Рішення № 85996354, 14.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2019 року Справа № 280/1010/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Штабовенко Д.В.

представника відповідача: Карленко Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗВ “ГІДРОСПЕЦБУД”

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

-податкове повідомлення-рішення №0018701402 від 27.11.2018, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 143 876,25 грн., з яких податкові зобов`язання 2515101 грн. та 628 775,25 грн. штрафні санкції;

-податкове повідомлення-рішення №0018711402 від 27.11.2018 щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 838 273,25 грн., з яких податкові зобов`язання 2308 141 грн. та 530 132,25 грн. штрафних санкцій;

Ухвалою судді від 18.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.04.2019.

17.04.2019 відкладено підготовче засідання до 04.06.2019.

04.06.2019 продовжено підготовче провадження на тридцять днів та зупинено провадження у справі до 22.08.2019.

22.08.2019 продовжено процесуальний строк для примирення сторін до 23.10.2019.

23.10.2019 поновлено провадження у справі, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи на 04.11.2019.

04.11.2019 відкладено розгляд справи до 14.11.2019.

У судовому засіданні 14.11.2019, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування позову не погоджується із спірними податковими повідомленнями-рішеннями та висновками фахівців контролюючого органу щодо не реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будторг-1», ПП «Промресурс-інструмент», ТОВ «Євровектор 2016». Вважає, що жодних порушень ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» не вчиняло, а висновки та факти, викладені в акті перевірки щодо порушень податкового законодавства, не відповідають дійсності, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх. №13765 від 08.04.2019), посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено факти, непідтвердження реальності факту постачання товару та реальність надання послуг позивачу його контрагентами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечила, просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін та розглянувши матеріали, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у Запорізькій області в період з 07.11.2018 по 13.11.2018 на підставі направлення від 07.11.2018 №2681, наказу від 25.10.2018 №3626 на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗВ “ГІДРОСПЕЦБУД” з питань, що викладені в запереченнях на акт документальної планової виїзної перевірки від 11.09.2018 №535/08-01-14-02/30082302 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

В результаті проведеної перевірки було складено акт від 20.11.2018 №717/08-01-14-02/30082302, в якому встановлені наступні порушення:

-п.44.1, п.44.2 ст.44, р.ІІ пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, р.ІІІ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 2308141 грн.;

-п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 2 515 101 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0018701402 від 27.11.2018, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 143 876,25 грн., з яких податкові зобов`язання 2515101 грн. та 628 775,25 грн. штрафні санкції;

- №0018711402 від 27.11.2018 щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 838 273,25 грн., з яких податкові зобов`язання 2308 141 грн. та 530 132,25 грн. штрафних санкцій;

Рішенням ДФС України від 22.12.2018 залишено вказані податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу товариства без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що вказані порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарської операції між ТОВ “ЗВ “ГІДРОСПЕЦБУД” та ТОВ «Будторг-1», ПП «Промресурс-інструмент», ТОВ «Євровектор 2016» оскільки відсутнє підтвердження джерела походження за відповідні періоди товарно-матеріальних цінностей та послуг, які документально оформлено на ТОВ «ЗВ «Гідроспецбуд».

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ “ЗВ “ГІДРОСПЕЦБУД” та ПП «Промресурс-інструмент» укладено наступні договори: на постачання дизельного палива від 01.11.2015 №011115, на постачання товарно-матеріальних цінностей від 01.09.2015 №0910915 ( на постачання послуги «Проект виконання будівельних робіт»).

Підпунктом 1.1. цього Договору на постачання дизельного палива від 01.11.2015 №011115 передбачено, що Постачальник зобов`язується на умовах встановлених цим Договором поставити, а покупець прийняти та сплатити дизельне пальне. Сплачене покупцем дизельне пальне залишається в резервуарах постачальника на відповідальному зберіганні до повної вибірки покупцем сплаченої партії.

До позовної заяви надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ “ЗВ “ГІДРОСПЕЦБУД” та ПП «Промресурс-інструмент», а саме: прибуткові накладні, накладні про внутрішнє переміщення матеріалів, подорожні листи власних вантажних автомобілів, маршрутні листи вантажного автомобіля (разом із зазначенням кілометражу та витратами палива на постачання), приходні накладні, акти приймання-передачі дизельного пального, акти списання товару, звіти щодо витрат палива, рапорти про витрати дизельного пального, договори з контрагентами для виконання робіт на об`єктах яких використовувалося паливо. Здійснення поступових оплат в безготівковій формі підтверджується доданими до позову виписками з банківського рахунку.

На виконання договору на постачання товарно матеріальних цінностей від 01.09.2015 №0910915 (на постачання послуги «Проект виконання будівельних робіт») позивачем додані до позову наступні документи: акти звіряння, приходні ордери, оборотно-сальдові відомості, накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, маршрутні листи автомобіля, акти списання товару, накладні на внутрішнє переміщення матеріалу

Після підписання накладної на отримання будівельних матеріалів від контрагента позивачем оприбутковувався товар та у разі необхідності переміщувався на об`єкт виконання робіт власним транспортом.

Будівельні матеріали використовувалися позивачем для діяльності з виконання будівельних робіт да договорами №11/12/2014 від 23.12.2014 на виконання будівельних робіт між ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» та ТОВ «Шахтспецстрой»; договором №051115 від 05.11.2015 між ТОВ «Центр Гідроізоляції і покрівлі» та ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» на виконання робіт з реконструкції ущільнень температурних швів глухої греблі Дніпровської ГЕС-1 філії «Дніпровська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго».

Щодо отримання послуг із складання проекту будівельних робіт, то для проведення будівельних робіт на ПАТ «Запоріжсталь» за договором №20/2016/2431 від 20 серпня 2016 року та робіт за договором підряду №280416 від 28 квітня 2016року на ТОВ «ЮРОКЕЙП ЮКРЕЙН І», між ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» та ПП «ПРОМРЕСУРС-ІНСТРУМЕНТ» було укладено договір на складання проекту будівельних робіт з ПП «ПРОМРЕСУРС-ІНСТРУМЕНТ». Зазначене підтверджується: договором № 010716 від 01 липня 2016р., актом приймання передачі від 20 липня 2016 року відповідно до якого прийнято проект робіт №СВ 16-232 «Улаштування тимчасових під`їзних доріг і майданчиків. Проведення випробування ґрунтів дослідними палями на Об`єкті «будівництво вітроелектростанцій в Приазовському та Мелітопольському районах Запорізької області, проект виробництва робіт «16.08.001 ПР ПВР на монтаж об`єднаної насосно-фільтрувальної станції з циркуляційною насосною – станцією СЮ при реконструкції Доменної печі №3 ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» на об`єкті «ПАТ Запоріжсталь». Реконструкція ДП-3».

Позивачем також надані акти звіряння, виписки з особового рахунку за період що перевірявся.

Також, з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» в періоді що перевірявся мало взаємовідносини з ТОВ «Євровектор 2016» та ТОВ «Будторг-1» на постачання послуги оренди бурових установок BAUER та бурового інструменту.

Так між ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» (орендар) та з ТОВ «Євровектор 2016» (орендодавець) укладено:

- договір суборенди обладнання №15/08-17 від 15.08.2017, згідно якого орендодавець передає орендарю у строкове, платне використання Бурову установку BAUER BG25 2004 року випуску, а орендатор приймає обладнання в оренду та зобов`язується сплатити оренду плату на умовах цього Договору.

-договір суборенди №16/8-17 від 16.08.2017, згідно якого орендодавець передає орендарю у строкове, платне використання Бурові інструменти (перелік якого вказаний у специфікації до договору), а орендатор приймає обладнання в оренду та зобов`язується сплатити оренду плату на умовах цього Договору.

В ході виконання вказаних договорів складені наступні первинні документи: акти виконаних робіт від 15.09.2017 №23, від 31.10.2017 №28, від 31.10.2017 №29, від 31.10.2017 №31. На адресу ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» підприємством ТОВ «Євровектор 2016» складені наступні податкові накладні – від 15.09.2017 №7, від 09.10.2017 №10, від 09.10.2017 №14, від 09.10.2019 №9, від 31.10.2017 №12, від 31.10.2017 №11. Після відображення у бухгалтерському обліку позивача первинних документів, виписаних підприємством ТОВ «Євровектор 2016» та перерахування грошових коштів на адресу ТОВ «Євровектор 2016» заборгованість між підприємствами відсутня.

Між ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» (орендар) та з ТОВ «Будторг - 1» (орендодавець) укладено:

- договір суборенди обладнання №01/11-1 від 01.11.2017, згідно якого орендодавець передає орендарю у строкове, платне використання Бурову установку BAUER BG25 2004 року випуску, а орендатор приймає обладнання в оренду та зобов`язується сплатити оренду плату на умовах цього Договору.

Аналогічного змісту було складено Договір №30/01-18 від 30.01.2018.

-договір суборенди №01/11-2 від 01.11.2017, згідно якого орендодавець передає орендарю у строкове, платне використання Бурові інструменти (перелік якого вказаний у специфікації до договору), а орендатор приймає обладнання в оренду та зобов`язується сплатити оренду плату на умовах цього Договору.

ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» по взаємовідносинам з ТОВ «Будторг - 1» складені наступні первинні документи: акти виконаних робіт від 16.12.2017 №1, від 16.12.2017 №2, від 31.12.2017 №3, від 31.12.2017 №4, від с15.03.2018 №9. На адресу ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» підприємством ТОВ «Будторг - 1» складені наступні податкові накладні від 16.12.2017 №1, від 16.12.2017 №2, від 31.12.2017 №3, від 31.12.2017 №4, від 15.03.2018 №9.

В бухгалтерському обліку ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Будторг-1», ПП «Промресурс-інструмент», ТОВ «Євровектор 2016» відображені відповідними бухгалтерськими проводками.

Податкові накладні складені контрагентами позивача на користь ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» сформовано податковий кредит на підставі зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинах із вказаними контрагентами у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції – дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Щодо тверджень контролюючого органу з приводу того, що первинні документи складені між позивачем та його контрагентами з порушеннями через не підтвердження реальності факту постачання товару, а також твердження щодо безоплатної поставки товару, є хибними.

Акти, складені за цими Договорами, підписані сторонами та скріплені їх печатками без жодних зауважень, повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, а, отже, є первинним документом.

На момент існування взаємовідносин, ТОВ «Будторг-1», ПП «Промресурс-інструмент», ТОВ «Євровектор 2016» були належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, платником ПДВ згідно з чинним законодавством України, тобто мало достатній обсяг правоздатності для укладення угод.

Окрім того, в Акті перевірки відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на користь підприємства позивача ТОВ «Будторг-1», ПП «Промресурс-інструмент», ТОВ «Євровектор 2016» вимогам чинного законодавства України.

Щодо твердження відповідача, про відсутність підстав визнавати реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будторг-1», ПП «Промресурс-інструмент», ТОВ «Євровектор 2016» у зв`язку тим, що вказані контрагенти не є постачальниками, виробниками, імпортерами товарно-матеріальних цінностей, що передавалися підприємству позивача то суд не погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Так, ТОВ «ЗВ «ГІДРОСПЕЦБУД» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №804/1444/14.

Також слід зазначити, що походження товарно-матеріальних цінностей, ланцюг використання бурової установки, а отже й відсутність підстав для формування висновків, викладених перевіряючими у акті перевірки підтверджується: накладними, подорожніми листами наших власних вантажних автомобілів, маршрутних листів, актами списання товарів, звітами щодо витрат палива, рапортами про витрати дизельного палива, договорами із контрагентами, для виконання робіт на об`єктах яких (зазначених у маршрутних листах) використовувалося паливо актами звіряння, виписками з особового рахунку за період, всі вказані документи містяться в матеріалах справи.

Твердження відповідача базуються виключно на припущеннях щодо неможливості господарських операцій, а також безоплатному отриманню товарів та послуг. Жодних доказів щодо безпідставності набуття позивачем товарно-матеріальних, цінностей відповідач не надає.

Доводи податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 02.04.2019 по справі №2а-17450/12/2670.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті перевірки від 11.09.2018 №535/08-01-14-02/30082302 є безпідставним і необгрунтованим, а відтак податкові повідомлення-рішення, які прийнято на підставі такого висновку є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Щодо заявленого у судовому засіданні клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 22000 грн.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копію договору про надання правової допомоги від 01.03.2019; додаткова угода від 01.03.2019, рахунок на сплату від 01.03.2019 №59, акт прийому – передачі виконаних робіт від 29.03.2019; копія платіжного доручення №270 від 04.03.2019.

Згідно ч.ч.1 - 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Представник позивача посилається на перелік послуг які були надані адвокатом: складання та подання адміністративного позову до суду – 12000 грн; складання відповіді на відзив – 3100 грн., представництво у судовому засіданні 6900 грн. (2300 грн. х 3).

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником.

Відповідь на відзив підписана представником позивача, представник позивача брав участь у трьох судових засіданнях. Вказане не підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає п.5 ст.134 КАС України.

Отже, клопотання позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 10 000 грн. (3100 грн. складання відповіді на відзив + 6900 грн. участь у судових засіданнях).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 19210 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 27 листопада 2018 року №0018701402 та №0018711402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗВ “ГІДРОСПЕЦБУД” (69006, м.Запоріжжя, пр. Соборний, б. 234, кв. 65, код ЄДРПОУ 30082302) судові витрати у розмірі 29210 грн. (двадцять дев`ять тисяч двісті десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2019

Суддя Н.В. Стрельнікова