Рішення № 85996201, 18.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/6489/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Гордійчук Г.В.,

за участю:

представника позивача Голайдо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач, Уповноважена особа Фонду), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.01.2016, просить:

- визнати нечинним рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. по визнанню договору вкладу №005-13112-270215 від 27.02.2015 нікчемним та не включенню ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами та які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. провести дії щодо включення ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу №005-13112-270215 від 27.02.2015, що знаходяться на рахунках у банку, та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) до загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на такі обставини. 27.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США № 005-13112-270215. Позивач вказує на те, що відповідно до п.1.2 вказаного договору сума вкладу становила 3500 доларів США та згідно з платіжним дорученням №46557467 від 27.02.2015 вказана сума була внесена на депозитний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . 23.09.2015 ОСОБА_1 від представника ПАТ «Дельта Банк» Сичевської Ю.К. отримано лист про те, що договір банківського вкладу від 27.02.2015 № 005-13112-270215 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, визнанні уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб нікчемними відповідно до вимог п. 7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач вказує, що наслідком визнання договору банківського вкладу нікчемним стало те, що її не включено в реєстр вкладників ПАТ «Дельта банк», вклади яких підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними, позивач звернулась до суду за їх захистом.

Відповідач подав до суду заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що у зв`язку із відкликанням постановою НБУ №664 від 02.10.2015 банківської ліцензії та ліквідацією АТ «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 05.10.2015 по 04.10.2017 розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк». Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Окрім цього, відповідач зазначає, що укладений договір банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку, а фактично кошти вносились третіми особами. На підставі наведеного, комісія дійшла висновку, що умови договорів банківських вкладів, укладених між банком та фізичними - особами після 16.01.2015 включно, за якими здійснювалися перерахування коштів та вкладні рахунки з рахунків третіх осіб є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Враховуючи наведене, відповідач вважає, що уповноваженою особою ФГВФО вчинено належні дії на виконання своїх повноважень, які передбачені та відповідають вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалою від 23.12.2015 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 14.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.02.2016 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою від 04.03.2016 зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 21.03.2016 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.03.2016 зупинено провадження у даній справі до завершення розгляду Конституційним судом України справи за Конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Конституції України.

Ухвалою судді від 06.11.2019 поновлено провадження у справі.

Від третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення, зміст яких полягає у наступному. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено право Уповноваженої особи Фонду формувати висновок про нікчемність правочинів та повідомляти про це сторін договору. З цих підстав позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу згідно з п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, позивач є тією особою, яка не набула прав на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, ОСОБА_1 правомірно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, адже у разі виявлення ознак нікчемності правочину, вчиненого вкладником, Уповноважена особа Фонду не включає таку особу до переліку, оскільки нікчемний правочин не створює правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його нікчемністю. Враховуючи наведене, представник третьої особи вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Третя особа участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі її представника до суду не надходило.

Ухвалою від 18.11.2019 суд закрив провадження у справі, в частині позовної вимоги про визнання нечинним рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. по визнанню договору вкладу №005-13112-270215 від 27.02.2015 нікчемним та не включенню ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами та які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США №005-13112-270215 (далі - Договір). (а.с.9)

Відповідно до п. 1.2 Договору сума вкладу складає 3500,00 (три тисячі п`ятсот доларів США 00 центів).

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору № 005-13112-270215 від 27.02.2015 пункт 1.8 вказаного договору викладено в наступній редакції: зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовилися, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений. (а.с.35)

27.02.2015 на зазначений особовий рахунок ОСОБА_1 зараховано кошти в сумі 3500 доларів США з рахунку, відкритого на ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46557467. (а.с.10)

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11.06.2015 ПАТ «Дельта Банк» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03.03.2015 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» призначеної наказом від 29.05.2015 №408 та наказу від 16.09.2015 №813, застосовано наслідки нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договору банківського вкладу (депозиту) від 02.03.2015 № 014-13734-020315.

23.09.2015 представником ПАТ «Дельта Банк» Сичевською Ю.К., на адресу позивача скеровано повідомлення про нікчемність правочину у відповідності до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

02.10.2015 Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В.В., строком на 2 роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

У зв`язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд зазначає наступне.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Суд зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США № 005-13112-270215 від 27.02.2015 та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти, отже, у розумінні закону, ОСОБА_1 є вкладником.

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунки відбулись 02.03.2015, до початку запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду (03.03.2015).

Таким чином, вклади розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладами на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI.

При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

Щодо тверджень відповідача, що укладений ОСОБА_1 договір банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку, а фактично кошти вносились третіми особами, а саме ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 27.02.2015 № 005-13112-270215 зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Отже, договором від 27.02.2015 № 005-13112-270215 та додатковою угодою №1 від 27.02.2015 передбачено можливість зарахування коштів на рахунок вкладника від іншої особи.

Відтак, відповідачем не доведено правомірності невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

Щодо доводів уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 № 005-13112-270215.

Згідно з ч. 2-4 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Надаючи правову оцінку факту застосуванню наслідків нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2019 № 005-13112-270215, суд бере до уваги таке.

Як вже зазначалось судом, відповідно до протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» призначеної наказом від 29.05.2015 №408 та наказу від 16.09.2015 №813, застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2019 № 005-13112-270215.

Суд звертає увагу на те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. банку.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею. В даному випадку такого рішення суду відповідачем не подано.

При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч.2 ст.215 ЦК України та ч.3 ст.38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч.2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Аналогічна правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду провести дії щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу №005-13112-270215 від 27.02.2015, що знаходяться на рахунках у банку, та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. провести дії щодо включення ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу №005-13112-270215 від 27.02.2015, що знаходяться на рахунках у банку, та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) до загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ,04053) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 28.11.2019.

Суддя Р.І. Кузан