Рішення № 85996592, 29.11.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/2719/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонек" (вул. Є. Маланюка, 2, м.Кропивницький, 25015, код ЄДРПОУ 33520384) до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (вул.Автолюбителів, 2, м.Кропивницький, 25031, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю «Сонек» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Кіровоградській (надалі - відповідач) про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про застосування щодо ТОВ «Сонек» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн. від 22.10.2019р. №134473.

Ухвалою суду від 04.11.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 26.11.2019р.

Сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило (а.с.22,23).

Відповідно до частин 1, 9 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання та відсутністю перешкод для розгляду справи за їх відсутності, подальший її розгляд вирішено здійснювати у письмовому провадженні (а.с.42).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що посадовими особами відповідача 10.09.2019р. був зупинений транспортний засіб марки MAN, державний номер НОМЕР_1 , яким здійснювалось перевезення вантажу контрагенту позивача ТОВ «Торгівельний дім» Таврійська будівельна компанія» відповідно до договору поставки №01/11 від 01.11.2018р.

В ході перевірки транспортного засобу встановлено порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, неоформлений протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу відповідно до наказу МТЗУ №385 від 24.06.2019р.

В результаті виявлених порушень, відповідачем на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято оскаржуване рішення.

Не погоджуючись з висновками посадових осіб відповідача позивач зазначає, що ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить вимоги про необхідність перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу в разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює постачання своє власної продукції покупцеві.

Крім того позивач вказує, що Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, застосовується лише в разі надання послуг з перевезення пасажирів або вантажів автомобільними транспортними засобами, а не для перевезення власної продукції, а також вказує, що контроль роботи водіїв здійснюється відповідно до внутрішніх документів, які затверджені протоколом загальних зборів трудового колективу та засідання атестаційної комісії.

14.11.2019р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з підстав викладених у відзиві (а.с.25-30).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовну, виходячи з наступного.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, управління є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, відповідачем 06.09.2019р. видано направлення на рейдову перевірку №007683 в період з 09.09.2019р. по 13.09.2019р. (а.с.31,33).

10.09.2019р. посадовим особами відповідача було зупинено автотранспортний засіб: МАН, державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачеві (а.с.39), під керуванням водія ОСОБА_1 .

В ході перевірки транспортного засобу встановлено, що ним здійснюється перевезення вантажу, при цьому, згідно подорожнього листа вантажного автомобіля від 10.09.2019р., автомобільним перевізником зазначено позивача (а.с.16).

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 10.09.2019р. та встановлено порушення, яке полягало у відсутності обов`язкових документів передбачених ст. 48 «Про автомобільний транспорт» - відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу відповідно до наказу МТЗУ №385 від 24.06.2019р. (а.с.36).

Розділ Акту «пояснення водія про причини порушень» містить запис водія «ознайомлений».

10.10.2019р. на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи щодо порушення автотранспортного законодавства, розгляд якої призначено на 22.01.2019р. (а.с.37).

Повідомлення про розгляд справи вручено позивачеві 21.10.2019р. (а.с.34).

Правом взяти участь у розгляді справи щодо порушення автотранспортного законодавства, позивач не скористався.

22.10.2019р. відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134473, якою до позивача, на підставі ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700 грн., про що позивача було повідомлено листом від 25.10.2019р. (а.с.38,40).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Згідно пункту 7.1. Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 7.2. Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно пунктів 2.5., 2.7. Інструкції повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210 х 297 мм) щільністю 100 г/м 2 або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Згідно з п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5. Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6. Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Виходячи з положень наведених норм, водії транспортних засобів, які обладнані цифровими тахографами повинні надавати інспектору для контролю картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, а автоперевізники зобов`язані здійснювати періодичний контроль за належним використанням водіями карток водія до цифрового тахографу шляхом зберігання впродовж 12 місяців роздруківок даних роботи цифрового тахографу.

Таким чином, саме автомобільний перевізник несе відповідальність за належне використання водіями індивідуальної контрольної книжки водія або протоколу перевірки та адаптації тахографа.

При цьому доводи позивача щодо того, що використання транспортного засобу пов`язане із здійсненням постачання своє власної продукції покупцеві не зумовлює необхідність застосування тахографу, судом до уваги не приймається, оскільки необхідність здійснення повірки тахографів та зберігання протоколів перевірки та адаптації тахографа, жодним чином не пов`язана з умовами та правовими підставами експлуатації транспортного засобу та інших чинників. Достатньо встановлення факту використання транспортного засобу за його цільовим призначенням для висновку про необхідність дотримання вимог автотранспортного законодавства, в т.ч., Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач надав докази, які повністю доводять правомірність оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник