Рішення № 85996996, 29.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5562/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Сидорівського С.А.,

представника позивача: Макаренко Н.А.,

представника відповідача: Бутрик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 року № 0033555106,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 25.09.2019р. (вх. №34878/19), просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 року №0033555106 про нарахування штрафу на загальну суму 1 490 364,48 грн., виданого ГУ ДФС в Одеській області на підставі Акту № 731/15-32-51-06-05471158 «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних ПАТ «Одеська ТЕЦ» (код 05471158) від 12.02.2019 року;

- стягнути з ГУ ДФС в Одеській області суму сплаченого судового збору.

25.09.2019 року (вх. №34878/19) позивачем до канцелярії суду подано уточнення до адміністративного позову.

Ухвалою від 27.09.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

15.10.2019 року (вх. № 37554/19) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

29.10.2019 року (вх. №39924/19) позивачем до канцелярії суду подано додаткові пояснення.

29.10.2019 року (вх. №39925/19) позивачем до канцелярії суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою від 12.11.2019 року закрито підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.

25.11.2019 року (вх. №44091/19) позивачем до канцелярії суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

25.11.2019 року (вх. №44288/19) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області було проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та складено Акт №731/15-32-51-06-05471158 від 12.02.2019 року. За результатами Акту встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та прийнято податкове повідомлення-рішення №0033555106 від 19.03.2019 року. Позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, а саме Конституції України та Податкового Кодексу, оскільки в основі оскаржуваного рішення покладено факт несвоєчасного направлення податкових декларацій для реєстрації, проте пропуск строку їх подання, на думку позивача, виник через те що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в лютому-березні 2017 року не оформив та не зареєстрував податкові накладні з ПДВ, що позбавило АТ «Одеська ТЕЦ» можливості отримання податкового кредиту з ПДВ та призвело до утворення від`ємного значення на спецрахунку з ПДВ АТ «Одеська ТЕЦ». А поповнити спецрахунок з власних коштів не було можливим, оскільки на той час відбувалась ліквідаційна процедура АТ «Одеська ТЕЦ». Таким чином, неналежне встановлення обставин та причино-наслідкових зв`язків призвело до винесення протиправного рішення, тому позивач і звертається до суду із даним позовом.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що, при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зокрема, посилаючись на акт проведеної перевірки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» Одеському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) АТ «Одеська ТЕЦ», дата виписки яких припадає на січень 2017 року, лютий 2017 року, січень 2018 року, за наслідком якої складено акт від 12.02.2019 року №731/15-32-51-06-05471158, в якому зазначено, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення Акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ» граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. (т.1, а.с. 43-45)

Не погоджуючись з висновком акту перевірки, позивачем було подано до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення від 27.02.2019 року за вих. № 01/06-147. (т.1, а.с. 46-52)

Листом Головного управління ДФС в Одеській області від 11.03.2019 року за вих. № 4641/10/15-32-51-06, висновки акту перевірки від 12.02.2019 року №731/15-32-51-06-05471158 «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних» залишено без змін, а заперечення АТ «Одеська ТЕЦ» - без задоволення. (т.1, а.с. 53-56)

Надалі, враховуючи висновки акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 року за №0033555106, яким до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» застосовано:

штраф у розмірі 10% на суму 0 гривень 83 копійки, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 8грн. 33коп.;

штраф у розмірі 20% на суму один мільйон чотириста дев`яносто тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень 94 копійки, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 7451399грн. 77коп.;

штраф у розмірі 30% на суму вісімдесят три грн.. 71 коп., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 279грн. 04коп.;

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В свою чергу, пунктом 1201.1 статті 1201.1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Як вже було зазначено судом вище, в ході здійснення камеральної перевірки контролюючим органом встановлено, що Акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ» порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за звітні періоди: січень 2017 року, лютий 2017 року, січень 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом статтею 201 Податкового кодексу України, а саме:

податкової накладної № 4 від 15.02.2017 року - на 7 днів;

податкової накладної № 6 від 31.01.2017 року - на 26 днів;

податкових накладних №24, №26, №32, №41, №25, №29, №36, №39, №10, №33, №7, №15, №20, №19, №27, №40, №14, №16, №34, №11, №12, №30, №17, №31, №18, №37, №13, №23 від 31.01.2018 року та податкову накладну №4 від 23.01.2018 року - на 28 днів;

податкових накладних №1, №2 від 02.01.2018 року - на 43 дні.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем фактично не заперечується факт порушення ним строків реєстрації податкових накладних, однак зазначається, що затримка реєстрації останніх в ЄРПН була обумовлена такими причинами:

1) ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в лютому-березні 2017 року не оформив та не зареєстрував податкові накладні з ПДВ, що позбавило АТ «Одеська ТЕЦ» отримання податкового кредиту з ПДВ у лютому березні 2017 року, що призвело до утворення від`ємного значення на спецрахунку з ПДВ АТ «Одеська ТЕЦ». Позивач зазначає, що основна частина податкового кредиту з ПДВ, який отримує ПАТ «Одеська ТЕЦ» - це податковий кредит з ПДВ, який надходить від ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як основного постачальника сировини (природного газу), яка у вартості продукції, що відпускається (електричної та теплової енергії) становить від 80% до 90% вартості продукції;

2) Відсутність можливості поповнення спецрахунку з ПДВ грошовими коштами у зв`язку із визнанням ПАТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури з 13.12.2016 року.

У зв`язку з цим, як зазначає позивач, сума реєстраційного ліміту залишалась від`ємною, тому ПАТ «Одеська ТЕЦ» не мала можливості зареєструвати податкові накладні з ПДВ своєчасно.

Суд критично ставиться до вищевказаних тверджень позивача, як підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31 грудня 2015 року, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Представником позивача надано до суду копії податкових накладних, з яких встановлено, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять код ставки податку на додану вартість « 20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість. (т.1, а.с. 162-227)

Тобто, положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1ПК України передбачено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних не застосовується лише по податкової накладній, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже є беззаперечним той факт, що на позивача, покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується самим Акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ».

Зокрема, положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1ПК України передбачено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних не застосовується лише по податкової накладній, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказані випадки не підпадають під правовідносин, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції

Аналогічне зазначає Верховний Суд у постанові по справі №808/3250/17 від 07 лютого 2019 року.

При цьому, суд не погоджується з позицією позивача, що ГУ ДФС в Одеській області не мало права згідно ГК України застосовувати будь-які штрафи, виносити податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з перебуванням ОТ «Одеська ТЕЦ» у стадії банкрутства, оскільки оскаржуване ППР було винесено вже після винесення Господарським судом Одеської області ухвали від 15.01.2019 року про закриття провадження по справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ». При цьому чинне законодавство України не передбачає можливість вчинення порушень господарюючим суб`єктом під час проведення процедури банкрутства.

Беручи до уваги, що податкові накладні було зареєстровано у поза межами строків, встановлених чинним законодавством України, відповідач згідно з ПК України діяв правомірно.

Згідно приписів пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 року №0033555106 прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29; код ЄДРПОУ 05471158) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 року № 0033555106 - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2019р.

Суддя О.М. Тарасишина

.