Рішення № 85996992, 29.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5725/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Південьпідзембуд» (місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Авдєєва Чорноморського, буд. 113; код ЄДРПОУ 30127395) про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 51211,53 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Південьпідзембуд», в якій позивач просить суд:

стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Південьпідзембуд» (код ЄДРПОУ 30127395) заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на рахунок в Одеському обласному управлінні АТ «Державний ощадний банк України» м. Одеса (МФО 328845, р/р НОМЕР_1 ) в сумі 51211,53 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Ухвалою від 07.10.2019р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху.

21.10.2019 року (вх. № 38701/19) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про продовження строків для усунення недоліків.

Ухвалою від 22.10.2019 року Одеським окружним адміністративним судом продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали 01.11.2019р. (вх. № 40587/19) позивач надав до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 04.11.2019р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Приватне виробничо-комерційне підприємство «Південьпідзембуд» перебуває на обліку як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. При цьому зазначено, що у зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ПВКП «Південьпідзембуд» має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 51211,53 грн., що послугувало підставою звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

28.11.2019 року (вх. № 44736/19) представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача у порядку письмового провадження.

В судове засідання 28.11.2019 року відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на адресу Відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв`язку - "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", про що складена довідка від 12.11.2019 року. (а.с. 120)

При цьому, як вбачається з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного виробничо-комерційного підприємства «Південьпідзембуд» є: м. Одеса, вул. Авдєєва Чорноморського, буд. 113, і саме на вказану адресу направлялась судова кореспонденція. (а.с. 126-131)

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання представника Позивача та представника Відповідача, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, з урахуванням наявності клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними матеріалами у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

ПВКП «Південьпідзембуд» зареєстроване 07.09.1998р. як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Одеській області.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відшкодування підприємствами та організаціями витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з коштів, призначених на оплату праці.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

п.6.2 зазначеної Інструкції встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Згідно п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8 зазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на підставі заяв про призначення пенсії, протоколів про призначення пенсії та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданих ПВКП «Південьпідзембуд» Пенсійним фондом було призначено пенсію за віком на пільгових умовах. (а.с. 52-69, 98-115)

Позивачем на адресу ПВКП «Південьпідзембуд» неодноразово надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак, поштові відправлення повертались до Пенсійного органу з відповідним поштовим повідомленням з відмітками органу зв`язку - "за закінченням встановленого строку зберігання", "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", про що складались відповідні довідки. (а.с. 28-39,74-85)

В результаті, порушуючи вищевикладені приписи законодавства України, ПВКП «Південьпідзембуд» не відшкодувало Пенсійному фонду кошти фактично витрачені на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним пенсіонерам за Списком №1 за грудень 2017 року у розмірі 2805,84 грн., за січень - грудень 2018 року у розмірі 34652,63 грн., за січень - вересень 2019 року у розмірі 13753,06 грн.. (а.с. 8)

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, загальна сума заборгованості Приватного виробничо-комерційного підприємства «Південьпідзембуд» перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2017 року по вересень 2019 року становить 51211,53 грн..

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Південьпідзембуд» (місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Авдєєва Чорноморського, буд. 113; код ЄДРПОУ 30127395) про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 51211,53 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Південьпідзембуд» (код ЄДРПОУ 30127395) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списками № 1 у розмірі 51211,53 грн. (п`ятдесят одна тисяча двісті одинадцять гривень 53 копійки) на р/р НОМЕР_1 у Одеському обласному управлінні АТ «Державний ощадний банк України» м. Одеса, МФО 328845.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.11.2019 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.