Ухвала суду № 85995842, 28.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

28 листопада 2019 рокуСправа № 280/5814/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову

ОСОБА_1

до Запорізького обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2

про визнаний дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Запорізького обласного військового комісаріату (далі – відповідач 1), Міністерства оборони України (далі – відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Запорізького обласного військового комісаріату та Міністерства оборони, щодо відмови включити до числа спадкоємців та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї у разі смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер під час проходження військової служби, що викладена у листі № 1369/С від 22.10.2019 та у листі № 116/14/5/1640/л від 14.11.2019;

зобов`язати Міністерство оборони України включити ОСОБА_1 до числа спадкоємців, як члена сім`ї, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що настала у період проходження (виконання обов`язків) військової служби у відповідності до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї у разі смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що настала у період проходження (виконання обов`язків) військової служби у відповідності до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.

Разом із адміністративним позовом позивачем до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій він просить суд забезпечити позов шляхом заборони Міністерству оборони (його відповідним структурним підрозділам, іншим центральним органам виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами), призначати та виплачувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 будь-яку частину одноразової грошової допомоги, пов`язаною із смертю військовослужбовця ОСОБА_3 , передбачену Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до моменту винесення рішення у справі за позовом Запорізького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач звернувся до Міністерства оборони України та до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги як члену сім`ї, у зв`язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_3 , проте листами № 1369/С від 22.10.2019 та № 116/14/5/ 1640/л Запорізький обласний військовий комісаріат та Міністерство оборони України документи заявника повернули без задоволення. Вказує, що існує вірогідність того, що до закінчення розгляду даної справи у судовому порядку ОСОБА_2 буде виплачено одноразову грошову допомогу, та ОСОБА_1 не отримає ніяких пільг, належних йому як члену сім`ї померлого військовослужбовця.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суддя дійшов висновку, що заява підлягає поверненню без розгляду, з огляду наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Статтю 152 КАС України встановлено вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до ч.1 ст.152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлено судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.

Таким чином, за подання до суду заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 мав сплатити 576,30 грн. судового збору.

Проте, до матеріалів справи позивачем не додано доказів сплати судового збору. Не зазначено у самій заяві і про наявність у позивача пільг зі сплати судового збору.

При цьому, судом встановлено, що у позові ОСОБА_1 посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору, відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд зазначає, що приписами ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено пільги щодо сплати судового збору.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Між тим, предметом позову ОСОБА_1 є оскарженння невиплати йому одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї у разі смерті військовослужбовця та зобов`язання суб`єкта владних повноважень виплатити позивачу таку допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Таким чином, одноразова грошова допомога у разі смерті військовослужбовця є видом грошового забезпечення військовослужбовців, що передбачений спеціальним законом.

Натомість, відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю здійснюється згідно параграфа другого Глави 82 Книги п`ятої Цивільного кодексу України та у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги не є позовом про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи у розумінні п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». З огляду на що, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за даним позовом за п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд не вбачає.

Відповідно до ч.7 ст.154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає вимогам встановлених статтею 152 КАС України, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСОБА_2 про визнаний дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення

Суддя Л.Я. Максименко