Постанова № 85985542, 29.11.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8529/19

(3/199/3503/19)

ПОСТАНОВА

іменем України

2019 року листопада місяця 29 дня суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній 01.10.2019 спричинив фізичний біль неповнолітній Момот ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території СШ №57.

ОСОБА_1 до суду з`явився, вину не визнав, пояснив, що він створив всі умови для життя на навчання дитини ОСОБА_2 , останній всім забезпечений, має окрему кімнату. Вважає, що конфлікт в школі був спровокований ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Останні постійно цькують його сина, а він намагається захищатись від них. Надана класним керівником характеристика не відповідає поведінці його сина ОСОБА_6 .

В свою чергу захисник ОСОБА_1 – адвокат Синиченко Ю.В. вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, оскільки неповнолітній ОСОБА_7 забезпечений всім необхідним та має хороші умови для життя. Оскільки склад адміністративного правопорушення не розписаний в протоколі про адміністративне правопорушення, тому справу відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_8 в судовому засідання пояснив, що підставою для його звернення до органів поліції є дії однокласника його доньки ОСОБА_9 . Йому донька повідомила, що 01.10.2019 в неї стався конфлікт з ОСОБА_10 , який душив її обома руками за шию. Причину такої ситуації він не знає, але зазначає, що такі конфлікти між ОСОБА_2 ті іншими однокласниками іноді трапляються.

Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення внаслідок дій неповнолітнього ОСОБА_2 повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

-проколом про адміністративне правопорушення від 04.10.2019 серії АПР18 №162253, який складений уповноваженою особою, згідно вимог КУпАП;

-рапортом співробітників поліції, відповідно до якого 02.10.2019 о 08:37 надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що однокласник його доньки ОСОБА_11 душив її за горло в школі № 57;

-письмовими поясненнями ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , заступника директора КЗО «НВК №57» в м. Дніпро Зінченко І.О ОСОБА_14 , вчителя та класного керівника Малиновської ОСОБА_15 .О., які підтвердили факт конфлікту між однокласниками 6-В класу ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_2

Суд виходить з того, що відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одними із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Обов`язок батьків добре висвітлені і в ст. 150 Сімейного Кодексу України, згідно якої батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона ч. 1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши наявні докази в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відносно якого складено протокол, враховує обставини, зазначені у наданих доказах.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як такі, що виразились в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Так, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення від 04.10.2019 серії АПР18 №162253, який складений уповноваженою особою та підписаний ОСОБА_1 без зауважень, рапортом чергового Самарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 02.10.2019, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , зареєстрований 02.10.2019, письмовими поясненнями ОСОБА_8 , його поясненнями, наданими в суді, письмовими поясненнями малолітніх ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які відібрані в присутності батьків, письмовими поясненнями заступника директора КЗО «НВК №57» в м. Дніпро ОСОБА_16 , вчителя ОСОБА_17 , характеристикою ОСОБА_2 – учня 6-В класу КЗО «НВК №57» в м. Дніпро, приходить до висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Цей висновок відповідає дослідженим доказам у справі, правову оцінку яким суд надав.

Так відповідно до пояснень ОСОБА_12 , ОСОБА_13 – учнів цього ж 6-В класу КЗО «НВК №57» в м. Дніпро, які разом навчаються з ОСОБА_2 , зазначено, що ОСОБА_2 схопив ОСОБА_12 с заду за шию, душив, також штовхав та вдарив ліктем в око три рази ОСОБА_13 .

В своїх поясненнях вчитель ОСОБА_18 , яка також є класним керівником 6-В класу, зазначила, що існують конфлікти між учнями ОСОБА_19 та їй відомо щодо конфліктної ситуації, яка відбулась між ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 01.10.2019, коли вона прибугла для з`ясування конфлікту.

Згідно характеристики відносно ОСОБА_2 , наданою директором школи та класним керівником від 07.10.2019, останній характеризується як учень, який має проблеми у спілкуванні з однолітками, не може дати належну оцінку своїм словам та вчинкам, агресивне ставлення до оточення (учні, а деколи і вчителі), конфліктність (ситуації з однолітками), буває агресивний, задиркуватий, має потребу в увазі, признанні.

Суд вважає, що всі докази є допустимими, належними та достатніми відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини,що мають значення для вирішення справи встановленими. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 та його захисника Синиченка Ю.В. стосовно того, що в протоколі про адміністративне правопорушення АПР18 №162253 відсутні події і склад адміністративного правопорушення,тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є неспроможними та такими, що спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу правопорушника та вважає за можливе накладення стягнення у мінімальних межах, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 384 гривні 20 копійок судового збору (отримувач коштів УК в АНД р. м. Дніпра/АНД р/22030101, код за ЄДРПОУ 37989300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA348999980000031214206004003, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів від дня винесення постанови.

ОСОБА_20 І.В. Дяченко

29.11.2019