Рішення № 85987467, 27.11.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1297/19

Провадження № 2-а/346/32/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Матушевської Г.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа: Начальник СРПП Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Цебрій Юрій Юрійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, та просить суд скасувати постанову винесену начальником сектору реагування патрульної поліції № 2 Городенківського відділу поліції Цебрієм Ю.Ю. 18 березня 2019 року серії ДПО 18 № 221368 про накладення на нього, позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вказує, що 18 березня 2019 року начальником сектору реагування патрульної поліції № 2 Городенківського відділу поліції Цебрієм Ю.Ю. винесено постанову серії ДПО 18№ 221368 згідно якої його, ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ч.2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Вважає, постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню .

З вищевказаної постанови вбачається, що на автомобільній дорозі Р-24 «Татарів-Камянець -Подільський» він не увімкнув ближнє світло фар поза межами населеного пункту чим порушив п. 9.8 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП

Вказує, що згідно підпункту Г пункту 9.1. ПДР, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є попереджувальним сигналом. Диспозиція ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності водіїв т.з. за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку. Не є встановленою обставина, що він, позивач порушив правила користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку. Водночас статті 121-128, частини перша і друга статті 129, статті 139 і 140 КУпАП не містять положень про встановлення відповідальності за таке порушення ПДР, як не увімкнення ближнього світла фар з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами. Таким чином, у його діях відсутній склад адмінправопорушення передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП

Звертає увагу суду, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що ним, позивачем, не було увімкнено ближнього світла фар поза межами населеного пункту .Крім того, з оскаржуваної постанови не вбачається в якому місці (на якому кілометрі автодороги) виявлено адмінправопорушення , між якими населеними пунктами відбулось правопорушення , в якому місці знаходився службовий автомобіль .

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, просив задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не прибув, від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву , відповідно до якого з позовними вимогами не погоджуються, мотивуючи тим, що в ході патрулювання та виконання службових обов`язків начальник СРПП Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Цебрій Ю. виявив автомобіль «ВАЗ 21011» р.н. НОМЕР_1 під керуванням Пасічанського, що розпочав рухатись на автомобільній дорозі Р-24 «Камянець -Подільський» 157км+300 м. , поза населеним пунктом без включеного світла фар чим порушив п.9.8 ПДР , якими визначено , що з 01.10. по 01.05 на всіх механічних т.з. поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а вразі їх відсутності в конструкції т.з. - ближнє світло фар. Вказують, що до їх компетенції відповідно до підвідомчостиі відноситься ч.2 ст. 122 КУпАП , а саме порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Твердження позивача щодо відсутності доказів його вини та не зазначення місця вчинення правопорушення та інших обставин на підтвердження вчинення ним правопорушення , вважають безпідставними та такими що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова була оголошена позивачу та вручена під розписку в якій викладені обставини при яких позивач допустив порушення ПДР , та вказано місце вчинення адмінправопорушення , крім цього надані пояснення свідка відповідно до вимог ст.251 КУпАП.

Вважають невірним та безпідставним судження позивача про неправильність застосування ч.2 ст. 122 КУпАП так як факт та обставини порушення ПДР позивачем підтверджується поясненням свідка .Таким чином, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП та в задоволенні позовних вимог просять відмовити

Третя особа в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином .

Враховуючи заяву позивача, відзив представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 221368 від 18.03.2019 року на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Позивача визнано винуватим у тому, що він керував транспортним засобом марки ВАЗ 21011 державний номерний знак НОМЕР_1 18 березня 2019 року о 14.10 год. на автодорозі Р-24 «Татарів-Камянець -Подільський» 157км+300 м.не увімкнув ближнє світло фар поза межами населеного пункту , чим порушив п. 19.8 ПДР України (а.с.7).

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити відхилення інших доказів.

Згідно п.п. 9.8 Правил дорожнього руху України, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Згідно підпункту «г» п.9.1. ПДР, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є попереджувальним сигналом.

В той же час, диспозиція ч. 2 ст.122 КУпАП передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Однак доказів порушення позивачем п. 9.8 Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом поза населеними пунктами з вимкненим ближнім світлом фар, відповідачем не надано.

Зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП, вона повинна містити найменування органу (посадової особи), що виніс постанову, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення. При цьому повинні бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказані мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.

Однак в оскаржуваній постанові не наведені докази, на підтвердження встановлених відповідачем обставин про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не оцінено кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Також з постанови не убачається визнання позивачем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - в оскаржуваній постанові міститься лише підпис позивача про отримання її копії.

Більше того суду не представлено пояснення свідка які як зазначено в постанові «до постанови додаються» , та на які посилається представник відповідача у відзиві.

Отже, із наявних у суду матеріалів не убачається сукупності доказів: пояснень свідків, матеріалів фото- і кінозйомки або відеозапису, тощо, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б засвідчили факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, при розгляді даної справи відповідачем не було з`ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених ст. 9 КУпАП обставин, то суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому постанова винесена необґрунтовано, без дотриманням вимог КУпАП, що є підставою для її скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 77, ч.4 ст.229, 244-246, 286 КАС України, ст.ст. 122 ч.2, 251, 280, 287, 288, 289 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позовзадовільнити.

Постанову серії ДПО18 №221368 від 18.03.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складену начальником СРПП Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Цебрій Юрієм Юрійовичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністравтиного стягнененя за ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.- скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .

Головне управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, місцезнаходження 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 23, код ЄДРПОУ 40108798 .

Цебрій Юрій Юрійович , місцезнаходження м. Коломия вул. Шевченка, 11 а, Івано-Франківська область .

Суддя Беркещук Б. Б.