведення перерахунку його пенсії у випадку зміни видів чи розмірів грошових виплат відповідної категорії військовослужбовців, які відбулися після призначення пенсії, адже це не передбачено законом.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що на виконання Постанови №103 від 21.02.2018 року відповідачем протиправно з 01.01.2018 року зменшено розмір пенсії позивача за вислугу років з 90 відсотків до 70 відсотків сум відповідного грошового забезпечення.

Однак, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19 квітня 2018 року позивач звернувся із заявою до ГУПФУ в Одеській області, про призначення (перерахунок пенсії), в якій просив перевести із одного виду пенсії - за вислугу років, на інший вид пенсії - по інвалідності.

Відповідно до Протоколу за пенсійною справою №1501021234 від 25 квітня 2018 року, позивачу перераховано пенсію з 25 квітня 2018 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад у розмірі 3440 грн.; оклад за військове звання у сумі 1020 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% у розмірі 2230 грн.; премія 0%.

Згідно із зазначеним протоколом, пенсія по інвалідності позивачу призначена у розмірі 80% грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 23 Закону України №2262-XII, в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).

Так, судом встановлено, що позивачу встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням соціального захисту Болградської РДА 07 грудня 2017 року.

Таким чином, позивач має право на пенсію по інвалідності з виплатою її в розмірі пенсії за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем протиправно з 01.01.2018 року зменшено розмір пенсії позивача за вислугу років з 90 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення, в зв`язку з чим позивач має право на пенсію виходячи із розміру 90% грошового забезпечення, а також те, що з 25.04.2018 року позивач отримував пенсію по інвалідності, виходячи із розміру 80% грошового забезпечення, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним дій та зобов`язання провести з 01.01.2019 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії (по інвалідності) з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 відсотків грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.

Суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст.3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року, справа «Руїс Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірною відмови в перерахунку і підвищення пенсії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІНП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії з 90 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення та відмови у виплаті призначеної йому пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2019 року перерахунок ОСОБА_1 (ІНП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) пенсії (за вислугу років та по інвалідності) з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 відсотків грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.