Ухвала суду № 85996952, 28.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6272/19

У Х В А Л А

28 листопада 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень від 05.09.2019 року, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 01.11.2019 року вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача, 25.11.2019 року надано до суду клопотання про закриття провадження у справі. Вказане клопотання позивач обґрунтовує тим, що дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства так як існує спір про право, враховуючи, що спірні правовідносини виникають з приводу захисту сімейних прав та інтересів, що виключає можливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства. З вказаних підстав представник відповідача просить закрити провадження по даній справі.

Розглянувши вказане клопотання про закриття провадження у справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1, 2, 7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»

В свою чергу, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приписами ч.3 ст.19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків, в конкретних правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась з позовом до адміністративного суду в інтересах малолітнього сина та доньки, оскаржуючи рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради зокрема позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 05.09.2019 року про відмову у реєстрації місця проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ; Зобов`язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зареєструвати місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ; Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 05.09.2019 року. Про відмову у реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ; Зобов`язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зареєструвати місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матірю - ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;.

Таким чином, позивач оскаржує рішення органу, суб`єкта владних повноважень який надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень. Тобто між позивачем та відповідачем виник публічно-правовий спір, предметом якого є перевірка законності рішень прийнятих відповідним органом, тобто відповідачем, під час надання ним відповідних послуг з реєстрації місця проживання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, а тому клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.245, 248, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від остаточного рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 256 КАС України.

Суддя Марин П.П.