Рішення № 85987584, 29.11.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5629/19

Провадження № 2/344/2796/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» про визнання права власності. Позовні вимоги мотивував тим, що 24 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» укладено договір № 20 про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . Згідно цього Договору, ОСОБА_1 зобов`язувався сплатити кошти в сумі, еквівалентній 25 525 доларів США, як пайовий внесок у будівництво будинку, а ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт», у свою чергу, зобов`язувався передати у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 в даному будинку, площею АДРЕСА_3 , 05 кв АДРЕСА_4 м. З свого боку, Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором, оплативши обумовлені у ньому кошти, факт чого підтверджується довідкою про відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед Відповідачем від 03.11.2005 року та квитанцією прибуткового касового ордера №212 від 31.10.2005 р. на суму сто три тисячі сто двадцять одна гривня 00 копійок. ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» всупереч договору не виконав свої обов`язки стосовно передачі ОСОБА_1 у власність квартири АДРЕСА_5 , більш того, вчиняв дії, що свідчать про пряме невизнання прав Позивача на дану квартиру, зокрема звертався з позовом про розірвання вищенаведеного договору на підставі недостовірних даних, у чому йому було відмовлено. Не зважаючи на те, що у цій квартирі проведені ремонтні роботи за рахунок ОСОБА_1 та знаходяться меблі і особисті речі останнього (до позову додається акт виконаних робіт від 23.08.2006 року), голова правління ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» Озарко ОСОБА_3 чинить перешкоди щодо користування житловим приміщенням, що полягають у зміні замка на вхідних дверях і ключа до них. Такі дії Відповідача унеможливлюють не тільки користування ОСОБА_1 цією квартирою, а й перешкоджають будь-якому доступу до неї. 11 травня 2018 року Івано-Франківським міським судом Івано- Франківської області винесено рішення, яким зобов`язано ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» підписати акт прийому - передачі житла та передати ОСОБА_1 всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_5 ). Не зважаючи на вищевказане рішення суду, виконавче провадження №57636649 від 08.11.2018 року та відкрите кримінальне провадження №12018090010004629 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у якому ОСОБА_1 визнано потерпілим, рішення Івано - Франківського міського суду від 11.05.2018 року ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» не виконав. Станом на дату подання позовної заяви, Відповідач право власності на об`єкт нерухомості, що є предметом договору, Позивачу не передав, чим унеможливив набуття у власність та користування ОСОБА_1 нерухомим майном.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.03.2019 року, на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_6 Ухвалою АДРЕСА_1 міського суду від 14.09.2007 року у справі 2-3126/2007 накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, власником якої є ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт». Підписання вищевказаного договору спрямовувалось Позивачем на набуття ним речових прав на нерухоме майно. Отже, з укладенням Договору №20 про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 набув майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру та обов`язок оформлення права власності на вказану квартиру за Позивачем. ОСОБА_1 належним чином виконав усі свої грошові зобов`язання за договором пайової участі у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 , повністю сплативши вартість об`єкта будівництва - квартири, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.Станом на сьогодні будівництво об`єкта завершено та прийнято до експлуатації.

Спосіб захисту майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 -Франківську передбачений ст. 16 ЦК України - шляхом визнання права, оскільки інші передбачені законодавством способи захисту у даному випадку не дієві, так як «Прикарпаттянафтопродукт» не визнає право власності Позивача на вказане нерухоме майно, що підтверджується вищезазначеними обставинами та невиконанням Рішення Івано- Франківського міського суду від 17.03.2018 року. Звертаючись 27.02.2019 р. із адвокатським запитом до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, 04.03.2019 надійшла відповідь, згідно якої у ОКП «Івано- Франкіське БТІ» відсутні будь-які документи щодо цієї квартири, що свідчить про вичерпаність можливих способів захисту і поновлення своїх прав, тому Позивач змушений звертатись до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, такий захист здійснюється у спосіб, передбачений у частині другійстатті 16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню. Дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази в їх сукупності, судом встановлено.

Згідно копії договору № 20 про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 Франківську від 20.10.2005 року укладеного між ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» та ОСОБА_1 , виконавець веде будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а пайовики приймають участь і вносять кошти на це будівництво для отримання квартири на умовах даного договору. Характеристика квартири:адреса АДРЕСА_6 , площею 51,05 кв.м., кількість кімнат – одна, поверх – другий, загальна вартість квартири становить 25525 доларів США (а.с. 9-10).

Копія довідки № 109/05 від 03.11.2005 року підтверджує, що у ОСОБА_1 не має заборгованості перед ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» по договору № 20 про пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 24.10.2005 року (а.с. 18).

Копія акта від 23.08.2006 року, який склали пайовик ОСОБА_1 , виконроб ОСОБА_4 , майстер ОСОБА_5 підтверджує, що пайовиком ОСОБА_1 були закуплені матеріали за власні кошти та проведені за власні кошти роботи в квартирі АДРЕСА_5 , договір № 20 від 24.11.2004, згідно якого дана квартира виділена ОСОБА_1 (а.с. 13).

За змістом копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.03.2019 року на квартиру АДРЕСА_5 , власником якої є ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» зареєстровано тип обтяження – заборона на нерухоме майно (а.с. 21).

Згідно повідомлення Івано-Франківського бюро технічної інвентаризації № 132/01-21 від 04.03.2019, в ОКП «Івано-Франківське БТІ» відсутні документи щодо квартири АДРЕСА_5 (а.с. 22).

Відповідно до статей 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Разом з тим частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, на час укладення сторонами договору про пайову участь у будівництві правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися законами України від 19 червня 2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» тавід 18 вересня 1991 року № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність» (далі - Закони).

Виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомості на підставі судового рішення зазначеними нормами та нормою статті 331 ЦК України не передбачено.

Указаними Законами визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі

№ 6-244цс14.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, порушене право інвестора підлягає захисту шляхом зобов`язання забудовника виконати умови укладених між сторонами договорів у частині зобов`язання останнього передати позивачу документи (копії документів, нотаріальні копії документів, оригінали документів та інше), що необхідні для оформлення права власності на об`єкти нерухомості.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 367/1623/15-ц (провадження № 61-4466св18).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.05.2018 року зобов`язано ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» підписати акт прийому – передачі та передати ОСОБА_1 всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_5 ) (а.с. 12).

З виконання даного рішення суду було відкрите виконавче провадження 08.11.2018 року (а.с. 15).

Згідно копії постанови від 10.12.2018 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 344/11730/17 від 17.07.2018 про зобов`язання ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» підписати акт прийому – передачі та передати ОСОБА_1 всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_5 ) (а.с. 17).

Тобто, позивач звертався до суду з позовом про захист свого порушеного права та судом було постановлено рішення про зобов`язання ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» підписати акт прийому – передачі та передати ОСОБА_1 всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_5 ).

Статтею 129 Конституції України передбачено, що одною з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Посилання позивача на невиконання рішення суду не є підставою для визнання за ним права власності на квартиру, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено такої підстави набуття права власності.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не подано відповідних доказів, що після закінчення будівництва об”єкт нерухомого майна (квартира АДРЕСА_5 ) відповідає технічним характеристикам зазначеним в договорі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі ст.ст. 328, 331, 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 77-80 ЦПК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» про визнання права власності — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Суддя Татарінова О.А.