Рішення № 85991553, 29.11.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"29" листопада 2019 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 листопада 2019р. Справа №642/2455/17 Провадження №2/642/502/19Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Пшенична Т.М.;

За відсутності Матвієнко ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , участі відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», в особі представника Наумова С.М., відсутності відповідача ОСОБА_3 , участі представника ОСОБА_4 , відсутності відповідача Нотаріуса Київського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни, повідомлених про день та час розгляду справи;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_3 , Нотаріуса Київського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінську Ілону Едуардівну про визнання рішення противоправним, скасування державної реєстрації право власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В:

Звертаючись до суду, позивач заявляє позовні вимоги до відповідачів, а саме:

-визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни від 27 серпня 2015 року, про державну реєстрацію права власності на ім`я ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності №10949833 від 27 серпня 2015 року на ім`я ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ на квартиру АДРЕСА_1 , здійснений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою Світланою Сергіївною.

-визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 18 жовтня 2016 року між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською Ілоною Едуардівною, реєстровий №984, відповідно до якого ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» передало у власність, а ОСОБА_3 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 таскасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни від 21 жовтня 2016 року, про державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ;

-скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 , здійснений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською Ілоною Едуардівною.

В мотивування позовних вимог позивач вказав:

01.11.2016р. позивач з`явилась до своєї власної квартири АДРЕСА_1 та не змогла зайти всередину, бо замки змінені. Позивачу було повідомлено, що вона позбавлена права власності на вказану квартиру.

10.11.2016р. позивачотримала інформацію, згідно якої її власником предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 18.10.2016р.

До цього ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було власником вказаної квартири.

27.08.2015р. право власності на квартиру було зареєстроване за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С., номер запису про право власності 10949833, на підставі Договору іпотеки від 18.10.2006р., укладеного між ОСОБА_5 , та ПАТ «УкрСиббанк».

Тобто на її думку позивача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» незаконно позбавило позивача права власності на вказану квартиру та передало це право іншій особі.

18.10.2006р. ОСОБА_6 , та ПАТ «УкрСиббанк» укладений Договір про надання споживчого кредиту №11059635000 (далі-Кредитний договір).

Згідно умов Кредитного договору Банк надав кредитні кошти на строк з 18.10.2006р. по 18.10.2021р. у розмірі 50 000. 00 доларів США на наступні цілі: придбання нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 18.10.2006р. укладений Договір іпотеки, посвідчений нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А., реєстровий №3419, відповідно до умов якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1 .

Квартира належала позивачки на праві власності згідно Договору купівлі-продажу квартири від 18.10.2006р., посвідченого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А., реєстровий № 3414, реєстраційний номер об`єкта 11513166.

12.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір факторингу№1.

12.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівскього районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. за реєстровими №5207-5208.

Також в матеріалах, наданих нотаріусом, знаходиться Додаток до Договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, в якому вказаний Договір іпотеки 18.10.2006р. та ШБ ОСОБА_7 .

При цьому такий Додаток не підписаний сторонами Договору, без печатки, не посвідчений, що це за документ-не зрозуміло.

Змін та доповнень до Договору іпотеки від 18.10.2006р. не вносилось.

27.08.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою Світланою Сергіївною було зроблений запис про реєстрацію права власності №10949833 на ім`я ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру АДРЕСА_1 .

При цьому, підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - індексний №23967262, винесене 27.08.2015р.

18.10.2016р. між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ОСОБА_3 укладений Договір купівлі-продажу квартири. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською Ілоною Едуардівною, реєстровий № 984.

Відповідно до зазначеного Договору ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» передало у власність, а ОСОБА_3 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Позивачка не згодна з діями відповідачів тому заявляє позовні вимоги.

В наданому відзиву відповідач вказав:

Щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке знаходилось поза межами дії нотаріального округу приватного нотаріуса.

На підставі частини 5 статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло і момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майно об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється таї дія. Відповідно до частини дев`ятої статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводить одночасно з вчиненням такої дії

Згідно з пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно таобтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 рої № 868 (чинного на час прийняття нотаріусом оскаржуваного рішення) нотаріус, яки вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Закона № 1952-IV.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір прі задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками ті передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Отже, нотаріусу, з огляду на його правовий статус, делеговані функціїдержавного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реалізовувати які він може лише у випадках і в порядку, визначених Законом № 1952-IV. Тобто в даному випадку нотаріус, посвідчуючи договір між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиняла нотаріальну дію з нерухомим майном, а тому мала право самостійно приймати рішення про реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна, що виникли на підставі цих договорів та діяла в межах наданих законом повноважень.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про нотаріат» (у редакції чинній на дату вчинення дій) посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житловогобудинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, заставитранспортних засобів, щопідлягаютьдержавнійреєстрації, провадитьсяза місцезнаходженням (місцем реєстрації)цього майнаабо замісцем знаходженням (місцемреєстрації)однієї ізсторінвідповідного правочину.

Відповідно до договору відступлення за договорами іпотек (арк. 62, т.1) зареєстроване місцезнаходження сторін відступлення прав вимоги за договором іпотеки, яке стало підставою для проведення державної реєстрації прав власності на предмет іпотеки, було місто Київ. Нотаріус, який вчиняв оскаржувану нотаріальну дію і на її підставі реєстрацію прав власності, належала до Київського міського нотаріального округу.

Щодо тверджень позивача, що відповідач - ТОВ «КЕИ - КОЛЕКТ», не набув статусу кредитора за договором іпотеки.

Згідно ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання - прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Положеннями іпотечного договору передбачено таке застереження щодо передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем забезпеченого зобов`язання.

Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» Відповідачем, як державним реєстратором, була здійснена відповідна реєстрація набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Приймаючі до уваги викладене, правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Іпотечний договір є чинним, докази його оспорення (у т.ч. в частині вищезазначеного застереження) Позивачем не надавалися.

Згідно ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Щодо тверджень позивача, що ТОВ «КЕЙ — КОЛЕКТ» неправомірно набули право власності на спірне нерухоме майно - предмет договору.

Банк відступив ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу та договорі про відступлення прав за іпотечними договорами свої права за кредитним та іпотечним договорами. Зміна іпотекодержателя була належним чином оформлена, договори були чинними, діючими, не оспореними.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» встановлено право на задоволення іпотекодержателем своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у т.ч. те, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. При цьому позасудове врегулювання здійснюється за застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначене застереження в укладеному іпотечному договорі наявне, воно є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки у добровільному і узгодженому сторонами договору порядку.

Згідно розділу 4 «Звернення стягнення» Договору іпотеки, іпотекодержателя має право звернення стягнення на предмет іпотеки:

-у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечене іпотекою за цим договором;

-у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав.

В силу положень Договору іпотеки, право визначення підстави та способу звернення стягнення належать Іпотекодержателю; звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Положеннями Розділу 5 «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя» передбачено, що сторони досягай згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

У зв`язку з переходом усіх прав та обов`язків за іпотечним договором на підставі укладених договорів ТОВ «Кей-Колект», скориставшись добровільним (позасудовим) врегулюванням зобов`язальних відносин щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, звернулося до нотаріуса, як спеціального суб`єкта що здійснює функції державного реєстратора, який у своїй діяльності керується вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вказане застереження у іпотечному договорі є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки у добровільному і узгодженому сторонами договору порядку.

Той факт, що сторони домовилисяпрозастосуванняпозасудовогопорядку звернення стягнення на предметом іпотеки свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи іншій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений Законом України "Про іпотеку". При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки.

Також у Постанові від 12.07.2018 у справі № 372/977/16-ц (провадження № 61- 30624св18, Верховний суд звернув увагу, що касаційна скарга мотивована Законом України «Про іпотеку» та, на думку позивача, відповідно до вказаного Закону передача права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов`язання у позасудовому порядку можлива лише на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя, та що такий договір відсутній. Такожскаржник зауважив про нібито порушення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюта. Постанові Верховним судом було вказано, що суди попередніх інстанцій дав обґрунтованого висновку про те, що не є підставою для задоволення позовних вимогположення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян Українинаданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та що вимоги указаного закону розповсюджуються на примусову реалізацію майна, а стягнення на предмет іпотекизвергнуто у позасудовому порядку у відповідності до умов іпотечного застереження добровільно погодженого сторонами при укладенні іпотечного договору.

Таким чином, відповідач вимагає про відмову у задоволені позовних вимог.

В поясненнях на відзив позивач вказав:

12.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та Т0В «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. за реєстровими №5207-5208.

27.08.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою Світланою Сергіївною був зроблений запис про реєстрацію права власності на ім`я ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру АДРЕСА_1 .

При цьому, підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - індексний №23967262, винесене 27.08.2015р., яке прийняте цим же нотаріусом ОСОБА_8 .С.

Незаконним є вчинення реєстраційної дії поза межами нотаріального округу.

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не набуло статусу кредитора.

Договір купівлі-продажу від 18.10.2016р. є недійсним (ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не мало право розпоряджатись майном-відчужувати його, так як право власності набуте ним неправомірно; покупець ОСОБА_3 знала про те, що майно вибуло з володіння не з волі власника майна.

Відповідно до договору відступлення за договорами іпотеки (арк.62, т.1) зареєстроване місцезнаходження сторін відступлення прав вимоги за договором іпотеки, яке стало підставою для проведення державної реєстрації прав власності на предмет іпотеки, було місто Київ. Нотаріус, який вчиняв оскаржувану нотаріальну дію і на її підставі реєстрацію прав власності, належала до Київського міського нотаріального округу.»

Нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова Світлана "Сергіївна не мав законних повноважень для здійснення реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», адже будь-якої нотаріальної дії, правочину не вчинялось в той момент.

Законодавство, що діяло станом на час проведення реєстраційної дії, забороняло нотаріусу проводити дії з майном, що знаходиться в іншому окрузі.

В червні 2018 року до Міністерства юстиції України мною була направлена Заява щодо дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни від 21.06.2018р. з описом обставин реєстрації права власності на ім`я ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» на квартиру АДРЕСА_1 .

За відповідно Міністерства юстиції України від 26.07.2018р. при державної реєстрації порушила нормативні акти.

За таких обставин відповідач не мала права вносити запис про право власності на вказаний об`єкт; приймати оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав приватної власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру.

При цьому, нотаріусом здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки не за місцем його розташування та поза межами нотаріального округу, на Території якого вона має право здійснювати нотаріальну діяльність, а також з виходом за межі наданих повноважень в частині відкриття реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна з присвоєнням нового реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна.

Таким чином, діючи за межами повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, порушуючи вимоги законодавства, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова Світлана Сергіївна внаслідок прийняття рішень про державну реєстрацію права власності наділила ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» правом власності на нерухоме майно, позбавивши права власності позивача.

В наданих запереченнях вказано: Так, дійсно відповідно до ч. 7 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об`єкта нерухомого майна в межах території,наякій діє відповідний орган державноїреєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п`ятої цієї статті.

Це основний довод позивача на обґрунтування своїх позовних вимог. Але разом з тим, відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень», щодіяла на моментвчиненняоскаржуваної дії, системуорганів державної реєстрації прав становлять:

-МіністерствоюстиціїУкраїни;

-центральний орган виконавчої влади, що реалізує державнуполітикуусферідержавноїреєстраціїправ;

-органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на і покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Буквальне тлумачення зазначених положень Закону свідчить, що ч. 7 ст.3Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно обтяжень» поширюється виключно на державних реєстраторів органів держреєстрації, а не на нотаріусів як спеціальних суб`єктів державної реєстрації.

Тим більше позивач не зазначає, яким чином неналежне проведення держреєстрації за територіальним принципом, порушує його права. А саме: якби про державну реєстрацію нотаріус Харківського міського нотаріального округу, чи відрізнялися принципово по суті документи, які б подавалися для такої реєстрації. Немає жодних підстав стверджувати, що державна реєстрація не відбулась би у такому випадку.

Також відповідач критично ставиться до листа - відповіді Міністерства юстиції України як до доказу неправомірності дій приватного нотаріуса Цукурової С. С. Зокрема, у зазначеному листі, там де йдеться про порушення нотаріусом вимог частини 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що державну реєстрацію проведено на предмет іпотеки за ТОВ «Факторингова Компанія «ВЕКТОР ПЛЮС». Що при цьому мало на увазі Міністерство юстиції встановити не вбачається можливим, адже у нашому випадку реєстрація проводилася за ТОВ «КЕЙ - КОЛЕКТ».

Тим більше даний лист містить відомості, що реєстраційна дія все таки відбувалася разом з нотаріальної дією - виключення записів про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А тому відсутні фактично порушення вимог статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тому вимагають у відмові в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені наступні факти та обставини.

18.10.2006р. між ОСОБА_5 , та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11059635000, про що свідчить копія вказаного договору.

Згідно умов Кредитного договору Банк надав позивачки кредитні кошти на строк з 18.10.2006р. по 18.10.2021р. у розмірі 50000. 00 доларів США на наступні цілі: придбання нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 18.10.2006р. сторонами був укладений Договір іпотеки, посвідчений нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А., реєстровий №3419, відповідно до умов якого позивачкою в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1 .

Змін та доповнень до Договору іпотеки від 18.10.2006р. не вносилось.

Квартира належала позивачки на праві власності згідно Договору купівлі-продажу квартири від 18.10.2006р., посвідченого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А., реєстровий № 3414, реєстраційний номер об`єкта 11513166.

12.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір факторингу№1.

12.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. за реєстровими №5207-5208.

12.12.2013 ТОВ`КЕЙ-КОЛККТ» повідомила листом позивачку про намір звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття право власності, що було відомо позивачки.

27.08.2015р. право власності на квартиру було зареєстроване за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С., номер запису про право власності 10949833, на підставі Договору іпотеки від 18.10.2006р., укладеного між ОСОБА_5 , та ПАТ «УкрСиббанк».

27.08.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою Світланою Сергіївною було зроблений запис про реєстрацію права власності №10949833 на ім`я ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру АДРЕСА_1 .

При цьому, підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - індексний №23967262, винесене 27.08.2015р.

18.10.2016р. між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ОСОБА_3 укладений Договір купівлі-продажу квартири. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською Ілоною Едуардівною, реєстровий № 984. При укладенні вказаного договору, право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», про що свідчать відомості витягу з державного реєстру нерухомого майна.

Відповідно до зазначеного Договору ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» передало у власність, а ОСОБА_3 прийняла у власність, квартиру АДРЕСА_1 .

Вказані обставини визнані сторонами та не спростовані належними доказами, а тому суд вважає, їх доведеним, що відповідає вимогам статті 82 ч.1 ЦПК України.

Крім того, позивач свій позов мотивував тим, що відповідач ТОВ «КЕЙ - КОЛЕКТ» не набув статусу кредитора за договором іпотеки, оскільки на момент відступлення прав вимог за кредитним договором та договором іпотеки існувало судове рішення про стягнення з позивача на користь первісного кредитора – ПАТ «УкрСиббанк», суми заборгованості за кредитним договором, тому з цього позивач робить висновок про не набуття відповідачем права власності на спірне нерухоме майно; відповідач приватний нотаріус КМНО Цукурова С. С. не мала права проводити державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, яке знаходиться поза межами дії її нотаріального округу; договір купівлі – продажу, укладений між ТОВ «КЕЙ - КОЛЕКТ» та ОСОБА_3 , 18.10.2016 року, є недійсним, оскільки, ТОВ «КЕЙ – КОЛЕКТ» неправомірно набуло право власності на спірне нерухоме майно – предмет договору.

Дослідив та оцінив в сукупності докази матеріалів справи суд вважає:

Вимогами статті 12 ч.3 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, повинна довести що витрати які були понесені безпосередньо торкаються отриманих тілесних ушкоджень.

Вимогами статті 11 ЦК України визначено:

1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини.

Вимогами статті 12 ЦК України визначено:

1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Вимогами статті 13 ЦК України визначено:1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно статті 33 закону «Про іпотеку»:У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Вимогами статті 35 закону України «Про іпотеку»: У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Вимогами статті 37 закону України «Про іпотеку:Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

З аналізу встановлених обставини та відповідно до вимог закону, суд вважає, що між позивачем та відповідачем при укладенні договору кредиту та іпотеки виникли права та обов`язки визначені вказаними договорами. Проте, за вказаним договором кредиту позивачка не виконала належним чином взяти на себе обов`язки в частині повернення кредиту.

Як вже зазначено 12.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір факторингу №1 та Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом. Отже, моменту укладення вказаних договорів, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» набуло статусу кредитора та іпотеко держателя.

Згідно розділу 4 «Звернення стягнення» Договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки:

-у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечене іпотекою за цим договором;

-у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки;

-в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав.

В силу положень Договору іпотеки, право визначення підстави та способу звернення стягнення належать Іпотекодержателю; звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Положеннями Розділу 5 «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя» передбачено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

У зв`язку з переходом усіх прав та обов`язків за іпотечним договором на підставі укладених договорів ТОВ «Кей-Колект», скориставшись добровільним (позасудовим) врегулюванням зобов`язальних відносин щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, звернулося до нотаріуса, як спеціального суб`єкта що здійснює функції державного реєстратора, який у своїй діяльності керується вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вказане застереження в іпотечному договорі є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки у добровільному і узгодженому сторонами договору порядку,

Той факт, що сторони домовилися про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предметом іпотеки свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи іншій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбаченийЗаконом України «Про іпотеку». При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені частиною третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки.

Згідно статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку», відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання - прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Положеннями іпотечного договору передбачено таке застереження щодо передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем забезпеченого зобов`язання.

Отже, згідно розділу 4, 5 Договору Іпотеки, кредитор має право задовольнити свої вимоги у випадку невиконання боржником умов кредитного договору, шляхом набуття право власності на предмет іпотеки, прощо 12.12.2013 ТОВ`КЕЙ-КОЛККТ» повідомила листом позивачку про намір звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття право власності та було надано строк на виконання умов договору кредиту, про що було повідомлено позивачку.

Таким чином, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» при набутті право власності на предмет іпотеки реалізовувало своє право власності згідно умов вказаних договорів.

Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» відповідачем – приватним нотаріусом Цукуровою С. С., як державним реєстратором, була здійснена відповідна реєстрація набуття іпотеко держателем права власності на предмет іпотеки. Отже,правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Іпотечний договір є чинним, докази його оспорення позивачем не надавалися.

Згідно статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»: Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Отже, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацем першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що діяла на момент вчинення оскаржуваної дії,систему органів державної реєстрації прав становлять:

1. Міністерство юстиції України;

2. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;

3. органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» яка діяла на час реєстрації право власності за ТОВ «КЕЙ-Колект» визначено, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, тому ч. 7 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» поширюється виключно на державних реєстраторів органів державної реєстрації, а не на нотаріусів як спеціальних суб`єктів державної реєстрації.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» яка діяла на час реєстрації право власності визначено, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, суд вважає, що позивач належним чином не довів порушення в діях як державного реєстратора приватного нотаріуса Цукурової С. С., а тому не має підстав вважати, що подальші правочини стосовно нерухомого майна, державна реєстрація якого проведена належним чином, можна визнавати недійсними.

Проте, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 367/2022/15-ц:

«74. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права».

Вимогами статті 16 ЦК України визначено:

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, вимоги про скасування державної реєстрації не є належним способом захисту прав.

Крім того, згідно листа - відповіді Міністерства юстиції України на який посилається позивач в обґрунтування неправомірності дій приватного нотаріуса ЦукуровоїС. С., у зазначеному листі, там де йдеться про порушення нотаріусом вимог частини 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що державну реєстрацію проведено на предмет іпотеки за ТОВ «Факторингова Компанія «ВЕКТОР ПЛЮС». Що при цьому мало на увазі Міністерство юстиції встановити не вбачається можливим, адже у нашому випадку реєстрація проводилася за ТОВ «КЕЙ - КОЛЕКТ».

Проте, даний лист містить відомості, що реєстраційна дія все таки відбувалася разом з нотаріальної дією - виключення записів про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А тому відсутні фактично порушення вимог статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.11, 15, 62, 81, 169, 203, 213, 215, 223. 226, 263, 265, 282-284, 289, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_3 , Нотаріуса Київського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни про визнання рішення противоправним, скасування державної реєстрації право власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію, відмовити.

Скасувати арешт майна ОСОБА_3 , а саме: квартира АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Ленінського районного суду від 18 травня 2018р

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2019

Суддя: В.М.Євтіфієв