Рішення № 85996515, 28.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6838/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії відповідача при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 86% на 70% грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача:

- провести з 01.01.2018 року перерахунок позивачу пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та

- виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку.

Ухвалою суду від 2 січня 2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 30.01.2019 року: зупинено провадження у справі; від 12.11.2019 року: поновлено провадження у справі.

В судове засідання 28.11.2019 року сторони та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.99, 100)

28.10.2019 року позивачем до суду подане клопотання, вхід. № 39739/19, в якому останній просить, зокрема, справу розглянути у письмовому провадженні без його участі. (а.с.85)

20.11.2019 року представником відповідача до суду подане клопотання, вхід. № 43629/19, в якому останній просить, здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, у порядку письмового провадження. (а.с.101)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач є пенсіонером Державної прикордонної служби України та знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Основний розмір пенсії був призначений 86% грошового забезпечення (вислуга 32 роки) у розмірі 3033,74 грн. з 7 серпня 2008 року;

- у березні 2018 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії та здійснено виплату перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року, однак при проведенні вказаного перерахунку зменшено основний розмір пенсії з 86% до 70%;

- призначена позивачу пенсія з 7 серпня 2008 року по 1 січня 2018 року встановлена та виплачувалась у розмірі 86 % грошового забезпечення. Тобто, до останнього перерахунку відповідач діяв відповідно до вимог законодавства та у зв`язку з реформуванням пенсійної системи у 2011 та 2014 роках, основний розмір пенсії йому не зменшувався;

- при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законами України від 08.07.2011 року № 3668 та від 27.03.2014 року № 1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 89% розміру грошового забезпечення;

- внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення;

- Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової поліції, Управління державної охорони України, Державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційного Суду України вказав, що необхідність додаткової гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формувань та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства;

- зміна максимального розміру пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії, не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки. Внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватись лише виключно при призначенні нових пенсій;

- відповідач при проведенні перерахунку пенсії не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років з 86% на 70% грошового забезпечення, та відповідно такі дії відповідача є неправомірними. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 31.01.2018 року у справі № 523/4930/15-а, від 27.02.2018 року у справі № 642/3284/17, від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17, від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17, від 19.06.2018 року у справі № 583/2264/17;

- отже, перерахунок відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «По пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не повинен був проведений з 1 січня 2018 року. До такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 206/3911/17 та вказав, що право позивача щодо перерахунку пенсії з моменту її призначення є абсолютним правом та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини 3 ст. 51 Закону України № 2262-XII;

- відповідач при проведенні перерахунку пенсії не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років з 86% на 70% грошового забезпечення та відповідно такі дії відповідача є неправомірним.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року було проведено у квітні 2018 року з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 року набрав чинності Закон України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»;

- з огляду на положення ст. 13 Закону № 2262-XII пенсія позивача станом на 07.08.2008 року зазначено основний розмір 86% грошового забезпечення, однак у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення діючих військовослужбовців зазначено основний розмір пенсії – 70 % грошового забезпечення;

- відповідач звертає увагу, що до 01.01.2018 року позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосовуваний відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок – станом на 01.01.2018 року;

- згідно рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) (п. 5.2) скасування конституційних прав і свобод – це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини – це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. У рішенні Конституційного суду України № 1-42/2011 від 26.12.2011 року (п. 2.1) у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України за 2011 рік» зазначено, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване ст. 48 Конституцією України. Крім того, згідно рішення Конституційного суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту «б» підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхову виплати) (п. 5) види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень;

- таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави;

- неприпустимим також є встановлення такого правового врегулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальних захист;

- в даному випадку, внесення змін до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII зменшенням максимального розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005. Вказаний підхід застосовано Верховним Судом у рішенні від 04.04.2018 року у справі № 822/524/18;

- позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшувалась, право на перерахунок пенсії реалізовано. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюються відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з витягом з наказу Прикордонної служби України від 29 липня 2008 року № 327-ос звільнено з військової служби за статтею 26 частиною 6 пунктом «в» (за віком) із застосуванням частини 9 у запас майора ОСОБА_1 (П-000624), начальника групи реєстраційної та паспортної роботи відділу прикордонного контролю штабу 25 прикордонного загону. Вислуга років на пенсію на 1 серпня 2008 року становить: календарна – 30 років 8 місяців 25 днів, пільгова – 1 рік 10 місяців 7 днів, всього – 32 роки 7 місяців 2 дні. (а.с.42)

Відповідно до витягу з наказу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 6 серпня 2008 року № 89-ос позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 06.08.2008 року. (а.с.42зв.)

07.08.2008 року відповідачем призначено позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 07.08.2008 року. (а.с.29)

17 квітня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року (а.с.39):

Із сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 4930,00

- оклад за військове звання - 1340,00

- процентна надбавка за вислугу років 50% - 3135,00

- премія 0% - 0,00

ВСЬОГО - 9405,00

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення

(вислуга років 32) у розмірі: - 6583,00

Вид підвищення або надбавки до пенсії:

Бойові дії інших країнах учасник бойових дій (ст.6) - 363,00

Учасник бойових дій - 40,00

Підсумок пенсії (з надбавками) 6986,5 - 5384,55

з урахуванням попередньої суми пенсії 3782,6

та підвищення 1601,95 (50% від 3203,9):

Підстава перерахунку: (ГЗ згідно ПКМУ № 704) ПКМУ № 103 від 21.02.2018 пункт 1 перерахунок з 01.01.2018.

Не погоджуючись із діями відповідача при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 86% на 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

Судом також встановлено, що згідно з матеріалами пенсійної справи позивача № 1510003374 (а.с.29-69), зокрема:

- перерахунку пенсії, пенсія позивача за вислугу років перерахована з 1 жовтня 2008 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 22 березня 2009 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 квітня 2009 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 19 червня 2009 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 липня 2009 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 17 вересня 2009 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 жовтня 2009 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 1 грудня 2009 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 листопада 2009 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 25 грудня 2009 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2010 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунків пенсії від 14 жовтня 2010 року: пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 листопада 2009 року, з 1 січня 2010 року, з 1 квітня 2010 року, з 1 липня 2010 року, з 1 жовтня 2010 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 27 грудня 2010 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2011 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2012 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 23 червня 2012 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 липня 2012 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2013 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від липня 2013 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 серпня 2013 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 21 листопада 2013 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 грудня 2013 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 13 жовтня 2015 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 вересня 2015 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 вересня 2015 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 26 квітня 2016 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 травня 2016 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 21 квітня 2016 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 травня 2016 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 19 грудня 2016 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2017 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії від 14 квітня 2017 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 травня 2017 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32);

- перерахунку пенсії, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 жовтня 2017 року, та основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32).

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 позов задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія була призначена, її розмір складав 86 % від грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 зазначено, що дане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду в яких: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Отже, вищенаведене обґрунтування відповідача – не відповідає фактичним обставинам справи та спростоване дослідженими вищенаведеними письмовими доказами у справі.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- оскаржувані позивачем дії при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 86% на 70% грошового забезпечення, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є неправомірними, відповідно

- позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача провести з 01.01.2018 року перерахунок позивачу пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку, – підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 291, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 86% на 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.