Вирок № 85990976, 29.11.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14062/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В. М.

за участю секретарів - Шульги К. І., Скрипаченко В. Р., Жакун Н. О.

з участю прокурора - Клочко Н. О.

з участю обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480003145 від 23.06.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня - спеціальна, офіційно не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

08.08.2016 року Київським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, за статтею 75 Кримінального кодексу України - 3 року іспитового строку,

13.09.2017 року Київським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, освіта середня, офіційно не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кримінальне провадження відносно якого закрито ухвалою суду від 07.06.2018 року, уклали усну угоду з ОСОБА_4 про здійснення ремонтних робіт у новобудові, розташованій за адресою: АДРЕСА_3, після чого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , отримали вільний доступ до підсобного приміщення, розташованого у буд. АДРЕСА_3 . У підсобному приміщенні знаходились будівельні матеріали та інструмент для виконання будівельних робіт.

20.06.2017 року ОСОБА_1 маючи прямий умисел, спрямований на вчинення злочину, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скоїти крадіжку, на що останні надали свою добровільну згоду, чим вступили у злочинну змову з ОСОБА_1

20.06.2017 року близько 07:20 години ОСОБА_1 , діючи у групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , маючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прийшли до підсобного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке було відчинене та до якого мали вільний доступ. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , реалізуючи спільний умисел, скориставшись тим, що за їх діями не хто не спостерігає, за допомогою возика, який знаходилась у підсобному приміщенні, викрали зварювальний апарат марки «ТД 500 380V», який належить ОСОБА_5 .

Після цього ОСОБА_1 діючи у групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обернули вказане майно на свою користь, спричинивши потерпілому майнову шкоду, відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3963 від 30.08.2017, на загальну суму 2025,00 грн.

Допитані обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні визнали себе винними у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України у повному обсязі, підтвердили обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому розкаялися, пояснивши, що доповнити їм нічого.

Суд зі згоди прокурора, обвинувачених, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміють обвинувачені зміст цих обставин, не оспорюють їх, і не наполягають на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку обвинувачені будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченогоОСОБА_1 та кваліфікує його дії за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, скоєне повторно, також щодо доведеності вини обвинуваченогоОСОБА_2 та кваліфікує його дії за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При вирішенні питання про покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь важкості вчиненого кримінального правопорушення-злочину, який у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинувачених, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше судимий за злочини проти власності, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Відповідно статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 судом не виявлено.

ОСОБА_2 раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, перебуває на обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» з 2004 року з діагнозом: синдром алкогольної залежності F10.2, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.

Відповідно статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2 судом не виявлено.

Відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі, оскільки саме цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами. При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення-злочин, який є предметом даного судового розгляду, 20 червня 2017 року, тобто до ухвалення вироку Київського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2017 року, а тому остаточне покарання суд призначає відповідно до приписів частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України. З урахуванням небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, а також із урахуванням форми вини й мотивів вчинення злочину, тяжкості і суспільної небезпечності вчиненого злочину та особи обвинуваченого суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання статей 69 та 75 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами.

Потерпілий ОСОБА_5 претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не заявляв.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню вирішити на підставі статті 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2017 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

До набрання вироку законної сили, ОСОБА_1 залишити в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 15.08.2017 року.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Харківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу: держава) вартість проведеної під час досудового слідства судово-товарознавчої експертизи №3963 від 30.08.2017 року у розмірі 296 (двісті дев`яносто шість) грн. 61 коп., тобто по 148 (сто сорок вісім) грн. 31 коп.

Речовий доказ - диск cd-r 80 min 700 mb стандартного розміру заводського виготовлення з відеозаписом «Camera_CAM8_main_20170620073934_20170620075249» - після набрання вироком законної сили - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: