Рішення № 85995379, 19.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 листопада 2019 р. Справа № 120/2562/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про стягнення судових витрат на правову допомогу в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року адміністративний позов задоволено. Крім того, рішенням суду від 07.11.2019 року для вирішення питання про стягнення судових витрат на правову допомогу призначено судове засідання на 19.11.2019 року о 12.30 год. та встановлено представнику позивача строк до 19.11.2019 року подати до суду докази щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу, а відповідачу для подання відзиву з даного питання.

08.11.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява з детальним описом робіт (надання послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги №106/19-а від 23.07.2019 року.

18.11.2019 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу. Обґрунтовуючи надані заперечення, представник зазначила, що діяльність, яка виконана адвокатом по даній справі не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже така категорія справ є надто поширеною на даний час.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, однак подали заяви про розгляд питання про стягнення витрат на правову допомогу без їх участі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд, керуючись ч.9 ст. 205 КАС України, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву представника позивача про винесення додаткового судового рішення з питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на таке.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 та 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 23.07.2019 року №106/19-а, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 23.07.2019 року №106/19-а, детальний опис робіт (надання послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги №106/19-а від 23.07.2019 року, а також квитанцію до договору про надання правової допомоги про оплату 5000 гривень за надані послуги.

Як свідчить договір про надання правової допомоги, його предметом є надання ОСОБА_2 ("Адвокат") правової допомоги на умовах, передбачених цим договором ОСОБА_1 .

Пунктом 4.1 договору визначено, що гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою (Додаток №1) до цього Договору, яка є її невід`ємною частиною.

Клієнт погоджується сплатити Адвокату 100% обумовленої суми гонорару в день укладення вказаного Договору або не пізніше 3-х днів після підписання зазначеного договору.

23.07.2019 року позивачем сплачено 5000 гривень в якості гонорару відповідно до договору від 23.07.2019 року, про що свідчить квитанція до договору про надання правової допомоги.

Водночас, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, містить детальний опис наданих адвокатом послуг, кількість витраченого ним часу та розрахунок вартості таких послуг. Так, надані послуги складаються із: попереднього вивчення матеріалів, формування правової позиції, консультування, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини, вивчення судової практики, підготовка та подання позовної заяви про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, підготовка та подання відповіді на відзив на адміністративний позов, представництво в судових засіданнях.

Дослідивши надані докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно пов`язані саме із розглядом адміністративної справи №120/2562/19-а.

На переконання суду, розмір понесених адвокатом витрат на професійну правничу допомогу, що становить 5000 гривень, підтверджується належними доказами, а тому заява представника позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат в розмірі 5000 підлягає задоволенню з урахуванням положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 90, 94, 134, 139, 143, 241, 242, 246, 247, 250, 252 КАС України,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про винесення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення у повному обсязі виготовлене 28.11.2019 року.

Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_4