Ухвала суду № 85996765, 29.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №439/1598/19

У Х В А Л А

про залишення скарги без руху

29 листопада 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич Олександр Михайлович, перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до Золочівського відділу поліції Львівської області про визнання бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Бродівського районного суду Львівської області із скаргою, в якій просив:

-«визнати керівництво Золочівського відділу поліції Львівської області винним в бездіяльності при розгляді матеріалів з питань шахрайства в системі «Ощадбанк» та повернення клієнтам вкрадених коштів»;

-«зобов`язати відповідача невідкладно розслідувати випадки шахрайства обрахувань клієнтів «Ощадбанк», а вкрадені кошти повернути потерпілим».

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 30.10.2019 року, відповідно до ст.ст.20, 29 КАС України, матеріали справи передано для розгляду (зі стадії щодо вирішення питання про відкриття провадження) до Львівського окружного адміністративного суду.

Так, 26.11.2019 року матеріали скарги ОСОБА_1 були надіслані Бродівським районним судом Львівської області до Львівського окружного адміністративного суду і надійшли до суду 28.11.2019 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 року, останню передано на розгляд головуючому судді Сасевичу О.М.

Вивчивши скаргу, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

У даному ж випадку, суддя зауважує, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із скаргою, а не з позовною заявою, що є суттєвим недоліком.

Тобто, таким чином, суддею встановлено, що позивачем не дотримано самої форми викладу позовної заяви.

При цьому, суддя роз`яснює, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тобто особа, яка звертається до суду викладає обставини, за яких, на її думку, було порушено її права, свободи чи інтереси, з посиланням на докази, про які їй відомі і які можуть бути використані судом; за бажанням - дає свою правову оцінку цим обставинам, із посиланням на нормативно-правові акти; а потім - після слова «прошу» - конкретно формулює позовні вимоги з урахуванням частини п`ятої ст.160 та ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, ОСОБА_1 необхідно надати суду належним чином оформлену позовну заяву із врахуванням вищевказаних норм законодавства й з урахуванням наступного (та примірники для усіх учасників справи).

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як встановлено суддею, ОСОБА_2 Д. у скарзі не зазначено власний ідентифікаційний номер, ідентифікаційний код відповідача та не вказано про відсутність відомостей щодо коду ЄДРПОУ відповідача; також не зазначено адреси електронної пошти сторін та не надано відомостей щодо їх відсутності.

Згідно п.п.5, 8 ч.1 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

У контексті наведених норм вбачається, що ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження обставин, що викладені у скарзі, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із скаргою.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України ОСОБА_1 слід завірити належним чином усі письмові докази, що долучені до скарги (ті, які є фотокопіями).

Відповідно до п.6 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Всупереч цьому, ОСОБА_1 не повідомлено суд про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, проаналізувавши зміст скарги суддею не встановлено наявності спірних правовідносин між учасниками справи, оскільки відсутній виклад обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує саме наявність публічно-правового спору у вказаних правовідносинах сторін, а також в обґрунтування своїх вимог останній не зазначає конкретних норм законодавства у сфері публічно-правових відносин, із посиланням на норми Кодексу адміністративного судочинства України, які, на його думку, порушив відповідач.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що неодноразово звертався до Золочівського відділу поліції Львівської області із запитами про надання інформації, проте відповідей на них не отримав.

Тож, позивачу необхідно надати письмове обгрунтування щодо цього, вказавши в порядку норм якового Закону України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації» звертався із запитами та визначитись із позовними вимогами, шляхом їх детального уточнення, позаяк вимоги є незрозумілими та нечіткими.

Більше того, суддя відзначає, що оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності слідчих, органів досудового розслідування, прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб має свої особливості та не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року 1921,00 грн.

Як встановлено, в означеній скарзі/позові позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, за подання до суду позову, що містить дві вимоги немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу окремим платіжним документом, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (тобто 768,40 грн. + 768,40 грн.).

При цьому, до скарги документа про сплату судового збору ОСОБА_1 не додано. Відсутність відповідного документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання заявником вимог КАС України при зверненні до суду.

Тож, за подання до суду позову немайнового характеру ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому скаргу належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху скаргу ОСОБА_1 до Золочівського відділу поліції Львівської області про визнання бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

Надати ОСОБА_1 термін для усунення недоліків скарги, вказаних у мотивувальній частині ухвали п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу/скаржнику.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали скарга підлягає поверненню особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.